Секрети російських «Шахедів» і як українські БПЛА долетіли до Каспію. Сергій Флеш про війну дронів

Атака дронів-камікадзе ГУР на російські кораблі в Каспійському морі 6 листопада – на головний пункт базування флотилії ВМФ Росії в Дагестані – стратегічний рівень атаки. Адже відстань до об’єкта сягає близько 1500 кілометрів.

Хоча атака на Каспій відбулась уперше, нальоти на об'єкти у глибині російської території вже стали звичними.

• Чому російську базу в Дагестані, як і багато інших, не врятував РЕБ?
• Що взагалі відбувається із захистом від дронів, радіоелектронними технологіями та виробництвом БПЛА у Росії?
• Чим супротивник щоночі атакує українські міста та які ноу-хау застосовує на фронті?
• Що може цьому протиставити Україна?

Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з експертом із зв'язку, головою Центру радіотехнологій Сергієм Бескрестновим, відомим як Сергій Флеш. Він є автором профільного телеграм-каналу про військовий зв'язок.

Сергій Бескрестнов (Сергій Флеш)

– Як українські БПЛА могли залетіти на таку дистанцію? Ми нечасто бачимо новини про подібні прильоти: раніше українські дрони під назвою «Бобер» літали на території Росії і долітали до Москви. Зараз такі випадки відбуваються відносно рідко. Чому?

– У нашого супротивника є один основний виробник БПЛА, тобто це той самий ударний безпілотник іранського типу, який називається «Шахед». У Російській Федерації вони називають його «Герань».

У нас (в Україні – ред.) вже сформувався більш широкий ринок ударних БПЛА, так званих deep strike: це близько чотирьох-п'яти серійних виробників, які виробляють дрони. Вони законтрактовані на тривалий термін Міністерством оборони, отримали довгострокові прогнози, контракти. Тобто вони вийшли на серію та виробляють безпілотники, які ми справді можемо застосовувати.

В основному, це БПЛА, які працюють у сегменті 1000-1500 кілометрів.

Але у нас є й БПЛА, які уражають цілі на дальній відстані: 2-3 тисячі кілометрів.

Для них закладають цілі за супутниковими координатами, потім БПЛА запускаються, летять певним маршрутом, протягом якого можуть вноситися певні коригування.

Цей маршрут вибудовується в обхід ППО, точок, які, за даними розвідки, прикриті РЕБом, – щоб оптимально уразити певний об'єкт.

Причому, це треба зробити дуже професійно: підібрати кут зальоту на цей об'єкт, висоту, напрямок, щоб максимально збільшити шанси ураження.

Зараз ми показуємо нашому ворогові, що за два роки війни стали рівними – досягли паритету в сегменті ударних БПЛА.

Перенесення війни на територію супротивника має великий психологічний вплив на населення. Тому що «СВО» (як вони називають повномасштабне вторгнення в Україну) для Російської Федерації триває десь там далеко. Тобто тепер, коли війна стосується кожного росіянина, коли вони бачать, що ми теж досягаємо своїх цілей, чують сигнали повітряної тривоги, вибухи і розуміють, як ми всією країною живемо весь цей час.

Тут, звичайно, є і аспект знищення, вогневого ураження якихось цілей – не менш важливо показувати також наше певною мірою домінування в ураженні цілей на велику відстань.

– Тобто це – той самий «Шахед» українського виробництва, але кращий?

– Так. Насамперед, тому, що у нас кілька різних виробництв, з різними можливостями – це відкритий ринок. Ми диверсифікували всі ризики, пов'язані з можливим виробництвом: наприклад, блокуванням комплектуючих з Китаю тощо.

Тобто ми виготовляємо це самостійно. Найбільший плюс полягає у тому, що ми не зобов'язані питати дозволу наших західних партнерів, чи можна атакувати об’єкти ударними БПЛА, створеними в Україні. Це наше виробництво, наші розробки і ми самі маємо право приймати рішення, що нам і як атакувати.

Розвідувальний дрон «Буданов»

– Україна зараз активно використовує спуфінг – підміну цифрового поля, щоб заплутати «Шахеди», які залітають на територію країни. Чи застосовує подібні технології Росія, якщо провести паралель з БПЛА типу «крило», який атакував Каспійськ?

