Із січня не припиняються постійні обстріли і штурми український оборонних позицій навколо Бахмута. Серед інших російських підрозділів, найбільше втрат особового складу на цій найгарячішій ділянці фронту російсько-української війни зазнала ПВК «Вагнер» кухаря Путіна Євгена Пригожина. Ситуація для українських Сил оборони наразі дуже складна, бо Бахмут оточений уже з трьох сторін. Шляхи постачання українських підрозділів обстрілюються.
Незважаючи на це, українські сили продовжують чинити опір наступу. Серед підрозділів, що воюють на бахмутському напрямку, є чеченський добровольчий батальйон імені Шейха Мансура під командуванням Мусліма Чеберлоєвського.
Двоє бійців підрозділу в інтерв'ю кореспонденту редакції Кавказ.Реалії, опублікованому 6 березня, розповіли про ситуацію в місті, тактику російських штурмових груп та становище мирних жителів.
(цей текст можна прочитати чеченською мовою)
– Яка ситуація у Бахмуті?
– Армії противника наступає. Ідуть локальні сутички та тотальне цілодобове бомбардування міста.
Просто будинок за будинком, квартиру за квартирою обороняємо. Ідуть перестрілки між групами...
– А у місті ще залишаються цивільні?
– У частині підвалів ще залишаються нечисленні мешканці. На вулицях рідко можна зустріти людину. Швидше за все, якщо хтось іде набрати води.
Раніше, ті, хто ще залишався у Бахмуті, приходили до спеціального пункту, щоб взяти їжу, зарядити телефони і дізнатися новини.
Ми спілкуємося із цими людьми, всіляко допомагаємо. Віддаємо частину харчу, можемо принести води або нарубати дров.
Серед тих, хто ховається у підвалах, все ще залишаються проросійськи налаштовані люди
Нещодавно одна бабуся просила допомогти поховати чоловіка. Він помер три дні перед тим, а вона не могла його сама поховати, ніхто не допоміг.
Серед тих, хто ховається у підвалах, все ще залишаються проросійськи налаштовані люди. Вони чекають російську армію
– Яку зброю використовують проти вас?
– Російська армія проти оборонців Бахмута використовує усю зброю, яку має на озброєнні, крім ядерних бомб: дрони, танки, гармати, гаубиці, «Гради», «Урагани», «Смерчі», ракети різних модифікацій типу С-300 і не тільки.
– Яка ситуація у вашому батальйоні зі втратами?
– Загиблих у нашому батальйоні немає, але поранення бійці отримують нерідко. Є кілька тяжко поранених. У нас гарне укріплення. Сусідні будинок та двір по 100 влучень мають, але з нашим укриттям поки все гаразд.
А ось ті [підрозділи ЗСУ], хто вийшов з Бахмута на околицю в Часів Яр, у них ситуація гірша. Їх бомблять так само, але вони в стертому вже практично селі, де немає підвалів і немає де сховатися.
– Яку тактику використовують російські сили під Бахмутом?
– Група по п'ять-десять осіб пре, щоб захопити якийсь будинок, гине, за нею – наступна група. І так триває доти, доки вони закріпляться на якійсь ділянці. У них ціною великих жертв це потроху виходить, вони поступово заходять у місто.
Все-таки ми захищаємо Бахмут із листопада.
– У російських штурмових групах є кадировці?
- Під кадировцями, ви, напевно, маєте на увазі один із тисяч підрозділів ЗС РФ, тобто 141-й спеціальний моторизований полк у складі Росгвардії?
Цього підрозділу тут нема.
Мене обурює, коли виділяють чеченців – кажуть: «чеченці воюють за Росію»
Мене обурює, що у розмовах і у зведеннях виділяють чеченців – кажуть: «чеченці воюють за Росію», «кадировці». У Чечні усі структури влади – російські. Чому тоді не вирізняють представників інших народів, які воюють у складі російської армії?
Чечню забили, перетворили на рабську республіку, занурили у страх і відчай, а потім кажуть, що чеченці якісь особливі!
Жителі Чечні і дихати бояться, не те, що навіть подумати щось проти влади. Страх гірший, ніж за Сталіна.
Тут [під Бахмутом] кожен третій убитий вагнерівець із українським прізвищем, але ніхто не наголошує, що українці воюють проти України, що багато хто з Луганська та Донецька – за Росію.
У Бахмуті та Запорізькій області повно жителів, які вважають, що це війна Путіна проти Байдена. І це українці у незалежній державі!
