Київ може програти битву за історичний наратив з Москвою через Бабин Яр – Гарань (доповнено)

Україна може втратити здобутки останніх років на полі боротьби з російською пропагандою за історичні наративи, якщо дозволить російському приватному проєкту в Бабиному Яру просувати свій наратив. Росія використає суперечки навколо Бабиного Яру для того, щоб дискредитувати Україну та роль українців у Другій світовій війні. На цьому наголошує український дослідник Олексій Гарань. Виступаючи на міжнародній конференції «Демократія у дії», що проходила у Києві минулого тижня, він сказав, що залишається мало часу, адже керівництво російського проєкту поспішає з будівництвом до річниці розстрілів у Бабиному Яру наприкінці вересня.

Останніми днями українські громадські організації знову звертаються до влади з закликами повернути реалізацію проєктів меморіалізації у Бабиному Яру під контроль України – держави і громадськості.

Керівництво «Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» заперечує незаконність своїх дій та наголошує на високій художній та інноваційній цінності проєкту.

Україна і Росія діаметрально розходяться у своєму розумінні та інтерпретації ключових подій Другої світової війни, починаючи від її причин та перебігу, наприклад, щодо участі союзників у перемозі антигітлерівської коаліції чи участі самої України у ній, вважає професор «Києво-Могилянської академії», науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.

«Практично 50% українців вважають важають СРСР і нацистську Німеччину відповідальними за розв'язання Другої світової війни і це повністю суперечить тому, що ми бачимо в Росії. Бо нинішня путінська Росія заперечує відповідальність Радянського Союзу за розв’язання Другої світової війни, і вони хочуть ввести кримінальну відповідальність за таке твердження. Вони кажуть, що могли виграти Другу світову війну і без союзників, і без України. А українці так не вважають», – наголошує Олексій Гарань, посилаючись на дослідження фонду.

Він каже, що через те, що українці отримали більше доступу до об’єктивної історичної інформації, яку доводять до української аудиторії українські ЗМІ, та тому, що українці через війну з Росією перестали довіряти російським джерелам інформації, в Україні «колосальні зміни відбулися у сфері політики пам’яті».

Але, на його думку, ці здобутки останніх років є під загрозою через появу в Україні та активну реалізацію проєкту меморіалізації в Бабиному Яру, який фінансують російські олігархи. За словами Олексія Гараня, українські урядовці не до кінця усвідомлюють цю загрозу, і вона також не дуже зрозуміла для Заходу.

«У нас, в Україні існують дві схеми меморіалізації Бабиного Яру. Один проєкт розроблений державним академічним Інститутом історії, який підтримується фахівцями, причому і українцями, і євреями, і другий – це так званий приватний проєкт, у якому беруть участь троє російських олігархів», – пояснює Олексій Гарань. За його словами, український уряд і президент підтримали саме другий, приватний проєкт, який веде будівництво на території Бабиного Яру «у незаконний спосіб».

«Будують це на кістках, на цвинтарі. А це заборонено і єврейськими правилами, і взагалі людськими правилами», – наголошує Олексій Гарань.

У зв’язку з цим, виступаючи перед міжнародною аудиторією форуму «Демократія у дії», він звернувся до президента, який підтримав приватний проєкт, з закликом переглянути своє ставлення до нього та вислухати українських дослідників і представників громадськості.

Як каже Гарань, проєкт має, перш за все, діяти в межах українського законодавства, а президент має зустрітися з розробниками українського державного проєкту та почути їхні застереження. Також дослідник і громадський діяч вважає, що держава має забезпечити собі контроль над цим проєктом.

«Чому це важливо? Тому що Росія використає будь-який розвиток подій навколо Бабиного Яру для того, щоб дискредитувати або роль українців у Другій світовій війні, або українців зараз, сказавши, що вони проти меморіалу в Бабиному Яру», – попереджає Олексій Гарань.

