Оприлюднюють документи НКВС та Компартії СРСР із фондів обласного архіву у Львові

Фонди Державного архіву Львівської області оцифровують і вони стануть доступними для загалу

ЛЬВІВ ‒ Близько півмільйона сторінок архівних документів із фондів Державного архіву Львівської області у найближчі місяці будуть доступні для загалу на спеціальному сайті. Це лише частина матеріалів, яка зберігається в архіві.

Львівський обласний архів ‒ перший серед регіональних установ впроваджує Програму комплексної інформатизації Державного архіву. Оцифровані документи суттєво полегшать працю дослідникам, як в Україні, так і світі.

  • Державний архів Львівської області є найбільшим за чисельністю документів серед установ такого рівня в Україні, яких загалом двадцять п’ять.
  • Тут у понад 5 тисячах фондах зберігаються більше 2 млн 600 тисяч справ. Зокрема, фото, кіно, фонодокументи. Архів особливий документами державних і громадсько-політичних організацій, підприємств, товариств періоду Австро-Угорської імперії (1784-1918 роки), Польської республіки міжвоєнного періоду (1918-1939 роки), радянської України (1939-1941, 1944-1991 роки), німецької окупації з 1941 до 1944 року під час Другої світової війни. Зберігаються також справи за час Незалежної України. Відтак із цих архівних справ можна довідатись про діяльність різних установ, як державних, так і фінансових, громадських, просвітніх, культурних, політичних.
  • Цінними є документи з фондів Львівського воєводського управління, Львівського магістрату, Дирекції поліції у Львові, дистрикту Галичина, львівських університетів та інститутів, матеріали Львівського облвиконкому, Львівського та Дрогобицького обкомів Компартії України. Адже восени 1991 року архів Компартії України був приєднаний до системи державних архівів України.
Різні історичні епохи є відображені в цих документах
Василь Кметь

«Це унікальне сховище, тому що архів, як підрозділ Львівської обласної адміністрації, забезпечує тяглість урядових, державних архівів, які функціонували тут від часів Австро-Угорщини і до сучасного дня. Важливі інституційні фонди, які відображають історію закладів вищої світи, наприклад 26 фонд «Львівський університет». Фонд про функціонування різних окружних рад, місцевих, поліційних осередків, які охоплюють каральні органи, часів різних ворожих окупацій українських земель. Тобто, різні історичні епохи є відображені в цих документах», ‒ говорить дослідник, історик, бібліограф Василь Кметь.

В обласному архіві зберігаються фонди відомих особистостей. Зокрема, композиторів Анатолія Кос-Анатольського, Володимира Івасюка. Серед архівних документів є ноти, шкільні зошити, дитячі малюнки Івасюка, його листи до батьків і сестер. Передав ці всі матеріали тато композитора Михайло Івасюк.

Серед документів є заява батьків до Генерального прокурора СРСР Руденка. У ній описані порушення, які допустили органи прокуратури при розслідуванні кримінальної справи за фактом смерті Володимира Івасюка, наведені докази, які спростовують офіційну версію про самогубство і підтверджують здогадки рідних про зумисне вбивство митця.

Зберігаються також документи та автографи письменника Івана Франка, історика, громадського і політичного діяча Михайла Грушевського, художника Івана Труша, провідника ОУН Степана Бандери.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Похорон Івасюка перетворився на непокору тисяч людей комуністичній владі

Документи оцифровують і викладають на сайт

Із газет, які виходили в Галичині до 1939 року, можна познайомитись з реакцією мешканців на Великий Голод в Україні. Навесні 1932 року україномовні газети Галичини «Діло», «Нова зоря», «Нове село», «За Україну», «Боротьба» публікували десятки свідчень біженців із Великої України про жахіття, які там коїлись.

Газета, яка виходила у Львові і тут писали про Великий Голод в Україні

За всі роки оцифровано малу частину архівних документів. А програма «Цифрова Львівщина» дасть можливість відсканувати велику кількість архівних документів, можливо, й більшість. Вони будуть доступні на спеціальному сайті архіву, який зараз тестують.

Це дасть можливість зберегти архіви і зробити їх доступними
Олександр Кулепін

«Програма включає інформатизацію архіву Львівської області, а це запровадження комплексної системи інформатизації архіву і друга складова ‒оцифрування документів і фондів, які є в архіві. На жаль, в умовах війни Держказначейство обмежує закупівлі, тому ми не змогли придбати архівні сканери і тому попросили в межах закупівлі, щоб підрядник на своєму обладнанні це зробив, щоб ми наповнили систему. Це дасть можливість зберегти архіви і зробити їх доступними»,наголошує Олександр Кулепін, заступник начальника Львівської обласної військової адміністрації.

Сотні тисяч справ будуть у вільному доступі і пошукова система на сайті зручна в користуванні. База даних архіву постійно наповнюватиметься, а можливості інтерфейсу удосконалюватимуть. Онлайн можна буде й замовити необхідні справи, щоб їх переглянути у читальному залі.

Основне ‒ забезпечити віддалений доступ до документів архіву
Ірина Мартенс

«Основне ‒ забезпечити віддалений доступ до документів архіву, щоб кожен користувач міг користуватись ними, вивчати, здійснювати пошук.

Документів є надзвичайно багато. Робота по оцифруванню запланована на кілька років», ‒ зауважила Ірина Мартенс, директорка Державного архіву Львівської області.

