Комуністи прийшли до влади внаслідок насильницьких дій і утримували владу за допомогою тотальних репресій. Людей позбавляли власності, арештовували за сфальсифікованими обвинуваченнями, катували, розстрілювали, ув'язнювали у тюрмах та таборах, використовували як безоплатну робочу силу у колгоспах і на великих будовах, піддавали насильницькій депортації, обмежували у доступі до професій.
Щорічно, у третю неділю травня, згідно з Указом президента Віктора Ющенка від 21 травня 2007 року, в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій.
(Вперше ця публікація з'явилася на сайті Радіо Свобода у травні 2020 року)
Увесь радянський період в історії України позначений репресіями. За час комуністичного режиму, за підрахунками істориків, через репресії радянських каральних органів (ЧК-ОГПУ-НКВС-МГБ-КДБ) пройшло понад 10 мільйонів громадян. Радянська влада створила тотальну систему стеження і доносів, а на території російського Сибіру для утримування репресованих та використання їхньої праці була організована спеціальна система таборів ГУЛАГ.
Репресії торкнулися усіх верств населення, представників усіх соціальних груп і професій: від селян і робітників – до науковців, митців та священників. В Україні практично немає людей, чиїх родин, у тих чи інших формах, не торкнулися репресії.
Кількість жертв сталінізму. Інфографіка Українського кризового медіа-центру, дані Центру визвольного руху
нФорми репресій:
- позбавлення заможних верств населення власності на захоплених більшовиками територіях;
- розкуркулення та насильницька колективізація;
Що ви знаєте про розкуркулення? – тест можете пройти тут
- Голодомор-геноцид селянства;
- арешти та ув'язнення;
- розстріли;
- переслідування віруючих та знищення церков;
- репресії проти інтелігенції;
- примусове переселення у Сибір неблагонадійних разом із родинами;
- депортація кримських татар;
- депортація українців із заходу України;
- обмеження у правах, а нерідко й ув'язнення у сталінських таборах тих, хто пройшов через нацистський полон;
- обмеження у правах та можливостях громадян, які були під окупацією нацистів;
- антисемітська кампанія «боротьби із космополітизмом»;
- боротьба із «українським буржуазним націоналізмом»;
- боротьба із українським визвольним рухом;
- боротьба із правозахисниками і дисидентами.
1,5 мільйони заарештованих – таку цифру називають історики, опираючись на вцілілі офіційні документи радянських каральних органів.
Майже половина із заарештованих були розстріляні. Тільки в одну ніч на 19 травня 1938 року у Києві чекісти розстріляли 563 людини.
НКВС, розстріл
Служба безпеки України повідомляє, що жертвами терору 1937–38 років стало понад 260 тисяч українців і більшість із них були розстріляні.
За спеціальною директивою, родинам розстріляних повідомляли про смерть їхніх рідних усно і причиною смерті називали інфаркт чи серцевий напад. А дату смерті у довідках ставити довільно, у межах 10 років після арешту.
У розсекречених документах із архівів КДБ, які тепер доступні онлайн, можна дізнатися про долю репресованих. Як от про долю Леся Курбаса.
Це був період так званого Великого терору на території УРСР. Тих, кого не розстріляли, відправили до в'язниць та таборів. Інші заходи покарання охоплювали менше від 1%, звільнили за відсутністю складу злочину та з інших причин лише 0,3%.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Комуністичний терор і пошук інформації про репресованих. Допомогу пропонує архів УІНПЯк зазначають дослідники Українського інституту національної пам'яті (УІНП), «масові репресивні операції за задумом Сталіна, мали завершити 20-літню боротьбу з «соціально-ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва».
Великий терор і масові репресії 1937-38 років у фотографіях та документах
17 травня 2020 року (ця публікація вперше з'явилася на сайті Радіо Свобода в 2020 році!) в День пам’яті жертв політичних репресій президент України Зеленський відвідав Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» та взяв участь у заходах до Дня пам’яті жертв політичних репресій.
Президент України Володимир Зеленський ушанував пам’ять жертв політичних репресій. Биківнянський меморіал, 17 травня 2020 року
Президент Зеленський поклав квіти до братської могили жертв тоталітаризму біля центрального монумента меморіалу «Биківнянські могили», а також до пам’ятного знака польських поховань.
«Шокують колосальні масштаби злочинів та їхня антигуманна природа. Абсолютно чужа як законам нормального людського буття, так і суспільному устрою цивілізованого світу. Тоталітарна машина без вагань знищувала на своєму шляху людські життя та долі», – сказав Володимир Зеленський.
Вшанували пам'ять комуністичних жертв комуністичних репресій і представники проукраїнських політичних сил.
У соціальних мережах українці розповіли історії життя своїх репресованих родичів і діляться думками щодо наслідків репресій комуністичного режиму. Ось деякі з них:
Читайте ще:
Без строку давності. Хто, як і кого розстріляв у Сандармоху
Путінська Росія продовжує традиції «Великого терору» 1937-38 років
Що зробив убитий чекістом у Сандармоху українець Лесь Курбас для світового театру