«Різня» на Донбасі: чому Путін заговорив про Сребреницю

Путін після «нормандського саміту»: «Ну, я уявляю, що далі почнеться – Сребрениця буде»

Вибори на окупованій частині Донбасу президент України Володимир Зеленський хоче провести вже восени цього року. Але однією із головних перешкод для такого сценарію поки залишається контроль над кордоном. Позиції українського і російського президентів у цьому питанні відрізняються кардинально. Президент Росії Володимир Путін проти повернення контролю Україні до дня голосування. Більше того, російський президент заявив, що у такому разі на Донбасі може повторитися Сребрениця – масова розправа над місцевим населенням. Що стоїть за словами Путіна?

«Українська сторона постійно ставить запитання – дайте нам можливість закрити кордон військами. Ну, я уявляю, що далі почнеться – Сребрениця буде», – таку заяву вже наступного дня після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на «нормандському саміті» в Парижі зробив президент Росії Володимир Путін.

Глава Кремля не вперше лякає жителів окупованих територій Донбасу масовою розправою. Ось, наприклад, що він говорив про передачу кордону під контроль України в 2017-му.

«До вирішення політичних питань, до вирішення питання про надання цим територіям особливого статусу, якщо не ухвалити закон про амністію, якщо не зробити всього цього, то закриття кордону між Росією і невизнаними «республіками» призведе до ситуації нарівні з Сребреницею. Там просто різанина буде влаштована», – заявляв Путін.

Що сталося в Сребрениці?

Наскільки реальними є побоювання Путіна? Для цього варто згадати про те, що сталося в Сребрениці. Йдеться про події Боснійської війни, що почалася після розвалу Югославії. У липні 1995-го черговою ціллю армії самопроголошеної «Республіки Сербської» став анклав Сребрениця, на сході країни, де компактно проживали мусульмани-боснійці.

Бойовий екіпаж боснійських сербів на порожніх вулицях Сребрениці. 16 липня 1995 року

Біженці з Сребрениці в таборі біля бази ООН в аеропорту «Тузла», 14 липня 1995 рік

Сребрениця стала найбільшим актом знищення мирного населення після Другої світової війни
Олександр Левченко


«Тоді Сребрениця була захищеним районом ООН. З 1993 року його захищав нідерландський батальйон. Але разом з тим армія боснійських сербів взяла штурмом цей район, де проживало декілька десятків тисяч боснійських мусульман», – говорить посол України в Боснії та Герцеговині в 2011–2017 роках Олександр Левченко.

Невдовзі жінок, людей похилого віку і маленьких дітей евакуювали з населеного пункту на територію, контрольовану урядом Боснії і Герцоговини. А хлопчиків і чоловіків залишили в Сребрениці.

Масове захоронення жертв різанини в Сребрениці. Потокарі, Боснія та Герцеговина, 11 липня 2016 року

«Тільки вони залишились самі – почалися масові розстріли. Виявляється, ось така була помста чоловічому населенню мусульман. Їх всіх розстріляли за півтора дні. І фактично Сребрениця стала найбільшим актом знищення мирного населення після Другої світової війни», – пояснює колишній посол України в Боснії та Герцеговині Олександр Левченко.

Зеленський – Путіну: «Ніякої різні​»

Ось як на висловлювання Путіна щодо Сребрениці відреагував Зеленський.

І ніякої різні – я саме так сказав пану Путіну...
Володимир Зеленський

«Ми розуміємо, що там живуть українці, і ми з повагою ставимось до громадян України. І ніякої різні – я саме так сказав пану Путіну...Я не знаю, кого ви уявляєте на моєму місці, але я – інша людина. Я не знаю, з ким ви раніше говорили, але у нас – інша країна, ми – інша влада. І для нас найголовніше – людське життя», – заявив український президент.

У чому ж принципова різниця між ситуацією в Боснії і Герцеговині в 1995-му і в Україні в 2020-му?

«Сребрениця – не треба плутати, там були етнічні чистки, так звані. Це було пов’язано з віросповіданням, з національністю. У нас і близько такого немає. На прикладі звільнених територій: Слов’янськ, Костянтинівка, Дружківка, Мар’їнка. Багато населених пунктів, які ми звільняли, чи Маріуполь, які були там розправи? Які були там чистки? Хто там придушував місцеве населенням? Таких фактів не зафіксовано, ніхто такого не робив», – розповідає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Олександр Мусієнко

Позиція Росії зводилася до того, що ця резолюція може підігріти протиріччя
Марія Кучеренко

Хоча Володимир Путін нині говорить про події в Сребрениці як про масштабну трагедію, у 2015-му саме Росія, користуючись правом вето в Радбезі ООН, заблокувала резолюцію про визнання масового вбивства боснійських мусульман актом геноциду.

«Позиція Росії тоді, в 2015 році, зводилася до того, що нібито ця резолюція може підігріти протиріччя, які й без того сильні в регіоні. Але тут же, з іншого боку, ми бачимо, що Путін нескінченно до цього апелює. Тобто, реальна позиція російської сторони, як і завжди, зводитися до того, що має місце певне контекстуальне перекручення», – говорить аналітик Центру досліджень проблем громадянського суспільства Марія Кучеренко.