Оцифровані документи ‒ це безпека

Фахівці почали наповнювати сайт спершу найбільш затребуваними користувачами справами. А таким є фонд «Слідчий відділ НКВС у Львівській області». Це є кримінальні справи з 1939 до 1941 років і з 1941 до 1950-х. Ці архівні матеріали передала на початку 90-х СБУ у Львівській області.

У пошуковій системі можна ввести прізвище людини, яка була репресована радянською владою і вже по цьому знайти справу. Пошук можна здійснювати по назвах фондів, анотаціях, історичних довідках, назвах справ, а також є система покажчиків.

Якщо, для прикладу, ввести прізвище репресованої особи «Бойко», то показало їх 14.

Плануємо завантажити на ресурс понад 200 тисяч заголовків справ
Кирило Вислобоков

«Зрозуміло, що в паперовому варіанті, у читальному залі, довелось би потратити не одну годину, щоб оглянути кілька томів описів. Ми протягом двох місяців плануємо завантажити на ресурс понад 200 тисяч заголовків справ. Зробимо записи по всіх наявних в архівах фондах.

Також завантажимо 200 тисяч сторінок вже зісканованих документів у попередні роки і ще понад 200 тисяч сторінок відскануємо протягом найближчих місяців. Всі вони будуть завантажені на ресурс, де матиме півмільйона сторінок. Це частина цілої національної системи. Ресурс Державного архіву Львівської області. Угоду з Львівською військовою адміністрацією ми підписали днями і вже підготовчі роботи виконали», ‒ каже Кирило Вислобоков, директор «Архівні інформаційні системи».

Оцифровування архівних документів є безпековим проєктом для держави, наголошують дослідники. але в Україні цей процес дуже повільний. До слова, одним із перших законів Української Народної республіки у 1918 році був «Про бібліотечну і архівну справи». До того ж оцифрування гарантує, що документ не пропаде.

  • Адже у 2003-2004 роках з Центрального Державного історичного архіву у Львові викрали велику кількість архівних документів.

А це і судові справи єврейського населення, 66 пергаментних грамот польських королів, листи Михайла Грушевського, альбоми гравюр, метричні книги римо-католицької катедри, листи, фотографії архикнязя Вільгельма Габсбурґа.

  • Тоді 1000 сторінок документів митрополита Андрея Шептицького намагались продати у Францію за 200 тисяч євро.
  • У грудні 2004 року за фактом крадіжки була порушена кримінальна справа. І тоді правоохоронці виявили не лише документи, вкрадені з Центрального Державного історичного архіву України у Львові, але й Державного архіву Львівської області.

Чи позникали у 90-х і на початку 2000-х років окремі сторінки у документах компартійного архіву чи слідчого відділу НКВС? Що саме було знищене чи було викрадене? Невідомо.

Архіви і бібліотечні установи упродовж радянського часу керувалися непростими людьми
Василь Кметь

«Треба розуміти, що всі архіви і бібліотечні установи упродовж радянського часу керувалися непростими людьми. Коли мова йшла про реформи за незалежності України, то значна частина штатних працівників це були люди, які відображали інші погляди. Тільки тоді, коли буде завершений проєкт оцифрування, можна буде побачити всі описи, відповідність їм комплексності. Це зі свого боку інвентаризація і важливий чинник для створення страхового фонду, який у перспективі забезпечить збереження їхньої інформаційної цілісності», ‒ говорить Василь Кметь.

Однією з причин зволікання із оцифруванням і відкритим доступом до документів українських архівів, бібліотек, за припущенням дослідників, міг бути і той факт, що багато цінних архівних матеріалів за останні 30 років із фондів позникали. А під час оцифровування можна це виявити.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Меморіальний центр «Бабин Яр» викладе у загальний доступ понад 600 архівник книг із РАЦСів
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: На Нюрнберзький процес над владою СРСР треба запрошувати мене – дослідниця Тамара Вронська
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Оцифрували посібники КГБ СРСР із підривної роботи проти націоналістичних рухів: українських, єврейських, білоруських, литовських

Інші матеріали про розсекречення радянських архівів:

Список розстріляних у Сандармоху українців і вихідців з України

Розсекречені документи КДБ: аварія на ЧАЕС не була випадковою

Кожен період більшовицько-комуністичних репресій починався з українців ‒ Ярослав Грицак

«Відкриті архіви і декомунізація дуже злять Путіна»: українські історики воюють і на фронті

Розвідка УНР і вишкіл в УПА. Розсекречена справа полковника Івана Литвиненка

ГУЛАГ: оприлюднено розсекречені справи чехословаків (фоторепортаж)

Усі Гузарі – «затяті українські націоналісти»: розсекречено справу МДБ СРСР щодо родича кардинала УГКЦ

Розстріл полонених вояків УНР у Базарі: 100-річчя злочину більшовиків

Розсекречені документи: 10 років таборів за вірші про Голодомор-геноцид 1932–1933 років

Ще дивіться у розділах:

ГОЛОДОМОР - ЖИВА ПАМ’ЯТЬ

ПАМ'ЯТЬ ПРО БАБИН ЯР

СТАЛІНСЬКА СПЕЦОПЕРАЦІЯ – РОЗКУРКУЛЕННЯ

САНДАРМОХ

УКРАЇНСЬКА ГЕЛЬСІНСЬКА ГРУПА

ЧОРНОБИЛЬ

З АРХІВІВ КДБ. ПОШУКИ СВОБОДИ