В той час, як чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко все більше втягнутий у битву вдома на тлі найбільшої хвилі протестів за його 26 років при владі, 65-річний правитель так само має боротися і на міжнародній арені.
Авторитарний Лукашенко здійснив жорстокий розгін демонстрацій, застосовуючи світлошумові гранати, відімкнення інтернету, брутальну силу, масові затримання та бойові набої проти протестувальників, які вийшли на вулиці на знак протесту проти очевидно сфальсифікованих результатів президентських виборів 9 серпня.
Лукашенко до цього зазнавав великої критики за невміле поводження з пандемією коронавірусу, проте через тиждень після того, як органи влади почали жорстокі репресії проти демонстрантів, а головна конкурентка Лукашенка Світлана Тихановська втекла до Литви, країна занурилась у глибоку кризу.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Тихановська оприлюднила відеозвернення після виїзду з Білорусі
В той час, коли протестні акції набирають інтенсивності по всій країні, внутрішня криза в Білорусі створює геополітичну головоломку для Лукашенка, країн-сусідок ЄС та Росії, а також і для могутніх держав – США та Китаю. Всі вони намагаються просувати свої інтереси, не погіршуючи ситуацію в Білорусі.
Your browser doesn’t support HTML5
«[Лукашенко] бореться на всіх фронтах, як ніколи раніше, як вдома, так як і за кордоном», – сказав Радіо Свобода Найджел Ґоулд-Девіс, колишній британський посол у Білорусі та старший дослідник Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Лукашенко: «інших виборів не буде, поки ви мене не вб’єте»Поворотний пункт
Протягом багатьох років Лукашенко затвердив свою репутацію як лідер, що виживав політично, хитаючись між Росією та Заходом, щоб вирівнювати стратегічну позицію Білорусі. Також в останні роки він вітав нарощення китайського впливу та інвестицій, щоб покращити позицію супроти Росії.
Голова Китаю Сі Цзіньпін був першим лідером, який привітав Лукашенка з перемогою на суперечливих виборах та запропонував допомогу, але Пекін не висловився щодо масових демонстрацій та їхнього жорстокого придушення.
ЄС чітко закликає запровадити санкції, блок сказав, що буде обдумувати відносини із Лукашенком та його урядом.
Your browser doesn’t support HTML5
США в тому ж дусі висловили глибокі занепокоєння щодо результатів виборів, а протистояння в Білорусі відбуваються саме після того, як Вашингтон перезапустив дипломатичні відносини після десятирічної перерви та визначного візиту державного секретаря США Майка Помпео до Мінська на початку цього року.
Для Росії протести після виборів відбуваються на тлі періоду посилення напруги між Мінськом та Москвою, зумовлені суперечками про російські кредити, дотаційні енергоносії та зусилля Кремля інтегрувати Білорусь у «союзну державу». Навіть якщо президент Володимир Путін привітав Лукашенка з «перемогою» на виборах, його заява містила умови для російської допомоги, і Росія намагається знайти способи посилити вплив на послабленого Лукашенка, який терміново потребує допомоги.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чи вторгнеться Росія у Білорусь? Відповідають міжнародні оглядачі та західні політики
Це все стає значною перепоною для міжнародної гри Лукашенка, оскільки тиск на нього вдома дедалі збільшується і великі заводи та фабрики розпочинають страйки і висувають свої вимоги.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Білорусі страйкують працівники державної Белтелерадіокомпанії
«Ситуація нині інакша, ніж впродовж останніх років, білоруське суспільство перетнуло поворотний пункт, – сказала Радіо Свобода Катерина Шмацина, дослідниця в Білоруському інституті стратегічних досліджень. – Лукашенко здебільшого може покладатися лише на репресії вдома, а це ізолює його і робить уразливим за кордоном».
Грати китайський козир
Китай стає все сильнішою політичною та економічною потугою в Білорусі, адже Мінськ все частіше звертається до Пекіна за кредитами та інвестиціями, а також покладається на його політичну підтримку.
На додаток до того, що Сі був першим світовим лідером, який запропонував підтримку Лукашенкові після виборів, перша поява білоруського президента після виборів відбулася на основному інвестиційному проєкті, де китайська державна компанія CITIC Construction є головним підрядником.
Виступ Лукашенка був міжнародним, сказала Радіо Свобода Ольга Кулай, експертка з білорусько-китайських відносин з Мінська.
За словами Кулай, поява Лукашенка на цьому заході мала показати, що він вдячний за китайську підтримку і що Китай і надалі буде важливим партнером для Білорусі.
За останні роки китайськими грошима фінансувалися дороги, заводи, залізничні сполучення з Європою та великий індустріальний парк на околицях Мінська, який вже отримав понад один мільярд доларів фінансування від 56 міжнародних компаній, в тому числі китайських велетнів технологій Huawei та ZTE.
Білорусь також позиціонується як важливий стартовий пункт на порозі ЄС для китайської ініціативи «Один пояс, один шлях» та все більше покладається на китайське фінансування – торік Пекін запустив кредит у 15 мільярдів доларів для Банку розвитку Республіки Білорусь.
Проте нинішні репресії та розгони мирних акцій з боку Лукашенка можуть перетворити Білорусь на менш привабливого партнера для Китаю.
