«Сьогодні Росія не хоче ‒ завтра не матиме вибору»: як влада України збирається повертати Крим?

Президент Володимир Зеленський доручив затвердити склад Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні саміту «Кримської платформи». Також він підписав указ «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». В РНБО пообіцяли узгодити стратегію деокупації півострова упродовж двох тижнів.

Наскільки важливий цей документ та які перспективи «Кримської платформи»? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ми розмовляли з керівницею Центру журналістських розслідувань, українською журналісткою з Криму Валентиною Самар та головою Кримськотатарського ресурсного центру, членом Меджлісу кримськотатарського народу Ескендером Барієвим.

У своєму зверненні з нагоди Дня спротиву окупації Криму президент Володимир Зеленський сказав, що Україна ніколи не забуде про захоплення півострова Росією:

«Ми ніколи не забудемо події семирічної давнини. Крим був серцем України. Сонячним, добрим, світлим. Сім років тому у нас вирвали серце. Ми ніколи не забудемо, хто це зробив, і ніколи не забудемо, хто дозволив це зробити. Дехто переконував, що вирвав наше серце законно та ввічливо. А тепер, стискаючи його в руках, щиро дивується, чому Україна ображена, чому не хоче мати добрі стосунки, чому стільки ненависті, чому Україна не може цього забути й пробачити... Що потрібно, щоб Україна змогла знову радісно й щиро посміхнутися? Все просто. Потрібно повернути її серце. Повернути півострів Крим».

Володимир Зеленський

Журналісти Крим.Реалії запрошували президента Володимира Зеленського взяти участь в ефірі, проте він відмовився, пославшись на зайнятість.

Тим часом уже відомо, що міжнародний саміт у межах «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року. За словами Валентини Самар, до вказаної дати Україна має підготувати стратегію деокупації півострова. При цьому журналістка вважає, що Росія може захотіти приєднатися до цієї дискусії.

‒ Сьогодні Росія не хоче ‒ завтра не матиме вибору, а післязавтра вона, можливо, сама попросить (про участь у «Кримській платформі» ‒ ред.), щоб повернутися до ситуації початку 2014 року й почати відновлювати відносини не тільки з Україною, але й з усім світом.

Час грає не на користь Росії, ми бачимо, до яких заходів вона вдається, щоб сховатися від санкцій. Остання новина: Мінекономрозвитку Російської Федерації готує для Криму спеціальний економічний режим, який полягатиме в тому, що великі інвестори у Криму мають право приховувати свої реєстраційні відомості, щоб не потрапити під санкції.

При цьому ми бачимо цілі колони так званої «народної дипломатії», якими займаються такі російські структури, як Росспівробітництво, фонд «Русский мир» та інші. В усьому світі ці люди працюють саме для зміни політики західних країн, щоб вони послабили або зняли санкції з Росії, а питання Криму взагалі зникло зі світового порядку денного. Ми бачимо реальні дії, реальні гроші, які витрачаються, щоб скасувати або послабити дію санкцій, серед інших і кримських.

Валентина Самар

Про свою участь у саміті «Кримської платформи» вже повідомила, зокрема, влада Литви. За словами міністра закордонних справ країни Габріелюса Ландсбергіса, ця ініціатива допоможе нагадати Заходу про анексію українського півострова:

«Я вважаю, що ніщо не вічне. Самі російські політики можуть думати, що це ‒ вирішена справа. Але є інструменти, повністю законні ‒ економічні, наприклад, деякі з них уже використовують, деякі, можливо, ще будуть використовувати, ‒ які тиснуть на державу-окупанта. І за певних умов ці політики можуть змінити свою думку. Тому я вважаю таку платформу дуже корисною. Не тільки для пошуку конкретних рішень, але й для того, щоб нагадати про проблему. Світ мінливий, з'являються нові проблеми, людям властиво відволікатися. Тому це («Кримська платформа» ‒ ред.) ‒ корисна ініціатива, щоб нагадувати західним партнерам про те, що Крим окупований. І Литва братиме участь у цій платформі».

Габріелюс Ландсбергіс

На думку голови Кримськотатарського ресурсного центру, члена Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва, окрім «Кримської платформи», українській владі варто було б звернути увагу й на інші питання.

‒ Ми вже неодноразово чули про «Кримську платформу», але хотілося б, щоб у ці дні президент сказав про те, що ми ухвалили низку законів щодо деокупації (Криму ‒ ред.), що ми забезпечили правами корінний кримськотатарський народ, який найбільше постраждав через окупацію Криму й продовжує страждати, що ми до цього дня змогли звільнити низку політичних в'язнів Кремля. Це були б сильніші послання, і тоді українське суспільство змогло б не просто почути чергові політичні заяви, а змогло б відчути конкретні результати. Я думаю, що тут треба більше говорити про деокупаційні закони, про політичні права корінного народу Криму й про те, яке місце Меджліс посідає в політичній системі України. Це питання, які не вирішені досі.

Раніше спікер МЗС Росії Марія Захарова говорила, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова ‒ від водопостачання до транспортного сполучення.

(Текст підготувала Дарина Назарок)