- Американське видання The Globalist розмірковує над різницею між Україною і Білоруссю на тлі протестів, які відбуваються у Мінську;
- Британський новинний вебсайт Sky News повідомляє про спільні навчання українських ті британських десантників на прилеглих до Криму територіях України;
- Бразильське видання G1 пише про свідчення українського журналіста, який провів два роки у таємній в’язниці в полоні у підтримуваних Росією бойовиків на сході України.
Американське видання The Globalist друкує статтю старшого дослідника київського Інституту євроатлантичного співробітництва Андреаса Умланда, що називається «Чи Білорусь після Лукашенка нагадуватиме сьогоднішню Україну?».
Умланд зазначає, що нині Білорусь перебуває на шляху національного відродження, який дедалі більше суперечить панслов’янському експансіонізму Москви.
Автор також додає, що Україну і Білорусь пов’язують їхні східнослов’янські мови, православні церкви та специфічне географічне розташування між Росією – з одного боку – та країнами ЄС і НАТО – з іншого.
Але водночас, на думку Умланда, обидві країни, як постколоніальні держави, засадничо відрізняються від пост- і неоімперської Росії. Втім, попри ці помітні структурні паралелі між Україною і Білоруссю, більшість оглядачів, і не лише західних, сьогодні наголошують радше на відмінностях, ніж на подібності між двома країнами.
За словами Андреаса Умланда, ключовим посланням багатьох фахівців і політиків, зважаючи на подальші протести у Мінську, є те, що Білорусь – це не Україна.
Важливим чинником тут постає факт, що білоруси мають передрадянську, радянську і пострадянську історію, яка відрізняється від тієї історії, яку мають українці.
За часів царату білоруський націоналізм був значно слабкішим за українське бажання до національного звільнення. І ця важлива різниця між Білоруссю та Україною залишається і сьогодні.
На додаток, білоруська діаспора на Заході у часи Холодної війни була значно менш організована і активна, аніж значно більш помітні українські емігрантські громади.
The Globalist нагадує, що 27 березня 2014 року Білорусь разом з Росією та Вірменією, та ще з додатком строкатої низки країн на зразок Зімбабве, Болівії, Куби, Нікарагуа, Північної Кореї, Сирії, Венесуели та Судану проголосували проти резолюції ООН із засудженням анексії Росією Криму.
На додаток, як на автора статті, варто взяти до уваги, що рівно 8 років по тому, як було припинено існування СРСР, Білорусь підписала Угоду про створення союзної держави з Росією. Контрастом до цього постає більш-менш проєвропейська спрямованість України та її лідерів від часу здобуття незалежності 1991 року.
Ба більше, як наголошує Умланд, не варто забувати, що Верховна Рада України проголосила курс на членство у НАТО та Євросоюзі ще 1998 року. Однак, на думку Умланда, попри всі ці розбіжності між Україною і Білоруссю, білоруси дедалі більше відчувають свою приналежність до Європи.
Автор підсумовує, що за умов, що реваншизм і надалі залишатиметься визначальним чинником зовнішньополітичної поведінки Росії, головні відмінності між українською та білоруською національною самоідентифікацією та геополітичною орієнтацією можуть бути занадто малими для того, аби становити якусь видиму різницю для Москви.
Білорусь після Лукашенка, з точки зору Кремля, має у будь якому разі приєднатися до очолюваного Росією союзу і прийняти її місце у євразійському просторі радше ніж у Європі.
«Які історичні паралелі між Білоруссю та Україною?»
Британський вебсайт телеканалу Sky News вміщує матеріал «Британське військо здійснює наймасштабнішу висадку десанту за останні десятиріччя з метою продемонструвати солідарність з Україною».
У підзаголовку вказується, що спільні військові навчання українських та британських збройних сил розглядаються як відвертa демонстрація солідарності з Україною, а також послання з демонстрацією сили у регіоні, який перебуває на передовій конфлікту.