– Буквально минулого тижня був шквал запитань, що відбувається з мобільними телефонами, чому мій телефон раптом уночі «поїхав» до Туреччини, або опинився в Курській області, чому збився годинник і так далі. Це все – вплив РЕБу, яким закривають територію України від ударних БПЛА. Тобто ми заважаємо їм орієнтуватися при ураженні цілі.

Такі самі заходи здійснює Російська Федерація стосовно наших ударних БПЛА. Але різниця в тому, що, по-перше, ми вже відпрацювали досить багаторівневу тактику боротьби з ударними дронами, а вони це проходять лише зараз. А по-друге, їхня територія набагато більша, ніж наша: у них більше виробництв, інфраструктури. Вони не зможуть швидко і взагалі в якомусь майбутньому закрити всі об'єкти мобільними вогневими групами, засобами ППО, РЕБом. Тому ці удари продовжуватимуться і далі з нашого боку.

Наш супротивник розуміє контраргументи сили. Тобто ми можемо диктувати певні умови, наприклад, «не чіпайте наші об'єкти енергетики, а ми не будемо чіпати ваші НПЗ». Тут навіть не потрібні домовленості на офіційному рівні, ми можемо просто своїми діями показати, що робитимете так – отримаєте симетричну відповідь. Вони це розуміють.

– Росія б'є рекорди за кількістю застосування «Шахедів». Технологічно ці БПЛА, які зараз залітають на територію України, якось еволюціонували?

– Глобально «Шахеди» не змінилися. Іноді ми зустрічаємо різні комплектуючі, наприклад, коли іранські складові замінюють рішеннями з російського ринку. Але глобально жодних змін саме у пристрої ми не побачили.

Що відбувається із «Шахедами»? Хлопці, які займаються виготовленням дронів з клею і паличок, – це молодь з «Алабуги», в тому числі, студенти місцевого політехнічного інституту. Їм дали карт-бланш – дозволили на «Шахеди» ставити додаткові пристрої: модеми, сім-карти, камери, старлінки.

Так вони намагаються промацати, які пристрої можна поставити на «Шахед», які ми можемо пропустити: наприклад, давайте прикрутимо модем LTE, вставимо українську сім-картку – нехай він летить і на камеру намагається знімати ППО. І це виклик, бо ми маємо протидіяти.

Українські військові використовують прожектор для пошуку ворожих безпілотників у небі над Києвом, лютий 2023 року

Відповідно, ми намагаємось розробляти контрзаходи.

І наше завдання – не прогаяти цей паритет і не дати їм можливість використати якесь нове оригінальне рішення. Скажу одразу, що для нас цей виклик – складний, бо там працює, образно кажучи, група підлітків, а в нас задіяні оператори стільникового зв’язку, великі процеси, процедури, РНБО тощо.

Ми не можемо просто так ухвалити рішення, відключити певних абонентів або задавити РЕБом усі частоти мобільного зв'язку. Це серйозне рішення, тому тут нам доводиться маневрувати і намагатися бути швидшими, гнучкішими.

За даними джерел нашої розвідки та розвідки західних партнерів, виробництво, розташоване в Татарстані, в «Алабузі», здатне виготовляти близько 600-800 дронів на місяць. Це їхні поточні потужності. Так, їх можна збільшити, але поки вони виробляються у таких кількостях. І це підтверджується кількістю застосування «Шахедів» упродовж цього року – 500-700 за місяць.

Раптом у вересні ця кількість стрибнула до 1400, а у жовтні – до 2000. Причому ми фіксуємо не лише «Шахеди»: до цієї кількості входять усі БПЛА, які локаційно фіксуються на території України.

Якби кількість ударних «Шахедів» різко зросла втричі, ми всією країною це відчули б. Уражень і різноманітних вибухів було би більше. Що відбувається?

Починаючи з серпня, росіяни почали застосовувати неправдиві обманні цілі.

Це молодша сестра «Шахеда» (тобто російської «Герані»), яка називається «Гербера». До них додався ще БПЛА, які називаються «Пародією».