Your browser doesn’t support HTML5
«Це дійсно підриває важливість Білорусі для Китаю, – каже Кулай. – Пекін є прагматичним партнером – вони шукають стабільну країну, яка інтегрується в економічну систему світу та зокрема у структури ЄС – і це наразі не про Білорусь. У Білорусі зараз – безлад в країні, так само вона є безладом і в зовнішніх відносинах».
Зігнутий, але не зламаний
Тоді, як стратегічне значення Білорусі для Китаю зменшується, а ЄС готує жорстку відповідь, Росія сподівається скористатися нинішнім хаосом.
Залежність від Росії для Мінська залишається сильною, оскільки Москва є найбільшим кредитором Мінська і основна експортна продукція Білорусі виробляється за допомогою дотаційної російської нафти. Білорусь також є членом Євразійського економічного союзу та Організації договору про колективну безпеку, в яких домінує Москва.
Проте хоч зв’язки між двома країнами й тісні, вони й надалі не зовсім дієздатні.
Москва почала піднімати ціни на енергоносії у 2018 році, щоб зрівняти їх із ринковими, а Лукашенко подекуди виступав проти Кремля, позиціонуючи себе як бастіон проти російських зусиль підірвати білоруський суверенітет та зв’язки Білорусі із Заходом.
Під час передвиборчої кампанії білоруська влада запевняла, що затримали 33-х бойовиків з російської ПВК «Вагнера», які нібито мали здійснювати провокації.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Політичними моментами ми не цікавилися» – російське ТБ показало інтерв’ю висланих із Білорусі «вагнерівців»
Поміж нинішніх протестів та загроз для утримання влади Лукашенка, Кремль занепокоєний насильством та підтримує президента, а також намагається запровадити кроки для реалізації інтеграції Білорусі з Росією, коли ситуація затихне.
«Путін хвилюється, що Лукашенко заслабкий і перебуває в ситуації, з якої не зможе вийти цілим, тому Росія буде готовою втрутитися тим чи іншим шляхом», – сказала Радіо Свобода Тетяна Станова, засновниця політичної консультації R.Politik та експертка з Московського Центру Карнеґі.
«Кремль знає, що Лукашенко буде вимушений покладатися більше на Росію у майбутньому, тому (росіяни) хочуть залишити його слабким, але не зламаним, щоб мати якомога більше впливу», – додала вона.
Проте ще неясно, наскільки Лукашенко готовий поступатися вимогам Москви. За останні роки білоруський президент агітував за білоруську мову та ідентичність, а минулі спроби інтеграції Білорусі з Росією він відкидав.
«Якщо Лукашенко залишиться при владі, він буде слабшим, але це не означає, що Росія зможе з ним поводитись, як захоче, – сказав Радіо Свобода Майкл Карпентер, колишній чільний посадовець Пентагону та колишній директор відділу Росії у Раді національної безпеки США. – Цей спалах громадянського активізму означає, що він має бути обережним і не може відступити повністю».
Your browser doesn’t support HTML5
Шукаючи відповідь
Динамічна ситуація в Білорусі залишає мало варіантів для чиновників ЄС та США у запровадженні каральних заходів у відповідь на жорстокі розгони протестів в країні, які широко засуджуються.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Пів року протестів у Білорусі в Живому блозі
Крім зустрічі, що мала місце 14 серпня, міністри закордонних справ ЄС зустрінуться 27 та 28 серпня в Берліні, де, ймовірно, будуть готувати нові санкції проти Мінська для схвалення 24 вересня, коли лідери країн ЄС зустрінуться на саміті у Брюсселі. Президенти Естонії, Латвії, Литви та Польщі також запропонували посередницьку роль у переговорах з Лукашенком для деескалації ситуації.
Якщо ЄС запровадить санкції проти Білорусі через порушення прав людини, це означатиме кінець зусиль умиротворення Мінська, яке почалося у 2016 році, коли були скасовані санкції після звільнення низки білоруських політв’язнів. США стоять перед схожою проблемою, оскільки послабили свої санкції та нещодавно схвалили кандидатуру нового посла у Мінську після понад десятирічної перерви.
Умиротворення частково зумовлене нейтральним позиціонуванням Мінська щодо російських амбіцій після нелегальної анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014-му.
Проте Ґоулд-Девіс сказав, що треба ставитися сумнівно до такого погляду.
«Завжди були чіткі межі зближення із Заходом, за які Лукашенко не хотів виходити, – сказав він. – Він грався із Заходом вже достатньо довго. І немає сенсу дозволити йому робити кроки, які мають мало або жодного значення».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: CIT: вантажівки Росгвардії помітили по дорозі в Білорусь
Ті первісні санкції були запроваджені після президентських виборів у 2010 році, коли теж відбувалися масові затримання та репресії з боку влади. Через погіршення взаємин із Заходом Білорусь звернулася до Росії за політичною та економічною допомогою.
Карпентер сказав, що має бути «дуже жорстка політична відповідь, санкції та замороження рахунків мають бути націлені на серцевину уряду», але не закликав до запровадження структурних (галузевих) санкцій, які могли би зашкодити населенню та змусити Мінськ «шукати підтримку в іншому місці».
«Цього разу ми маємо краще розрізняти між населенням та урядом», – сказав Карпентер, який нині є політичним радником кандидата в президенти від Демократичної партії США Джо Байдена.
Карпентер додає: «Ми також маємо робити більше. Ми не можемо просто запровадити санкції щодо країни, а потім забути про них».