Місяць тому «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» у присутності прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, міністра культури Олександра Ткаченка, міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова, міського голови Києва Віталія Кличка, головного рабина України Моше Реувена Асмана та глави Української греко-католицької церкви Святослава Шевчука відкрив у Бабиному Яру символічну синагогу.

Подію приурочили до 14 травня – Дня пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. На відкритті очікували президента Володимира Зеленського і навіть анонсували його присутність, але його на заході не було, а Офіс президента представляв його голова Андрій Єрмак.

Представники Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» вважають звинувачення і підозри на свою адресу необґрунтованими та маніпулятивними і пов'язують їх з підтримкою влади.

«Після заяви з боку держави про широку підтримку, Фонд зазнав потужної атаки зі сторони політичних сил та певних медіа, які наразі розповсюджують неправдиву інформацію про діяльність Фонду», – повідомив Генеральний директор центру Макс Яковер у відповіді на запит Радіо Свобода щодо походження фінансування.

У своєму листі Макс Яковер підтвердив, що донорами проєкту є Володимир Кличко, Святослав Вакарчук, Віктор Пінчук, Михайло Фрідман, Павло Фукс і Герман Хан. Серед донорів Макс Яковер назвав також президента Всесвітнього єврейського конгресу, бізнесмена на американського політика Рональда Лаудера. А співвідношення внесків з боку громадян України, Росії та Ізраїлю і США, за даними Фонду, на нинішній момент складають: 50%/49%/1%.

Проте Радіо Свобода не отримало відповіді на питання про розподіл сум внесків всередині цієї групи, тож з публічно доступних джерел неможливо підтвердити, що пани Кличко, Вакарчук, Пінчук та Лаудер вносять більші суми на діяльність центру, ніж пани Фрідман, Фукс і Хан.

У Меморіальному центрі заперечують вплив російських бізнесменів на ідеологічне спрямування діяльності центру і вказують на участь українських істориків у формуванні історичного наративу майбутнього меморіального комплексу.

«В своїй риториці ці діячі маніпулюють фактами та вводять в оману суспільство, штучно формуючі враження протистояння двох проєктів. На Фонд навішують ярлики «російського та антиукраїнського проєкту», звинувачують у спробах нав’язати українцям вину за нацистські злочини.

Ситуація є абсолютно протилежною. Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» є українським та міжнародним проєктом. Діяльність Фонду базується на історичному наративі, який визнаний українською та світовою науковою спільнотою», – зауважує Макс Яковер у листі до Радіо Свобода.

Двоє з трьох офіційних російських спонсорів «Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» на початку 2018 року потрапили до списку впливових росіян, наближених до президента Путіна. У списку, який медіа охрестили «списком Путіна» і який є частиною звіту Міністерства фінансів США для американського Конгресу, імена Михайла Фрідмана та Германа Хана включені під номерами 23 і 42 відповідно.

Павла Фукса, який народився у Харкові, але значна частина його кар'єри пройшла у Росії, називають українсько-російським бізнесменом. Він є фігурантом багатьох журналістських розслідувань, у тому числі і програми «Схеми» Радіо Свобода.

Українська громадськість продовжує привертати увагу до потенційної небезпеки приватного проєкту в Бабиному Яру для української державності.

15 червня було опубліковано звернення Українського католицького університету щодо ситуації навколо меморіалізації Бабиного Яру. Автори звернення кажуть, що «не можна логічно пояснити і той факт, що «меморіяльну синагогу» як частину проєкту збудовано на території православного цвинтаря», ігноруючи при цьому не лише закони, але і протести громадськості.

«Конфліктогенність такого рішення очевидна – у всіх нас у пам’яті протести єврейської громади, коли на місцях єврейських поховань чи бодай у місцях, які з ними межують, з’являються меморіальні хрести. І всім зрозуміло, що навіть найменший конфлікт у такому чутливому місці, як Бабин Яр, стане знахідкою для російської пропаганди в її інформаційній війні проти України. Не допустити цього – обов’язок чинної української влади», – вважають представники громадськості.