Ці безпілотники не несуть ударного заряду. За розмірами їх можна порівняти з «Шахедами». Їхнє завдання – відволікати нашу ППО, мобільні групи і, зокрема, сіяти паніку серед населення. Ми чуємо, як це все літає навколо міст, ППО працює, мобільні вогневі групи стріляють.

Це відбувається над Києвом уже який тиждень поспіль. Психологічно здається, що це – величезна атака дронів. Але варто розуміти: більше половини цих безпілотників – це фальшиві приманки.

Російський БПЛА «Гербера»

– Тобто визначити з землі, що це – «Шахед», «Гербера» чи «Пародія» – неможливо?

– Так, засобам ППО дуже складно їх розрізнити, бо вони мають приблизно однаковий розмір. Плюс росіяни вкладають всередину БПЛА «Пародія» відбивачі – лінзи Люнеберга.

Це відоме фізичне рішення, яке дозволяє збільшити розмір цілі: на радарі вона стає більшою, ніж є насправді. Тобто маленькі безпілотники виглядають за розміром, як «Шахед».

Звісно, мобільна вогнева група, яка у темряві прожектором виловлює цілі, не може фізично розгледіти, чи це «Шахед» чи «Гербера». Кожна така ціль сприймається як бойова загроза, їх намагаються знищувати.

Єдине, чим вони відрізняються, – звуком, тому що в «Герберах» стоїть інший двигун: він дешевий і слабший. Ці дрони зроблені з фанери, клею, паличок, оргскла та з електронікою, образно кажучи, на кілька сотень доларів. У них навіть немає пластикового бака, замість нього – пакет з паливом.

Тобто іу них невеликий ресурс польоту. «Локаційно втрачені БПЛА» у зведенні Повітряних сил – саме ці безпілотники: вони втрачають запас палива і просто падають без вибуху.

– Зараз російські військові регулярно публікують удари своїх дронів, які керуються оптоволокном. Вони не вразливі до РЕБу, тому що летять без застосування радіочастот. Це – ефективне рішення?

– Зараз для нас це велика проблема. Найбільше вона проявляється у Курській області, на другому місці – Покровський напрямок.

Росіяни знайшли таку нішу: цей дрон нічим не відрізняється від звичайного, просто у нього під «черевом» знаходиться котушка вагою півтора кілограма. На ній намотано 10 кілометрів тонкого оптоволоконного кабелю, схожого на волосінь, діаметром 0,1-0,2 міліметра.

У міру того, як дрон летить, котушка сама по собі розкручує цей провід. Він спокійно вкладається по деревах, уздовж доріг тощо. Він досить міцний.

Ці дрони обходять РЕБ, тому що керуються цим кабелем, якість картинки можна передавати краще, мало не в HD, щоб роздивитися будь-які рішення.

Це зараз для нас стало проблемою. Впливати на дрон, який керується фактично по дроту, – дуже складно. Ми у складі всіх інженерів, технічних розробників, науково-дослідних інститутів намагаємось створити контрзаходи.

Міністерство оборони оголосило хакатон, який пройде найближчим часом. Ми закликаємо взяти участь у ньому всіх розробників та просимо допомогти знайти рішення проти таких дронів у тому числі.

– Зараз застосування таких дронів – це точкові епізоди чи вони вже стали масовими?

– Ця річ стала досить масовою. Деякі колеги розповідають, що на Покровському напрямку вони на певних ділянках вже заплутуються у цьому оптоволокні, – тобто їх чимало.

Вони поки що зосереджені на тому, щоб атакувати нашу дорогу техніку, наприклад, Bradley. Тобто їм не шкода одного – трьох таких дронів, навіть якщо десь щось відірветься, тому що це – ефективний спосіб ураження.

Мені надали інформацію з одного із заводів Китаю, що було замовлено 1200 таких котушок для дронів. Тобто ми розуміємо, що їхня кількість досить велика, і з кожним днем прикладів застосування ми бачитимемо все більше і більше.

Росіяни дуже швидко вміють масштабувати ефективні рішення. Якщо вони подивилися, що на Курському напрямку це працює проти нашої техніки, зараз додався Покровський напрямок та інші напрямки, тому це – проблема, з якою ми стикнемося найближчим часом досить відчутно.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.