«Путін помилявся» – Робін Данніґан про зброю для України, трагедію Маріуполя і прорахунки Кремля 

Володимир Путін багато в чому помилявся: стосовно планів захопити Київ за тиждень, бажання українців захищати свою країну та ефективності власної армії, яка не змогла досягти заявлених цілей. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповіла заступниця помічника державного секретаря США з питань Європи та Євразії Робін Данніґан. Вона розповіла, що США допомагатимуть Україні на шляху до її перемоги, а також прокоментувала воєнні злочини Росії, обмін розвідувальними даними між Україною та США, енергетичну незалежність Європи від російських енергоносіїв.

Окремо Робін Данніґан висловила співчуття редакції Радіо Свобода у зв’язку з трагічною загибеллю Віри Гирич в результаті російського ракетного удару по Києву.

– Ми з вами говоримо напередоднi «знакових» дат 8-9 травня, коли багато експертів кажуть про можливі провокації, загострення та навіть ймовірне застосування з боку Росії зброї масового ураження. Якими є прогнози з цього приводу та ймовірні наслідки?

– Завжди важливо пам’ятати, що 8 травня свого часу означало для всіх нас, що це був день, коли європейці зібралися разом і звільнили Європу від лих нацизму і фашизму під час Другої світової війни.

Просто неймовірно, що в цьому році ми опинилися в такій ситуації з Росією, яка ігнорує всі міжнародні норми, свої зобов'язання за статутом ООН і веде нічим не виправдану війну проти України. Неймовірно, що це відбувається в 2022 році.

Я не знаю, які плани Путіна на 8 чи 9 травня. Я знаю, що це не змінить нашу стратегію – продовжувати робити все можливе в плані безпекової допомоги, щоб допомогти Україні виграти цю війну; продовжувати вводити економічні санкції, жорсткі і руйнівні для російської економіки; і також ми продовжуватимемо зміцнювати власні сили на східному фланзі НАТО.

– Чи робить США якісь дипломатичні кроки задля припинення блокади Маріуполя та заводу «Азовсталь»?

– Так. Те, що відбувається в Маріуполі – це трагедія. Цілеспрямоване знищення цивільного населення є військовим злочином. Є цивільні, які не змогли виїхати. Гуманітарний коридор має бути відкритий. Цим цивільним особам, які перебувають у пастці, включаючи дітей, потрібно дозволити виїхати. Ми чітко заявили про це в багатьох міжнародних організаціях, зокрема в ООН та ОБСЄ.

– Кремль заявив, що розвіддані та інша допомога ЗСУ з боку США і НАТО не здатні завадити Росії досягти мети так званої «спецоперації». Якими є прогнози Держдепартаменту з цього приводу за результатами понад двох місяців фактичної війни?

– Кремль у багатьох речах помилявся. Кремль помилявся в планах взяти Київ за тиждень. І України, вони не змогли взяти Україну. Вони змушені були відступити на схід, і українці продовжують боротися стійко та хоробро. Вони помилялися щодо розколу НАТО. Насправді НАТО сильніша, ніж будь-коли, і як ніколи єдина. Росія абсолютно помилялася щодо бажання українців захищати свою країну.

Я думаю, що українці ніколи не були настільки об'єднані, як сьогодні. Отже, президент Путін у багатьох речах помилявся. Він також помилявся щодо ефективності власної армії, яка не змогла досягти заявлених цілей, і моральний дух його солдатів дуже низький. З іншого боку, українських воїнів у всьому світі прославляють за вашу відвагу. Я не дуже зважаю на те, що думає Кремль, тому що вони помилялися в багатьох речах.

– Головною метою останніх атак Росії є руйнування логістичних шляхів постачання військово-технічної допомоги Україні. Враховуючи, що після ухвалення ленд-лізу країна очікує збільшення постачання допомоги, чи розробляються альтернативні варіанти її транспортування? Чи будуть західні партнери продовжувати постачання?

– Ми взяли на себе зобов'язання. Я думаю, ви знаєте, що ми щойно попросили ще 33 мільярди доларів від нашого Конгресу для України, і 20 мільярдів доларів з них піде на безпекову допомогу. Це свідчить про наше прагнення і надалі 24 години на добу допомагати Україні захистити себе. Також із цих 33 мільярдів – 8,5 мільярдів підуть на економічну допомогу та 3 – на гуманітарну.

