«Форсувати Дніпро нереально»: що заважає ЗСУ просуватися на Херсонщині

Генштаб ЗСУ повідомляє про відбиті атаки на придніпровському напрямку, а окупаційні сили – про зниження активності ЗСУ в Херсонській області.

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» запитав військових експертів про ситуацію на островах Дніпра й лівобережній Херсонщині, а також поспілкувався з джерелами, обізнаними з умовами життя на захоплених землях Херсонщини.

• Російські військові й далі намагаються вибити Сили оборони України з плацдармів на придніпровському напрямку. Про це другого липня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. За його даними, всі дев’ять атак окупантів того дня не мали успіху, і втрат позицій не допущено. Напередодні, першого липня, на цьому напрямку відбулося вісім російських атак – повідомив український Генштаб.
• Водночас російські ЗМІ поширюють інформацію, що ЗСУ начебто суттєво знизили активність у Херсонській області протягом останнього місяця. Зокрема, про це пише російське державне агентство ТАСС та низка інших медіа з посиланням на окупаційного голову захопленої частини Херсонщини Володимира Сальдо.
• Окупаційний російський чиновник стверджує, що російські військові начебто утримують вогневий контроль над дніпровськими островами. Останніми днями окупаційний чиновник також повідомив про влучення на лівобережній Херсонщині: в населених пунктах Горностаївка, Дніпряни, Олешки та Нова Каховка.
• У Збройних Силах України є 14 бригад без озброєння, оскільки воно досі не надійшло від західних партнерів. Про це в інтерв’ю Bloomberg заявив український президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістки про те, коли закінчиться «патова ситуація» на фронті.

«Дельта Дніпра – нетипове поле бою»

Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук розповів «Новинам Приазов’я», що наразі жодна зі сторін не має переваги у контролі над річкою Дніпро. Він називає заяви, що лунають у російських ЗМІ щодо ситуації на островах, пропагандою.

«Дніпро являє собою природну водну перешкоду, яка з одного боку не дає ворогу наступати далі на захід – у бік Херсону, Миколаєва та Одеси, а з іншого боку захищає їх (війська РФ – ред.) від нашого можливого наступу на лівобережну Херсонщину – в напрямку Чонгару, Перекопу та Криму. Ця водна лінія розмежування дійсно дуже складна. Бо це – широка річкова дельта, де багато островів та проток, і це – нетипове поле бою. Тому говорити про те, що хтось досягає переваги, досить складно», – зазначає він.

На думку експерта, Сили оборони України тривало та вдало виконують завдання з утримання плацдармів на лівому березі Дніпра.

Павло Лакійчук, військовий експерт

«Їх утримують наші морські піхотинці та спецпризначенці. (Плацдарми на лівобережжі – ред.) це – «мішок»: з трьох боків напирає ворог, а позаду – річка. І тільки човнярі забезпечують комунікацію з тилом. Ворог теж намагається діяти на островах і зазнає великих втрат. За місяць ми (українські військові – ред.) знищили пів сотні ворожих плавзасобів у дельті Дніпра: це –переважно човни з боєприпасами та особовим складом противника. Ворог намагається так само нищити й наші сили», – висловився він.

«Плавучі танки» та загроза з повітря

Лакійчук також оцінив загрозу перекидання у дельту Дніпра російських бойових катерів з Чорного моря.

«Росіяни заявили про створення Дніпровської флотилії. Вони хочуть перекинути артилерійські катери колишньої Каспійської флотилії, які зараз є у Криму та Новоросійську. Це – серйозна загроза, «плавучі танки». З іншого боку, це й серйозні цілі, які можуть бути швидко уражені», – сказав військовий експерт.

На його думку, головною проблемою для Сил оборони України на лівобережному плацдармі, як і на інших ділянках фронту, залишається перевага російського війська в повітрі.

