Людмила Пилип Рига, 26 листопада 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У Ризі відбулася міжнародна конференція «Балтійські країни і політика сусідства ЄС». У заході взяли участь понад 200 політиків із 30 країн світу. Україну представляв заступник міністра закордонних справ Костянтин Єлисєєв. Як позитивний аспект, учасники відзначили можливість під час конференції вислухати позицію представників країн-сусідів ЄС, які, зокрема, висловили критичні зауваження та пропозиції для подальшого удосконалення європейської політики сусідства.
Організатори конференції, серед яких Міністерство закордонних справ Латвї, Балтійська асамблея та представництво Єврокомісії в Латвії визнали, що критика представників України та Молдови, стосовно невідповідності цілей політики сусідства стратегічному інтересу цих країн в майбутньому приєднатися до Євросоюзу, була співзвучною точці зору більшості представників ЄС про те, що Східноєвропейським країнам-сусідам слід надати чітку перспективу членства в Європейському Союзі.
Про підтримку майбутнього членства України в ЄС, яка пролунала під час зустрічі в рамках конференції з міністрами закордонних справ країн Балтії, наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода Костянтин Єлисєєв, заступник міністра закордонних справ України
Костянтин Єлисєєв: «Вони наголосили, що незважаючи на те, що політика сусідства поки не передбачає перспективи членства, вони будуть домагатися, щоб ця концепція була змінена. Щоб ця політика для європейських сусідів ЄС все-таки передбачала певну перспективу. Двері повинні бути відчинені для таких країн як Україна».
Першочергова мета – спрощення візового режиму
У перебігу конференції також порушували важливе для України питання щодо спрощення візового режиму з країнами ЄС для українських громадян.
Костянтин Єлисєєв: «Сьогодні і навіть з вуст віце-президента Європарламенту Діани Валліс пролунала чітка теза про те, що громадянам України має бути забезпечене право на вільне пересування кордонами Європи. Тому я чітко їм виклав наше прагнення цього домогтися. Перший крок – ратифікація і набуття чинності угоди про спрощення візового режиму. Другий крок, який нас непокоїть, це наслідки приєднання нових країн-членів до Шенґенської зони. Йдеться передусім про Польщу, Словаччину, Угорщину та балтійські країни».
Для того, щоб запобігти негативним наслідкам приєднання сусідів України до Шенґену, українська сторона внесла низку пропозицій, серед яких вироблення «дорожньої карти» – подальшого руху України з метою забезпечення безвізового режиму. Важливим аспектом для України є укладення угод, зокрема з Польщею, Словаччиною та Угорщиною щодо малого прикордонного руху з тим, щоб мешканці прикордонних територій могли без зайвих бюрократичних бар’єрів їздити до згаданих країн, а також для забезпечення спільного митного контролю. Костянтин Єлисєєв повідомив, що Україна отримала запевнення від європейської сторони про те, що, найімовірніше, до кінця року угода про запровадження спрощеного візового режиму для громадян України буде ратифікована.
«Якщо чесно – м’яч на нашій стороні. Тому що потрібно, щоб наш парламент також ратифікував цю угоду і ми сподіваємось, що до кінця року Верховна Рада ратифікує угоду, яка, наголошую, торкається не 10-20 тисяч, а 47 мільйонів громадян України», – наголосив заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлисєєв.
Міжнародна конференція «Балтійські країни і політика сусідства ЄС» проходила в рамках роботи 26-ї сесії Балтійської асамблеї, учасники якої ухвалили Звернення про геноцид в Україні в 1932-33 роках та пам’ять жертв політичних репресій.
Матеріали до теми:
Німецький євродепутат Галер: «Для України не існує нині чіткої перспективи членства в ЄС» ЄС може полегшити візовий режим з Україною в найкращому випадку з 1 січня 2008 року Британський міністр закордонних справ хоче розширення ЄС за межі Європи ЄС побоюється, що вступ України забрав би велику частину європейського бюджету – провідний економіст Світового банку
| Костянтин Єлісєєв |
| (official site) |
Костянтин Єлисєєв: «Вони наголосили, що незважаючи на те, що політика сусідства поки не передбачає перспективи членства, вони будуть домагатися, щоб ця концепція була змінена. Щоб ця політика для європейських сусідів ЄС все-таки передбачала певну перспективу. Двері повинні бути відчинені для таких країн як Україна».
Першочергова мета – спрощення візового режиму
У перебігу конференції також порушували важливе для України питання щодо спрощення візового режиму з країнами ЄС для українських громадян.
Костянтин Єлисєєв: «Сьогодні і навіть з вуст віце-президента Європарламенту Діани Валліс пролунала чітка теза про те, що громадянам України має бути забезпечене право на вільне пересування кордонами Європи. Тому я чітко їм виклав наше прагнення цього домогтися. Перший крок – ратифікація і набуття чинності угоди про спрощення візового режиму. Другий крок, який нас непокоїть, це наслідки приєднання нових країн-членів до Шенґенської зони. Йдеться передусім про Польщу, Словаччину, Угорщину та балтійські країни».
Для того, щоб запобігти негативним наслідкам приєднання сусідів України до Шенґену, українська сторона внесла низку пропозицій, серед яких вироблення «дорожньої карти» – подальшого руху України з метою забезпечення безвізового режиму. Важливим аспектом для України є укладення угод, зокрема з Польщею, Словаччиною та Угорщиною щодо малого прикордонного руху з тим, щоб мешканці прикордонних територій могли без зайвих бюрократичних бар’єрів їздити до згаданих країн, а також для забезпечення спільного митного контролю. Костянтин Єлисєєв повідомив, що Україна отримала запевнення від європейської сторони про те, що, найімовірніше, до кінця року угода про запровадження спрощеного візового режиму для громадян України буде ратифікована.
«Якщо чесно – м’яч на нашій стороні. Тому що потрібно, щоб наш парламент також ратифікував цю угоду і ми сподіваємось, що до кінця року Верховна Рада ратифікує угоду, яка, наголошую, торкається не 10-20 тисяч, а 47 мільйонів громадян України», – наголосив заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлисєєв.
Міжнародна конференція «Балтійські країни і політика сусідства ЄС» проходила в рамках роботи 26-ї сесії Балтійської асамблеї, учасники якої ухвалили Звернення про геноцид в Україні в 1932-33 роках та пам’ять жертв політичних репресій.
Матеріали до теми:
Німецький євродепутат Галер: «Для України не існує нині чіткої перспективи членства в ЄС» ЄС може полегшити візовий режим з Україною в найкращому випадку з 1 січня 2008 року Британський міністр закордонних справ хоче розширення ЄС за межі Європи ЄС побоюється, що вступ України забрав би велику частину європейського бюджету – провідний економіст Світового банку