– Чи є якісь фінансові та військові обмеження допомоги США та скільки вона може тривати?

– Ви вже бачили від американського народу, нашого Конгресу, адміністрації – непохитну готовність підтримати Україну. Наше міністерство оборони, чиновники з гуманітарних питань, усі цілодобово працюють, щоб визначити, що потрібно Україні на полі бою, щоб якомога швидше доставити це до вас.

І я на власні очі бачила, як це обладнання завантажують на літаки, а з літаків на вантажівки для перевезення в Україну. Тому я не бачу жодних коливань у прихильності з боку будь-кого у Сполучених Штатах.

– ЗМІ повідомляють, що США начебто передавали Україні розвіддані, чи можете ви це прокоментувати?

– Так. На додачу до сучасного обладнання та навчання, які ми надали Україні, ми також надали розвідувальні дані на полі бою, щоб допомогти Україні захиститися. Ви могли бачити повідомлення про те, що ми нібито надали розвідувальні дані, які були використані для вбивства російських генералів, але ми не надаємо розвіддані спеціально націлені на російських генералів.

Україна має власну розвідку на полі бою. Це чудова розвідка. Це Україна, українські військові та розвідники знають про бій у своїй країні більше, ніж будь-хто інший.

– Держсекретар Блінкен говорив, що «ця війна має стати стратегічною поразкою Росії», що це означатиме?

– Українці, українська влада, і народ визначають своє майбутнє. Україна має свою територіальну цілісність і суверенітет, право вирішувати, яку форму політики ви хочете, які союзи ви хочете, і як ви хочете, щоб ваша країна виглядала. Тож, якою буде перемога, наразі залежить від українського народу, український уряд попросив нас допомогти виграти цю війну. І ми це робимо.

– Наразі Україна має бажання пришвидшено стати офіційним кандидатом на членство в ЄС, але Угорщина може й далі чинити цьому перешкоди – чи є у Вашингтона можливі важелі впливу на Будапешт?

– Дуже вразило те, як швидко Україна заповнила опитувальник ЄС. І, як ми завжди казали, в кінцевому підсумку членство в ЄС – це рішення ЄС, але ми дуже підтримуємо західну траєкторію України. І, знаєте, Угорщина є дуже близьким союзником НАТО. Але щодо питання членства в ЄС, я думаю, Угорщині та іншим державам-членам ЄС доведеться вирішувати це самим.

– Виглядає, що Фінляндія та Швеція серйозно налаштовані на приєднання до НАТО – наскільки це реально, зважаючи на активний спротив Росії?

– Вони близькі партнери, це сильні, зрілі демократії. Їхнє обладнання та війська сумісні з НАТО. Ми вже проводимо спільні навчання. Тому я думаю, що вони зможуть швидко відповідати стандартам НАТО. Я очікую, що цей процес буде швидким, але врешті-решт, Фінляндія та Швеція мають подати заявку. І справа усіх 30 членів НАТО підтримати цей процес.

– На вашу думку, чи готова Європа до нафтового та газового ембарго проти Росії?

– Сполучені Штати ввели власне ембарго на нафту, газ і вугілля з Росії в березні. І ми вітали пропозицію ЄС зробити те ж саме з нафтою, але ми також визнаємо, що Європа перебуває в іншому становищі, ніж Сполучені Штати. Нам пощастило мати власні природні ресурси. Тоді як європейські країни все ще залежать від Росії в контексті нафти та природного газу. Проте ми вітаємо зобов’язання якомога швидше зменшити цю залежність. І це спонукає всіх нас працювати разом. У найближчі місяці та роки ми повинні працювати якомога наполегливіше, щоб раз і назавжди стати незалежними від російських енергоносіїв.

– Що саме США можуть зробити для енергетичної безпеки Європи від російських енергоносіїв?

– Ми працюємо над європейською енергетичною безпекою протягом десятиліть. Розмовляємо з партнерами та союзниками по всьому світу про спроби збільшити видобуток нафти та природного газу, щоб заповнити будь-яку прогалину, яку залишила Росія, будь-які обмеження на російський експорт.