Your browser doesn’t support HTML5

Відео з суду в Гаазі: Младича засудили до довічного ув’язнення (відео)

Більше того, Росія неодноразово заявляла, що готова прийняти у себе для лікування колишнього командувача армії боснійських сербів Ратко Младича. У 2017 році Міжнародний трибунал засудив генерала до довічного ув’язнення, визнавши винним у геноциді і злочинах проти людяності. Саме Младич керував розстрілами мусульман в Сребрениці в 1995-му.

Колишній військовий начальник боснійських сербів Ратко Младич махає, коли він входить до Югославського трибуналу з воєнних злочинів у Гаазі, 5 грудня 2016 року

«Вони говорять про те, що стан здоров’я генерала є незадовільним, і «ми хочемо надавати йому медичну допомогу. Видайте нам його, будь ласка. Тому що те, що з ним робиться сьогодні – це жахливий злочин, це неправильно, це неетично, це стара людина і так далі», – додає Марія Кучеренко.

Гіркін, «Царські вовки» та зв’язок з Донбасом

Росіяни підтримували сербів і під час війни. Зокрема, на території Боснії і Герцоговини в бойових діях брали участь російські добровольці. І тут можна знайти певні спільні риси з Донбасом. Зокрема, одним із тих, хто воював проти боснійців у 1992-1993 роках, був Ігор «Стрєлков» Гіркін. Той самий Гіркін, який в 2014-му командував бойовиками підтримуваного Росією угруповання «ДНР».

Гіркін командував бойовиками на Донбасі у 2014 році та брав участь у війні в колишній Югославії – був добровольцем на боці боснійських сербів

Людина прибула з однією метою – вбивати людей
Олександр Левченко

«Він був в загоні, який називався «Царські вовки». Це російські добровольці, які брали участь на стороні боснійських сербів у боротьбі проти боснійських мусульман. «Стрєлков» весь час говорив, що боснійські серби мало воюють, що вони частенько сидять в окопах, не нападають, не роблять військові рейди. Але він їх спонукав, докоряв, що, мовляв, я ось прибув, а ви так слабо боретесь. Тобто, людина прибула в Боснію і Герцоговину з однією метою – вбивати людей», – каже посол України в Боснії та Герцеговині в 2011–2017 роках Олександр Левченко.

Українці в боснійській війні

Брали участь в боснійській війні і громадяни України. Але, на відміну від російських добровольців, їхнім завданням було збереження життів. Українські миротворці в складі місії ООН охороняли анклав Жепа, де, як і в Сребрениці, компактно проживали боснійці. Щоправда, контингент налічував всього 79 людей. Після падіння Сребрениці і різанини там саме анклав Жепа став наступною ціллю сербів.

Сергій Грабський, керівник «Союзу учасників миротворчих операцій»

«Я сам був в Югославії, я розумію, що таке накал того конфлікту. Це поєднання і релігійних, і міжетнічних, і економічних факторів, які призвели до кривавої бійні. Тому мусульмани Жепи, вони розділили б долю тих безвинно загиблих цивільних мешканців, які зникли або були знищені, замордовані під час Югославського конфлікту», – каже керівник «Союзу учасників миротворчих операцій» Сергій Грабський.

Українці, ризикнувши своїм майбутнім, поставили цінність людського життя вище політичних і військових цілей

Однак після переговорів, в яких брали участь українські миротворці, генерал Младич випускає босняків з оточення. Кілька тисяч боснійських мусульман евакуюють з анклаву Жепа. Щоб гарантувати безпеку біженців, в кожному автобусі з місцевими їде український миротворець.

«Наш контингент діяв практично автономно. Тому що чітких інструкцій і ООН, і НАТО тоді не було. Ба більше, можна було просто звернутись до попереднього досвіду, в лапках, нідерландського контингенту і просто відійти, тим самим врятувавши своє життя. Але українці пішли на те, щоб, ризикнувши своїм майбутнім, вони, все ж таки, поставили цінність людського життя, безвинних людей, вище якихось інших політичних або військових цілей і завдань», – додає Сергій Грабський.

Путін не хоче припиняти цей конфлікт​ – експерт

Навіщо ж президент Росії, кажучи про кордон, вже вкотре лякає жителів Донбасу масовими розправами?

«Він під будь-яким приводом не хоче припиняти цей конфлікт і передавати Донбас під суверенітет і під владу України. Він хоче, щоб там зберігався такий підвішений стан: і не Росія, і не Україна повноцінно. От і все. І щоб дестабілізувати в подальшому Україну через це. Бо він розуміє, що якщо виключити російський фактор, забрати звідти війська, припинити постачання озброєння туди – все, цієї війни не буде», – розповідає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Знову контроль над кордоном Зеленський і Путін зможуть обговорити під час наступної «нормандської зустрічі». Вона запланована на квітень 2020-го.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС РЕАЛІЇ»: