Демографічна криза: як Україна збільшить кількість і «якість» населення за рахунок біженців і діаспорян?

Скорочення кількості населення, низький рівень народжуваності, передчасна смертність, старіння нації, хвороби, зовнішня і внутрішня міграція, депортація – все це фактори, які спричинили поглиблення демографічної кризи в Україні з початком повномасштабної війни. Щоб стабілізувати ситуацію, Міністерство соціальної політики розробило проєкт демографічної стратегії до 2040 року. Його найближчим часом може затвердити Кабмін. Ключову роль у документі передбачили українцям, які в різні роки виїхали за кордон.

Як держава планує повертати додому не лише українських біженців, але й діаспорян, що може змінитися для внутрішніх переселенців та чи буде Україна долучати до відбудови мігрантів з третіх країн – про це проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поговорив із першою заступницею міністра соціальної політики Дарією Марчак.

«Наслідки близькі до катастрофічних»

За даними Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, на початок січня 2022 року населення України становило 42 мільйони – разом із людьми, які проживали на тимчасово окупованих територіях. Станом на серпень 2023-го ця цифра зменшилася до 36,3 мільйонів, з яких 31,5 – проживають на підконтрольній українській владі територіях.

Українські біженці на кордоні з Польщею, 2022 рік

«Крім того, що населення чисельно скорочується, воно, на жаль, погіршується з точки зору статево-вікової структури. Ми бачимо, що у нас дуже часто за кордон виїжджають молоді родини з дітьми, жінки з дітьми, а залишаються бабусі, дідусі, які вже не хочуть змінювати своє місце проживання», – каже заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак.

Посадовиця додає, що серед інших факторів – це зменшення народжуваності, яке може відбуватись через розділення сімей (жінки виїжджають за кордон, чоловіки йдуть на фронт), смертність (зокрема, через ворожі обстріли цивільного населення та військових), підвищення стресу та погіршення доступу до медичних послуг чи зниження віку хвороб.

«І це все, звичайно, впливає на демографію. Тому наслідки близькі до катастрофічних», – резюмує Марчак.

Українські біженці на кордоні з Польщею, 2022 рік

Відтак, щоб подолати ці негативні демографічні тренди, Міністерство соціальної політики розробили стратегію до 2040 року. За словами заступниці міністра, це оптимальний період часу, за який комплексна державна політика може бути помітною і показати результат.

Повернення не лише біженців, але й етнічних українців

Нині 6,7 мільйона українців – воєнні біженці, зазначає Агентство ООН у справах біженців. За даними організації, більшість із них знайшли прихисток у європейських країнах. З них 2,2 мільйона – на території Білорусі чи Росії. Про те, виїхали вони добровільно чи були депортовані, інформації немає.

За даними Центру економічної стратегії, станом на січень цього року, з урахуванням різних сценаріїв закінчення війни, додому планують повернутися 26,2% біженців, ще стільки ж скоріше планують. А 7,3% українців – не планують, і 15,8% скоріше не планують.

Українські біженці в Молдові, 2024 рік

Повернення воєнних мігрантів – один із пріоритетів стратегії, каже Марчак: «Тут мають бути швидкі інструменти підтримки. Наприклад, родина повертається з-за кордону, вони мають розуміти, де працевлаштуються. Якщо не буде роботи – чи буде допомога базова від держави, чи буде житло. Відповідно, фокус стратегії – об'єднати всі державні політики в такий спосіб, щоби створити комфортні умови для повернення або для життя в Україні, щоб у майбутньому родина, обираючи жити в Україні чи переїжджати в іншу країну, обирала жити в Україні».

Наступним кроком буде повернення тих, хто виїхав з України раніше, зокрема, діаспорян. За словами Дарії Марчак – це люди лояльні до країни, які, об’єднуючись за кордоном, намагаються тримати ментальний зв’язок із державою крізь роки.

Перша заступниця міністра соціальної політики також додає, що держава має бути готовою і до того, що в майбутньому буде велика конкуренція за українців між різними країнами. І причиною цьому є вступ України до ЄС, розповідає посадовиця.

Українські мігранти створили хор у Молдові

«Завершиться війна і наші громадяни, значна частина з них повернуться до країни. Але в середньостроковій перспективі в будь-який момент кожен громадянин буде мати право переїхати до іншої країни. Тобто ми будемо в таких самих умовах, в яких значна кількість європейських країн перебувала, вступаючи до ЄС. І тому ми маємо одразу розуміти, що ми будемо конкурувати за наших громадян на постійній основі», – пояснює Марчак.

Залучення мігрантів?

Дарія Марчак не виключає, що, ймовірно, після завершення війни для відновлення Україні доведеться залучати мігрантів із третіх країн. Це можуть бути як фахівці, так і талановита молодь, яку заохочуватимуть через освітні програми. Вони будуть лише третім етапом – після ініціатив повернути воєнних біженців та представників діаспори.

«Вони (мігранти з третіх країн, – ред.) будуть, фактично, конкурувати з нашими громадянами за робочі місця і за можливості для індивідуального житла. Крім того, якщо ми не допоможемо забезпечити працевлаштування і гідний достаток для наших власних громадян, це буде означати, що вони будуть не платниками податків, а отримувачами соціальних виплат. І це буде теж створювати додаткове навантаження для тих людей, які сьогодні працюють», – розповідає посадовиця.

ВПО і мешканці прифронтових територій

Станом на травень цього року, за словами віцепрем'єрки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук, 4,6 мільйона українців – внутрішні переселенці. У червні 2023 року, за даними Міжнародної організації з міграції, близько 60% ВПО бажали залишитися на новому місці і 25% – переїхати (з них 84% хотіли б повернутися додому).

Евакуація населення з Покровська, 2024 рік

До початку широкомасштабного вторгнення ВПО були однією з найменш захищених верств населення із нижчим, порівняно з місцевими жителями, рівнем зайнятості, доходом і високою залежністю від державної допомоги, йдеться у державній стратегії. Повномасштабна агресія загострила ці проблеми, зазначає посадовиця. Політика у сфері внутрішньої міграції, яку пропонує держава – підвищення якості життя переселенців та їхня інтеграція в територіальні громади.

«Держава має забезпечити достатньою інформацією, щоби людина могла вирішувати, де їй залишатися. Наприклад, скільки в громадах коштує оренда житла, в яких громадах, наприклад, є дефіцит кадрів за фахом цієї людини. Щоб, наприклад, людина розуміла: скажімо, я живу в Павлограді Дніпропетровської області, але якщо я переїду в Полтаву, то я зможу знайти роботу за фахом і мати дохід. І власне концепція оптимального розміщення громадян всередині країни, ВПО, вона передбачає саме наявність необхідної інформації для прийняття зваженого рішення і стимулювання людей жити і працювати там, де є комфортні можливості і запит на цю людину, на її компетенції», – зазначає заступниця міністра

Люди з Покровська чекають на евакуаційний потяг, 2024 рік

Працевлаштування переселенців або їхнє перенавчання – одне з ключових питань стратегії, каже посадовиця, бо вже зараз у країні відчувається брак кадрів.

«Наразі важливими завданнями є об’єднати людей, які потребують роботи, і людей-роботодавців, які потребують персоналу. Міністерство економіки розробляє стратегію зайнятості, яка буде перелінкована з демографічної стратегії. Ми також співпрацюємо з Державною службою зайнятості, щоб допомагати з перенавчанням, зокрема, для осіб з інвалідністю і також зараз працюємо для того, щоб допомагати виявляти пробіли в компетенціях по ВПО».

Прописали в демографічній стратегії і план заселення прифронтових територій. За словами посадовиці, у цьому випадку рішення має ухвалювати Міністерство оборони.

Евакуація мешканців Вовчанська, 2024 рік

«Чи взагалі потрібно, щоб громадяни проживали в такій фізичній близькості до країни-агресора? Ми розуміємо, що війна триває, бачимо зараз обов'язкову евакуацію з чергових прифронтових територій. Є різні підходи, наприклад, ізраїльський досвід, що солдат не буде захищати територію, на якій ніхто не живе. А з іншого боку, проживання на території в такій близькості – це, звичайно, дуже великі ризики для якості життя, для нас дуже важливо, щоб люди жили в безпеці. І це також може створювати ускладнення для Сил оборони при будівництві захисних споруд», – каже Марчак.

Перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак зазначає, що проєкт демографічної стратегії уже пройшов різні етпати обговорнення. На черзі – затвердження документа Кабінетом Міністрів, яке може відбутися у вересні. Додатком до цього документа будуть вже деталізовані заходи і конкретні дії, як саме країна планує збільшувати народжуваність та кількість населення, повертати людей додому та боротися із дефіцитом працівників на ринку праці.