Ми в Сполучених Штатах збільшили власне виробництво, щоб, наприклад, скраплений природний газ LNG міг надходити в Європу і заповнювати нестачу. Ми багато працюємо, щоб допомогти Європі перейти від викопного палива до більш чистого, екологічного, сонячного та ядерного палива. Ми прагнемо, щоб наші компанії співпрацювали з європейськими компаніями, щоб допомогти будувати ядерні об’єкти в Сполучених Штатах, у Європі.

– Як ви оцінюєте економічну ситуацію в Україні? До чого треба готуватися українцям?

– Ця війна завдає страшних наслідків для економіки України. За деякими оцінками, економічні збитки становитимуть або вже становлять 1 трильйон доларів. Тож питання в тому, як ми можемо допомогти Україні допомогти у відбудові після того, як ви виграєте цю війну?

І я знаю, що ми, наші партнери та союзники по всьому світу готові зробити це. Ми всі готові говорити про реконструкцію. Я була у різних частинах України, була у Києві перед війною і бачила працьовитий настрій українців. І я думаю, що після закінчення цієї війни ми всі разом працюватимемо на відновленням вашої економіки.

Тим часом ми надаємо Україні значну пряму бюджетну допомогу. Ми вже передали 500 мільйонів безпосередньо країні. Це не в програмах, це реальні гроші, і ми виділимо ще 500 мільйонів у найближчі тижні.

– В цьому контексті багато кажуть і про ймовірні загрози для Молдови. Що ви можете сказати з приводу можливих сценаріїв, військової та фінансової допомоги Молдові?

– Ми дуже тісно співпрацюємо з урядом Молдови, щоб допомогти їм подолати наслідки цієї жахливої війни. Вони прийняли сотні тисяч біженців, у той же час – це крихка демократія, і уряд дуже і дуже наполегливо працює, щоб зміцнити країну. І тепер вони також мають справу з наслідками цієї війни. Тому держсекретар Блінкен і адміністратор USAID Саманта Пауер нещодавно відвідали Молдову, ми заклали 130 мільйонів на нову допомогу для зміцнення Молдови, щоб допомогти їм упоратися з кризою біженців. І ми абсолютно підтримуємо не лише їхній нейтралітет, а й західну траєкторію та роботу, яку виконують президент Санду та її уряд.

– Ми вже бачили візити представників посольства США до Львова – чи існують прогнози повернення посольства США до Києва та наскільки це безпечно?

– Під час візиту у Київ держсекретаря Блінкена і міністра оборони Остіна кілька тижнів тому, вони зустрілися з президентом Зеленським, і сказали йому, що дуже наполегливо працюють, щоб якомога швидше повернути наших дипломатів до Києва. І ви маєте рацію, наша повірена у справах Крістіна Квін цього тижня їздила до Львова і також була там минулого тижня. Тому ми сподіваємося якнайшвидше доставити представника до Києва. Тож слідкуйте за новинами.

– Коли можна очікувати на приїзд нового посла США?

– Я знаю посла Брінк багато-багато років, і вона є одним із найкращих дипломатів у Державному департаменті США. Нині вона наш посол у Словаччині. Її висунув президент, але наступним кроком є слухання в Сенаті США. Ми очікуємо цього процесу. Якщо її затвердять, я знаю, що вона хоче дістатися України, до Києва якомога швидше.

– Що ви порадите загалом понад 5 мільйонам біженців, які перебувають за межами України на Заході – чи зарано для них повертатися до Києва та інших міст?

– О, це таке важке питання. Кожен українець, якого я зустрічала, який був змушений покинути країну або був внутрішньо переміщеним, хоче повернутися, але не всі можуть. І це буде дуже важкий час для всіх.

Я вважаю, що кожна сім’я має ухвалити це рішення для себе, але ми всі повинні працювати над тим, щоб Україна була безпечною для повернення людей. До того часу світ має підтримувати тих людей, які були переміщені за межі або всередині країни. Нам потрібно надавати допомогу і притулок, освіту, все, що потрібно кожному, всім цим українцям, щоб жити добре, поки вони не зможуть повернутися.