«Байдужість і невігластво». Чому на урочистості до Дня Незалежності не запросили тих, хто відстоював її?

Депутати першого скликання, які проголосували за незалежність України, а також в’язні радянського режиму, які виборювали її, не взяли участі в урочистостях з нагоди Дня Незалежності. Про це повідомив колишній парламентарій, дисидент і голова Київського товариства політв’язнів та репресованих Олесь Шевченко. Цьогоріч така ситуація трапилась вперше, адже минулі роки ці люди були запрошені на прийняття. Що стало причиною – з’ясовувало Радіо Свобода.

«З 10 до 5, а потім взагалі нуль»

Виступаючи 24 серпня на урочистому засіданні Верховної Ради колишній народний депутат, перший посол України в Росії Володимир Крижанівський заявив, що жоден з народних обранців першого скликання, які за голосували за «Акт проголошення Незалежності України» у 1991 році, не був запрошений на урочисті заходи.

«Шановний пане президенте, я думаю, ви будете засмучені і ваші гості також, що жодного з тих, хто проголосував 24 серпня не буде на прийнятті на честь річниці. Вочевидь, хлопці і дівчата з вашого офісу вирішили послугуватися приказкою моєї мами «І без Гриця вода освятиться». Я думаю, що це останній раз, коли вони роблять щось, не порадившись з вами. Дехто говорить, що незалежність впала нам з неба – це зовсім не так», – наголосив він.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

В інтерв’ю Радіо Свобода Володимир Крижанівський зазначив, що раніше за часів президентства Петра Порошенка всі екснародні депутати, які мали бажання прийти на святкування, могли безперешкодно потрапити туди. Обмеження щодо кількості не існувало.

Володимир Крижанівський

«В минулі роки видавали багато запрошень – хоч всі приходьте. Тоді 50-60 народних депутатів першого скликання брали участь в урочистостях біля Софії Київської. Нині те, що коїться в Офісі президента, я можу описати фразою з твору Ільфа і Петрова: «головотяпство со взломом». Тобто повна байдужість і невігластво», – наголосив Володимир Крижанівський.

Цього року Офіс глави держави виділив лише 10 запрошень для тих народних обранців, хто 30 років тому голосував за відновлення української незалежності. До їхнього числа потрапив депутат першого скликання, голова Київського товариства політв’язнів та репресованих Олесь Шевченко. Проте напередодні свята зְֹֹ’ясувалося, що Офіс президента вирішив скоротити число запрошених депутатів наполовину, а далі взагалі не виділив жодного запрошення, зауважив Шевченко у своєму фейсбуці.

«Цього разу, на відміну від усіх попередніх років, депутати-засновники і політичні в’язні кагебістсько-комуністичної радянської влади не отримали за своїм бажанням перепусток на святковий військовий парад. Під час Урочистих зборів у Верховній Раді планується перерва для проведення короткої позачергової сесії, на якій діючі депутати мають затвердити новий, так званий «великий», герб України. Депутатам-засновникам сьогоднішньої Української держави дозволено зібратися в комітетській їдальні на фуршет за власний рахунок», – пише він.

Радіо Свобода звернулось до Офісу президента з проханням пояснити ситуацію, проте на момент публікації матеріалу не отримали відповіді.

«Непричетні до державотворення»

Сім запрошень на святковий парад народні депутати першого скликання все ж таки одержали. Про це у розмові з Радіо Свобода підтвердив народний депутат першого скликання, віцепрезидент Асоціації народних депутатів Олександр Барабаш. Проте, за його словами, виділили не найкращі місця.

«Ми мусили сидіти у секторі напроти сонця. Нас була маленька купка. Це Василь Дурдинець, Микола Шведенко, Володимир Павлов, Олександр Білоусенко, Іван Капштик. Мусив бути ще Олександр Мороз, але я його не бачив», – розповів Олександр Барабаш.

За його словами, ані під час президентської промови, ані на урочистих зборах не прозвучало, якою була заслуга першого парламенту, в яких умовах проголошувалась незалежність.

День Незалежності України. 24 серпня 1991

«Ми залишились так би мовити за бортом суспільно-політичних процесів. Неоціненими в матеріальному чи моральному планах. Ба більше, народжуються міфи, що нібито ми, депутати першого скликання, були непричетні до державотворення. Нібито Україна протягом 5 років жила в пітьмі, без Конституції, без державних символів, без власної валюти тощо. Хоча гривня була віддрукована у 1992 році», – наголосив колишній народний депутат.

Брак пошани

Прикру ситуацію, що склалася, можна пояснити лише меншовартісністю нинішньої влади, зазначив у коментарі Радіо Свобода Олесь Шевченко.

«Це прояв комплексу неповноцінності. Вони соромляться бути поруч з тими, хто творив цю історію. Вони нічого не знають і, на жаль, не хочуть знати», – сказав він.

Причому, на думку Олеся Шевченка, таке ставлення можна бачити як до тодішнього парламенту, так і до тих, хто виборював незалежність, отримавши тривалі терміни радянських таборів.

Багатолітній політв’язень і дисидент Мирослав Маринович переконаний, що в Україні є чимало в’язнів сумління, обділених увагою влади.

Мирослав Маринович

«Про себе я не можу так сказати. Я маю відзнаки попередніх президентів. Від чинної влади я не отримував орденів, та мені й досить. На минулі святкування я одержував запрошення, але не брав у них участі», – зауважив Мирослав Маринович.

За його словами, людей, які виборювали незалежність, залишається все менше. Українська держава має вшанувати їх як матеріально, так і морально, бодай згадати про їхні заслуги на державному святі, а цього зроблено не було.