Багатоповерхівка біля Києво-Печерської лаври. Будівництво триває, влада мовчить

Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) провели обшуки у Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю та Департаменті з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації. ДБР перевіряло документи у справі щодо незаконної забудови в буферній зоні Києво-Печерської лаври. Що саме закидають столичним чиновникам, і як можна зупинити протиправну забудову історичного Києва?

ДБР звинувачує працівників Київської міської державної адміністрації (КМДА) у тому, що вони не перешкодили зведенню 6-поверхової споруди у прилеглій до лаври зоні і незаконно зареєстрували право власності забудовника на неспоруджене приміщення. Чиновникам закидають зловживання повноваженнями і службову недбалість.

У столичній адміністрації, натомість, кажуть, що неодноразово звертались до правоохоронних органів з приводу порушень у цьому будівництві.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА вимагав зупинити зведення незаконного об’єкту, а далі й взагалі наполягав на його знесенні. Київський міський голова Віталій Кличко пов’язує обшуки з тиском як на місцеву владу, так і на нього особисто. За словами столичного мера, всі ці дії подаються під виглядом боротьби з корупцією.

Про яку споруду мова?

Йдеться про зведення висотки по вулиці Редутній, 32 біля Києво-Печерської лаври.

Незаконні роботи почалися на місці зруйнованого житлового будинка, який був знесений без жодного дозвільного документа від київської влади. Будинок в буферній зоні Києво-Печерської лаври. Київ, 1 червня 2021 року

Про незаконні будівельні роботи тут писали й громадські активісти. В організації «Стоп корупції» з з’ясували, що нелегальні роботи розпочалися на місці незаконно зруйнованого житлового будинка, який був знесений без жодного дозвільного документа від київської влади.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Попри незаконне знесення будинку, Департаментом містобудування та архітектури КМДА 03.03.2014 року замовнику видано містобудівні умови і обмеження забудови, в порушення вимог чинного законодавства не на реконструкцію житлового будинку, а на нове будівництво», – наголошують активісти.

Замовником будівництва, а також власником земельної ділянки була зазначена громадянка Пономаренко Т.С, на яку навесні 2014 року зареєстрували декларацію про початок будівельних робіт. Через три роки Державна архітектурно-будівельна інспекція скасувала документ, однак й після цього будівельні роботи тривали далі.

Вулиця Редутна розташована в межах охоронної зони об’єкта, занесеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Будь-яке будівництво тут протизаконне. Будинок в буферній зоні Києво-Печерської лаври. Київ, 1 червня 2021 року

Зупинити хаотичну забудову

Предмет протистояння між ДБР і КМДА – це, фактично, кількість поверхів у будинку на Редутній, 32. Але проблема полягає не у висоті споруди, а у самому факті її існування в історичній частині Києва. А це є абсолютно незаконно, вважає депутат Київської міської ради VII скликання, громадська активістка, захисниця архітектурних пам’яток Олена Терещенко.

За її словами, вулиця Редутна розташована в межах охоронної зони об’єкта, занесеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Собор Святої Софії, Києво-Печерська лавра й прилеглі до них монастирські будівлі є частиною Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Київ» і належать до земель історико-культурного призначення.

Олена Терещенко

«Це варварство! Там кожний сантиметр території є історичною цінністю. Хочу нагадати про рішення Київради від 2015 року, яке наклало заборону на все будівництво у буферній зоні Києво-Печерської лаври і Софії Київської.

Така забудова спотворює унікальне архітектурне середовище пам’ятки. І йдеться не лише про цю споруду. Це масове явище, тому що закони не виконуються!» – наголосила Олена Терещенко в інтерв’ю Радіо Свобода.

Києво-Печерська лавра – православний монастирський комплекс у Києві. Визначна пам’ятка історії та архітектури. Заснований у період України-Русі в 1051 році як печерний монастир за межами Києва. 1994 року разом із Софійським собором внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО

«Чи можна було заборонити будівництво 6-поверхового офісного комплексу біля Лаври?» – запитує у своїй колонці на «Українській правді» міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. На його думку, це можна зробити за умов не лише політичної волі тих, хто підписував документи, але й посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за такі злочини.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

За його словами, першими кроками у збереженні культурних та історичних споруд є створення національного реєстру пам’яток, а також укладання так званого охоронного договору і постійний моніторинг культурної спадщини.

Крім цього, міністр пропонує збільшити штрафи за знищення історичних будівель. Нині максимальний штраф – 170 тисяч гривень, що у порівнянні з прибутками порушників, це мізерні кошти. Олександр Ткаченко вважає, штрафи необхідно збільшити до 3 мільйонів 400 тисяч гривень.

Крім економічного покарання, нечесних забудовників слід також притягувати і до кримінальної відповідальності, вважає Олена Терещенко. Проте наразі в Україні не порушено жодної такої справи, оскільки немає механізму притягнення до відповідальності. Це й розвֹֹֹ’язує руки спритним ділкам.