«Навіть той паритет у повітряних дронах, який ми маємо, недостатній для послаблення ворога, щоб він не міг завдавати важких втрат (українським силам – ред.). Хто володітиме повітряним простором, той матиме відповідну перевагу. У нас є надія на нові літаки, які нам обіцяють партнери та все відтягують і відтягують терміни їх передачі. У нас є надія на зенітно-ракетні комплекси далекого радіусу дії», – підсумував Лакійчук.

«Форсувати Дніпро практично нереально»

Військовий історик Михайло Жирохов у коментарі «Новинам Приазов’я» сказав, що про велику десантну операцію з просування українських військ на лівий берег Дніпра поки не йдеться.

«Навіть для сучасного війська штурм переправи через таку річку – це дуже важке завдання, яке потребує використання великої кількості інженерних підрозділів», – зазначив він.

Жирохов навів кілька прикладів форсування українських річок, які відбувалися впродовж війни Росії проти України.

«Під час проведення АТО на Донбасі 2014 року були спроби форсувати річку Кальміус. Вона в рази менша, ніж Дніпро. Але й там були величезні втрати, перш за все техніки, тому що ми маємо дуже мало досвіду для того, щоб форсувати великі річки. Під час першого етапу широкомасштабного вторгнення російські війська форсували річку Десна в Чернігівській області – їм це вдалося. Утім, біля Шестовиці в березні 2022 року форсування проходило під постійними ударами наших військ – три понтони були розбиті, тільки четвертий вони (військові РФ – ред.) змогли поставити. Але Десна вужча, ніж Дніпро, тож форсувати Дніпро практично нереально», – вважає він.

Михайло Жирохов, військовий історик

«Прожити один день» на лінії фронту

Окуповані Нова Каховка та ще вісім населених пунктів Новокаховської громади опинилися на лінії фронту. Голова міста Володимир Коваленко розповів «Новинам Приазов’я», що життя там гірше, ніж в окупації, приміром, у Скадовську чи Генічеську.

«Життя новокаховців наблизилося до формули «прожити один день». З лівого берега окупанти стріляють по правому, стріляють у бік Кринків. Відповідно постійний гул від пострілів чутно в Новій Каховці. Крім того, Збройні сили України тримають на контролі індустріальну частину міста, де окупанти ховають свої технічні засоби або склади з боєзапасом. Чутно підриви й детонацію», – говорить він.

Володимир Коваленко, міський голова Нової Каховки

«Контррозвідувальний режим і машина репресій діють»

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов розказав, як події на фронті впливають на життя населення окупованого півдня.

«Коли є просування з нашого боку, це підтримує спротив, це підтримує настрій тих українців, які залишаються в окупації. Коли, наприклад, довго немає «прильотів», то людям починає здаватися, що про них забули. У ніч проти неділі був перший за багато часу удар по розташуванню окупантів на Арабатській Стрілці. Як мені розповідають місцеві жителі, настрій у людей у Генічеську відразу покращився, всі посміхалися й вітали одне одного», – повідомляє він.

Що ближче розташовані окупанти, то небезпечніше жителям захоплених територій Херсонщини – каже Данилов.

«Оскільки окупанти розміщуються серед цивільних і, наприклад, у Новій Каховці чи Олешках ходять не у військовій формі, а в цивільному одязі, то (є ризик, що – ред.) може прилетіти й зачепити місцевих», – додає політолог.

Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень

За його інформацією, незалежно від подій на лінії фронту російські силовики продовжують переслідувати місцевих жителів.

«Розповідали про чергових зниклих, викрадених хлопців. Це йде в фоновому режимі, практично всією окупованою територією. Контррозвідувальний режим і машина репресій діють. Військові (РФ – ред.) можуть робити що заманеться: грабувати, ґвалтувати, примушувати до сексу жінок та чоловіків. Але системними репресіями займаються ФСБ, поліція та Росгвардія», – сказав Данилов.

З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини південних територій України редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну й назвали це «спеціальною операцію». Російська влада також заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.