Що не захотів поїхати в Україну? Не любиш Кадирова? Весь рід можуть вирізати
А чеченців на їхній батьківщині піддали геноциду, вони не мають вибору. Якщо послали воювати і він не виконає наказу, ви знаєте, що буде. Навіть не з ним самим... Можуть зґвалтувати його дружину, сестру, матір.
Що не захотів поїхати в Україну? Не любиш Кадирова? У такому разі можуть забрати все, піддати приниженню, роздягнути догола. Весь рід можуть вирізати!
Розповідь продовжує інший чеченський боєць із батальйону імені Шейха Мансура»:
– Бахмут перебуває під контролем України. Кільце оточення не замкнуте, йдуть запеклі бої за кожну хату, за кожен кут, за кожну вулицю. Для нас залишення Бахмута буде втратою, програшем.
В'їзд у Бахмут прострілюється. Була основна об'їзна дорога, але вона зараз під обстрілом. Наразі немає можливості безпечно в'їхати у Бахмут. Заїжджають у місто зараз на свій страх та ризик. Можна потрапити під обстріл ствольної артилерії.
Поки не буде наказу, ніхто з нас не відступить із Бахмута ні на крок
Будь-коли можуть накрити з РСЗВ (ракетних систем залпового вогню – ред.), з танків, мінометів і гармат. Ця небезпека з кожним днем посилюється. Сюди продовжують доїжджати волонтери.
Такого потоку волонтерів, як раніше, немає, але є сміливці. У Бахмуті залишилися лише ті, хто не хоче їхати.
Поки не буде наказу, ніхто з нас не відступить із Бахмута ні на крок. А щодо оточення – ні, ми цього не боїмося. Як казав наш полководець Байсангур Беноєвський (чеченський полководець ХІХ століття – ред.), «якщо вони нас оточили, їм від нас нема куди подітися».
Безпосередньо наш підрозділ полонених не брав, але у сусідніх було таке.
Бої йдуть на околицях, застосовують проти нас і стрілецьку зброю, і артилерію, дрони, гранатомети, автомати.
За останній місяць українські сили збили два російські винищувачі-бомбардувальники
За останній місяць українські сили збили два російські винищувачі-бомбардувальники, які прилетіли, щоб розбомбити наші позиції. Кожен літак коштує мільйони доларів, це дорого, тому після кількох збитих вони піднімають літаки дуже рідко, лише у критичних ситуаціях.
Серед росіян воюють мобілізовані та зеки (ув'язнені, яких особисто завербував до ПВК «Вагнер» Євген Пригожин -ред.).
Безпосередньо наш підрозділ полонених не брав, але в сусідніх трапляється. Хто до нас живим встигає дійти, того беремо в полон.
В юності я пережив бомбардування села Бамут у Чечні
Своїх поранених ми у будь-якому разі евакуюємо, навіть якщо доводиться з боєм.
У юності я пережив бомбардування села Бамут у Чечні (у 1995–1996 роках там точилися запеклі бої – ред.), я родом із тих місць. Назва майже однаково звучить. І тепер я воюю тут і також проти Росії.
У Бахмуті немає і половини тієї інтенсивності боїв, які йшли у Бамуті. Там випалювали кожен метр землі. Плюс бомбардувала авіація.
У Бахмуті справді підвищена інтенсивність стовбурової артилерії. Але над містом не можуть зараз літати літаки та гелікоптери, авіаудари не завдаються. А в Бамуті, і взагалі в Ічкерії, ніякої протиповітряної оборони не було, російські літаки та гелікоптери відчували себе у небі дуже вільно.
- Прихильники незалежності Чечні воюють на боці України, починаючи із 2014 року, коли Росія окупувала Крим, а на Донбасі створила гібридні угруповання «ДНР» та «ЛНР».
- Від початку широкомасштабного вторгнення кількість вихідців із Чечні, або як вони себе називають «ічкерійців» у лавах української Сил оборони значно збільшилася. Сьогодні до складу Міжнародного легіону Збройних Сил країни входять три батальйони чеченців, ще один воює як добровольчий підрозділ.
- Ставленик президента Росії Путіна очільник Чечні Рамзан Кадиров обіцяв мільйон доларів за інформацію про місцезнаходження командирів цих підрозділів.
- Після початку повномасштабного російського вторгнення на територію України у 2022 році про намір боротися за незалежність заявили представники кількох республік Північного Кавказу. Політичний поштовх цьому процесу дав Київ, коли у червні у Верховній раді України було створено міжфракційну групу «За вільний Кавказ». З того часу про намір відстоювати суверенітет у різних форматах заявили представники народів Чечні, Дагестану, Кабардино-Балкарії, Калмикії та Інгушетії, повідомляє Кавказ. Реалії.