Представники громадськості спираються на нещодавнє звернення Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, де говориться, що «реалізовуючи подібні проєкти, слід враховувати не лише високі світові стандарти науковості, а й релігійні почуття та традиції тих конфесій, вірні яких покояться на цій території».

Представники Фонду говорять, що мають усі відповідні дозволи на місце, де було зведено «арт-об'єкт у вигляді синагоги» і «ніяких перепон, ні з точки зору християнського, ні з точки зору юдейського закону для зведення на цьому місці символічної синагоги немає».

Автори звернення УКУ скаржаться на те, що влада не чує їхніх пересторог, будучи засліпленою «блиском великих грошей».

«Нас турбує не сам факт виділення грошей на будівництво меморіялу московськими бізнесменами єврейського походження Михайлом Фрідманом, Павлом Фуксом і Германом Ханом. Ми шануємо їхню національну і родинну пам’ять і визнаємо їхнє право долучитися до увічнення пам’яті про жертви Бабиного Яру фінансово. Турбує нас натомість той факт, що справу меморіялізації цього пам’ятного місця державного значення фактично віддано в приватні руки, а контроль з боку держави зведено до мінімуму. В жодній іншій країні це було б немислимим», – наголошують автори звернення.

Вони кажуть, що питання Бабиного Яру є питанням національної безпеки і цитують слова професора єврейської історії Північно-Західного університету у США Йоханана Петровського-Штерна, який зауважив, що «передача російському проєктові в багатолітню оренду всієї території Бабиного Яру може стати новим «Севастополем», з якого розпочнеться культурна окупація Києва, як 2014 року із Севастополя розпочалась військова окупація Криму».

Відомий український письменник і культуролог Микола Рябчук зауважує, що на Заході вже активно просуваються антиукраїнські наративи за участю проросійських українських політиків, зокрема співголіви партії «Опозиційна платформа - За життя» Вадима Рабіновича, який до недавнього часу очолював Фонд пам'яті «Бабин Яр», якому в середині 2000-х було передано в оренду частину земель урочища Бабин Яр.

На своїй фейсбук-сторінці він публікує афішу дискусії, запланованої в Парижі на 21 червня під назвою «Антисемітизм в Україні: як вшановувати 80-ту річницю розстрілів у Бабиному Яру», де Рабінович має виступити.

Рябчук звертає увагу на те, що організатори – французькі сенатори, серед яких була Наталі Гуле, яка у 2016 році розповідала французьким ЗМІ «про існування тренувального табору терористів ІДІЛ «посеред України», які нещодавно побували в Україні на запрошення Рабіновича, свідомо маніпулюють історичними фактами таким чином, щоб головними винуватцями Голокосту на території України були не німецькі нацисти, а українці.

Так, російське держагентство ТАСС, зокрема, написало: «Гуле, яка представляє у верхній палаті французького парламенту виборців Нормандії, направила парламентський запит міністру закордонних справ Франції Жан-Іву Ле Дріану з приводу поширення неонацистської пропаганди в Україні, що її обурило. Під час візиту до Києва заступник голови сенатської комісії і її колеги по верхній палаті французького парламенту стали свідками того, як в місті відкрито торгують нацистською символікою...».

На думку Рябчука, невдовзі ці наративи Києву нав’язуватимуть уже не з Москви, а з європейських столиць.

«Тут ось – паризька версія саме цього, кремлівського наративу, який нам експортуватимуть до Києва. Буде, звісно, й берлінська версія, і віденська, і брюссельська – за тим самим московським сценарієм», – каже Рябчук у своєму пості у фейсбуці.

Історія України та питання про доцільність її існування продовжує залишатися питанням, де якого постійно повертається президент Росії Володимир Путін у своїх публічних виступах.

У своєму нещодавньому інтерв’ю державному телеканалу «Росія 1», яке повністю було присвячене Україні, він заявив, що планує написати статтю про історію України.