Марина Пирожук Київ, 12 грудня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Організоване 4 грудня в умовах військової дисципліни успішне голосування за спікера Верховної Ради і декларації лідерів демократичної коаліції щодо її міцності та життєздатності були девальвовані 11 грудня, коли парламент мав проголосувати за Прем’єра та за склад майбутнього уряду. Як і в день обрання спікера, коаліціянти мобілізували всі свої штики – деякі прийшли навіть з милицями. Однак цього разу перемоги не вийшло. Винуватою назвали систему «Рада», яка під час голосування за прем’єрство Юлії Тимошенко показала результат 225 голосів.
(official site) |
Юрій Луценко кваліфікує ці технічні маневри системи «Рада» як втручання у її роботу. Мовляв, регіонали за допомогою генератора випадкових чисел і не без допомоги технічного керівництва цією системою, запрограмували результат у 225 голосів, незалежно від того, скільки депутатів реально брали участь у голосуванні.
Хтось захопив парламентську систему голосування?
Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк висловив обурення поведінкою депутата-регіонала і звернувся до правоохоронних органів з проханням розібратися в правомірності дій вчинку Владислава Лук’янова.
СБУ створила робочу групу з вивчення причин збою роботи «Ради», оскільки група народних депутатів звернулася з проханням порушити за вказаним фактом кримінальну справу та покарати винних.
Розробники парламентської системи голосування заперечують можливість втручання в її роботу. При цьому вони додають, що заблокувати окремі картки все ж таки можна за вказівкою спікера парламенту.
Якщо такі вказівки не давав пан Яценюк, то хто тоді управляв системою «Рада»? Спеціальна група СБУ уже дійшла висновку, що не було зовнішнього втручання у цю систему. Однак лідери коаліції в це не вірять і вимагають голосування за Прем’єра в альтернативний спосіб.
Партія регіонів між тим своєї вини не визнає. Ба більше, провал голосування за Тимошенко «регіонали» використали як шанс для себе. Так Інна Богословська відразу й заявила, що мовляв, сам Бог велів, щоб була широка коаліція.
Провал коаліціянтів?
Лідери демократичної коаліції сподіваються повернутися до обрання нового уряду на чолі з Тимошенко найближчим часом. Президент вніс повторно кандидатуру Тимошенко на прем’єрство.
Однак хронологія подій у парламенті в день голосування за Тимошенко супутні фактори, які цьому передували, дали привід засумніватися у провалі коаліціянтів виключно через систему «Рада».
Номінувавши Тимошенко на прем’єрство, Президент Ющенко фактично відвів їй 5 днів для вирішення усіх необхідних процедурних питань: зустрічі з парламентськими фракціями, узгодження та розподіл посад у новому уряді між коаліціянтами та особисто Президентом тощо.
Однак сам Президент і його Секретаріат не виявили особливої активності. За ніч до голосування у парламенті Тимошенко силоміць «витрушувала» в Секретаріаті кандидатури на міністерські пости за квотою НУНС.
З визначених кандидатур-претендентів на міністерські пости з боку НУНС у Секретаріаті були названі, напевно, лише кілька прізвищ. Повної картини стосовно того, кого НУНС делегує в її уряд, Тимошенко не мала і зранку 11 грудня, уже в день голосування.
Кандидатури Єханурова та Огризка на пости міністрів оборони та закордонних справ, які Президент назвав під час представлення Тимошенко на прем’єрство, стали великим сюрпризом не лише для БЮТівців, а й для багатьох представників НУНС.
Після провального голосування за Тимошенко, Президент полишив парламент і поїхав на зустріч із бізнес-елітою. У числі цієї бізнесової еліти були і регіонали Борис Колесников та Ринат Ахметов.
Деякі представники коаліції побачили у цьому щось недобре, оскільки вони у такий день розраховували на президентську підтримку і увагу. Уразливі коаліціянти побачили недобре і в поведінці Віктора Балоги в парламенті. Під час невдалого голосування за Тимошенко камери показували усміхненого главу президентської канцелярії.
Тимошенко насторожила опонентів і своїх
Не сприяв дружній атмосфері в парламенті і виступ самої Тимошенко, яка після президентського представлення заявила з парламентської трибуни про готовність радикально міняти порядки в країні, зокрема в конституційній, гуманітарній, економічній, політичній сферах тощо.
Попри певні реверанси у бік потенційної опозиції у вигляді схвалення комфортного закону про опозицію, надання їм великих контролюючих функцій тощо, Тимошенко пообіцяла провести інвентаризацію для з’ясування, в яких сферах найбільше корупції, хаосу та тіньового лобізму та закрити всі ці темні діри. «Ми здатні це робити. Ми не зв’язані тіньовими бізнес-зобов’язаннями», – заявила вона.
Така коротка і гучна презентація своїх планів у прем’єрському кріслі, за даними деяких БЮТівців, могла насторожити не лише опонентів демократичної коаліції, а й не сподобатися і своїм.
Хто ці "свої"? Хто був зацікавлений у непроходженні Тимошенко – Балога, Янукович зі своєю партією? І як це так, що під час голосування картки не спрацювали у досвідчених депутатів?
І головне, чи хоче бачити Тимошенко Прем’єром сам Президент? Глава держави останнім часом, як зауважують деякі оглядачі, демонструє, що йому комфортніше бути з тими, з ким він обіцяв боротися на Майдані 2004 року. І, можливо, регулярні зустрічі з Ринатом Ахметовим, Віктором Пінчуком, Борисом Колесниковим (останній навіть нещодавно отримав від Президента нагороду) є цьому підтвердженням?
Поки ж лідери Коаліції демократичних сил й далі дружньо декларують монолітність своєї демократичної коаліції і високі шанси Тимошенко стати таки Прем’єром.
Матеріали до теми:
Верховна Рада відновить роботу у форматі консультацій завтра вранці Що стоїть за останніми подіями у Верховній Раді? (Прямий ефір) Голосування за прем’єра: дубль два! Одного голосу наразі не вистачило Юлії Тимошенко, щоб стати Прем’єр-міністром СБУ створила слідчу групу для з’ясування обставин збою системи «Рада» Чому ВР не проголосувала за кандидатуру Юлії Тимошенко на посаду прем’єра і як розвиватимуться події далі? Прем’єр не прем’єр? У вівторок Юлія Тимошенко так і не стала головою українського уряду Тимошенко не балотуватиметься у Президенти за умови, якщо вона стане Прем’єром