Автор статті Алістер Банколл пише, що британські повітряні десантники здійснили низку стрибків з парашутами над територією України разом з вояками елітного підрозділу британського війська Pathfinder. Все це було проведено, як наголошує автор, неподалік лінії розмежування з Кримом.
Загалом, йдеться про військові навчання британських військовиків разом з українськими повітряними десантниками, які відбуваються у час, позначений дедалі більшим напруженням у регіоні.
Банколл пише, що британські вояки з підрозділу Pathfinder спеціально навчені у здійсненні операцій закидання за лінію фронту у розташування ворога. Десантування часто відбувається з літаків, які здійснюють полети на великій висоті. Підрозділ діє невеликими диверсійними групами, які закидаються на ворожу територію, аби підготувати наступ основних сил.
Sky News нагадує, що британські військові проводять на додаток ще й тренувальну місію для Збройних сил України неподалік Києва. Тренувальна операція «Orbital» вже підготувала тисячі українських військових відтоді як Росія анексувала Кримський півострів.
Далі у матеріалі наводяться слова українського генерала Євгена Мойсюка, який заявив, що загроза з боку Росії дедалі посилюється. Мойсюк, втім, додав, що головним посланням Росії у ході цих навчань є те, що Британія є справжнім і надійним партнером України, який надає свою допомогу у час скрути.
Сполучене Королівство, за словами генерала Мойсюка, протистоїть російській агресії разом з Україною.
Автор статті зазначає, що тоді як Київ і Москва протистоять у ході збройного конфлікту на сході України, а в сусідній Білорусі тривають заворушення, пов’язані з суперечливими президентськими виборами, які відбулися минулого місяця.
«Британське військо здійснює наймасштабнішу висадку десанту за останні десятиріччя з метою продемонструвати солідарність з Україною»
Бразильське видання G1 публікує статтю «Українець змальовує тортури у в’язниці, контрольованій проросійськими сепаратистами». У підзаголовку додається, що українського журналіста було захоплено підтримуваними Росією бойовиками тоді, коли він працював над своїми розслідувальними репортажами з регіону України, окупованому проросійським угрупуванням.
Бразильське джерело повідомляє, що український журналіст Станіслав Асєєв провів більш ніж два роки під вартою у таємній в’язниці на Донбасі.
Видання нагадує своїй читацькій авдиторії, що регіон Донбасу належить Україні, проте 2014 року цю територію було окуповано проросійськими сепаратистами.
Далі зазначається, що Станіслав Асеєв каже, що бойовики, які утримували в’язницю, в якій він перебував, систематично завдавали тортур і знущалися над українськими в’язнями.
«Ситуація була однаковою для всіх в’язнів: підземелля з металевим столом. Вони роздягали людей, а потім міцно прив’язували їх до столу ізоляційною стрічкою», –каже Асєєв.
За його словами, лікарі сепаратистів також брали участь у тортурах.
«Зазвичай, до статевих органів в’язнів прикріпляли електричний дріт, а ще один дріт вставляли у задній отвір – і це було найжорстокіше з усього. Ми всі чули стогони, і ми чітко розуміли з тих криків і зойків, куди саме було прикріплено ті дроти», – додає Асєєв.
G1 веде далі, вказуючи, що через те, що в'язниці утримуються сепаратистами, міжнародні організації не мають до них жодного доступу. У той сам час сепаратистське угрупування «ДНР», яке контролює окуповані терени, відкидає всі звинувачення.
Насамкінець бразильське видання нагадує читачам, що напруження у відносинах України та Росії, двох країн, які свого часу були частиною Радянського Союзу, помітно збільшилось 2014 року після того, як Москва анексувала український Кримський півострів та організувала сепаратистський рух у частинах східної України.
«Зазвичай, до статевих органів в’язнів прикріпляли електричний дріт, а ще один дріт вставляли у задній отвір – і це було найжорстокіше з усього. Ми всі чули стогони, і ми чітко розуміли з тих криків і зойків, куди саме було прикріплено ті дроти»