Що заважає книговидавництву в Закарпатті?

Щотижня, а то й частіше заходить до найбільшої ужгородської книгарні 28-річна місцева жителька Любов Стеценко. Каже, улюблений куточок у магазині – закарпатські видання та книги місцевих авторів. Тут і літературно-художні доробки, і громадсько-політичні, і краєзнавчі видання, і науково-популярна та образотворча література, а також і популярні детективи – твори на будь-який смак. Останнім часом, каже Любов, власне закарпатських видань стає більше, і справжні цінителі друкованого слова нерідко на них заздалегідь «полюють».

Любов Стеценко: «Я дуже чекала, приміром, коли буде надрукований «Словник закарпатський прізвищ», Павла Чучки. Як з’явився – купила. Тепер, знаю, готують до друку зібрання творів відомого закарпатського поета, на жаль, він уже помер, Петра Скунця. Постійно слідкую за закарпатськими книжковими новинками».

Цьогорічний книжковий прорив

Унікальне дослідження «Закарпатський іконостас» Михайла Приймича, фотоальбом «Живопис. Графіка» всесвітньо відомого художника Гаврила Глюка, «Педагогічні твори» першого президента Карпатської України Августина Волошина, які порівнюють з ідеями Сухомлинського... – ці твори з-поміж трьох десятків книг, які побачили світ цього року в Закарпатті. Представники обласної ради кажуть, що півмільйона гривен на це знайшли в місцевому бюджеті, а цьогорічну книговидавничу роботу називають «справжнім проривом», бо, скажімо, торік книг вийшло втричі менше.

Про проблеми з книгодрукуванням розповів начальник управління інформації та зв’язків із громадськістю Закарпатської облдержадміністрації Віктор Дрогальчук: «Ми могли менше видати але більшим тиражем на ці гроші. Але я думаю, навіть якщо одна книга видана в одному екземплярі якщо вона вже зроблена – це вже зафіксована пам’ять, і вона не пропаде. Хай навіть півтисячі, тисячу це вже щось для області. Зміняться обставини, в тому числі економічні, прийдуть інші після нас – і вони вже будуть мати з чого робити, множити, розвивати».

Бракує сучасного устаткування

Віктор Дрогальчук зізнається: книговиданню в області заважають дві основні проблеми. Перша – графоманія, друга – брак технічних можливостей.

«Друга проблема дуже непроста для області – це проблема технологій книгодрукування. Тут дуже слабка у нас технічна база. І, як не дивно, слабкий кадровий і людський ресурс. Дуже мало грамотний технічних працівників, коректорів, літературних редакторів», – наголосив Віктор Дрогальчук.

Нині в Закарпатті працюють 36 суб’єктів книговидання, лише окремі з них мають поліграфічні технології, і то, здебільшого, застарілі. Закарпатські книги переважно друкуються у Києві чи Львові. До речі, на Львівщині, кажуть фахівці, навіть маленькі райони мають сучасніші видавництва, яких не має в усьому Закарпатті. Ситуацію в області може врятувати лише приватний інвестор, але такого на горизонті поки що не видно...

Матеріали до теми:

• «Україна – зона культурного лиха»: підготовка до надзвичайних зборів • «Книжкова хвиля» від UNESCO • В Україні розпочалася акція «Велика листопадова книжкова революція» • Книжки! З речами та на вулицю!