Кирило Булкін Київ, 6 листопада 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У Грузії тривають акції опозиції, наймасштабніші з часів Трояндової революції. Що є в нинішніх грузинських процесах спільного та відмінного з українськими реаліями?
Масові акції опозиції тривають у Тбілісі з п’ятниці, коли на вулиці вийшли, за різними підрахунками, від 50 до 100 тисяч осіб. Спочатку головною вимогою протестувальників було скасувати перенесення дати парламентських виборів, які, за новим законом, мають відбутися одночасно з президентськими наприкінці 2008 року. Однак президент Саакашвілі відмовився піти на таку поступку.
«Насамперед, вибори відбудуться у встановлений конституцією термін – восени 2008 року. Одночасно президентські та парламентські. Це свідчить про стабільність та силу. Відтепер усе відбуватиметься згідно з Конституцією, законами та в інтересах країни», – заявив глава грузинської держави.
Після того, як Саакашвілі заявив це у недільному виступі по телебаченню, до гасел учасників демонстрацій додалась вимога його відставки.
Опозиція: прихильники союзу з Росією і радикальні антиросійські сили
Саме неприйняття Саакашвілі є тією рушійною силою, яка зібрала докупи опозиціонерів різних і багато в чому протилежних поглядів, зазначає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
«Це солянка, дуже еклектична, оскільки там об’єдналися прихильники союзу з Росією і більш навіть радикальні антиросійськи налаштовані сили, маючи на увазі республіканців. Очевидно, це ускладнює їм можливості прийти до якогось спільного знаменника», – наголосив Ігор Семиволос.
Якщо проводити паралелі з Україною, вважає експерт, то в цьому плані ситуація до певної міри нагадує 2001-2002 роки, коли в антипрезидентських виступах разом брали участь такі несумісні, здавалося б, сили, як, наприклад, «Батьківщина» та комуністи.
Іще одна паралель виникає між нинішніми акціями опозиції в Грузії та вже цьогорічними весняними демонстраціями прихильників Партії регіонів у Києві. Вона, на думку Ігоря Семиволоса, полягає в тому, що справжньої «революційної» ситуації в Грузії зараз немає, як не було в Україні тоді. Тож найімовірніше, антипрезидентським силам у Грузії, попри чисельність їхніх лав, доведеться спрямувати зусилля на підготовку до виборів. Шансів добитися змін якимось іншим чином вони практично не мають.
Матеріали до теми:
Грузинська опозиція пікетує державні установи, влада не збирається йти на поступки Грузинська опозиція вимагає парламентських виборів раніше, ніж планує влада Грузинсько-російське протистояння на кордоні грузинсько-абхазького розмежування в Абхазії триває Президент Грузії оголосив командувача російських миротворчих сил у зоні грузинсько-абхазького конфлікту персоною нон-ґрата
«Насамперед, вибори відбудуться у встановлений конституцією термін – восени 2008 року. Одночасно президентські та парламентські. Це свідчить про стабільність та силу. Відтепер усе відбуватиметься згідно з Конституцією, законами та в інтересах країни», – заявив глава грузинської держави.
Після того, як Саакашвілі заявив це у недільному виступі по телебаченню, до гасел учасників демонстрацій додалась вимога його відставки.
Опозиція: прихильники союзу з Росією і радикальні антиросійські сили
Саме неприйняття Саакашвілі є тією рушійною силою, яка зібрала докупи опозиціонерів різних і багато в чому протилежних поглядів, зазначає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
«Це солянка, дуже еклектична, оскільки там об’єдналися прихильники союзу з Росією і більш навіть радикальні антиросійськи налаштовані сили, маючи на увазі республіканців. Очевидно, це ускладнює їм можливості прийти до якогось спільного знаменника», – наголосив Ігор Семиволос.
Якщо проводити паралелі з Україною, вважає експерт, то в цьому плані ситуація до певної міри нагадує 2001-2002 роки, коли в антипрезидентських виступах разом брали участь такі несумісні, здавалося б, сили, як, наприклад, «Батьківщина» та комуністи.
Іще одна паралель виникає між нинішніми акціями опозиції в Грузії та вже цьогорічними весняними демонстраціями прихильників Партії регіонів у Києві. Вона, на думку Ігоря Семиволоса, полягає в тому, що справжньої «революційної» ситуації в Грузії зараз немає, як не було в Україні тоді. Тож найімовірніше, антипрезидентським силам у Грузії, попри чисельність їхніх лав, доведеться спрямувати зусилля на підготовку до виборів. Шансів добитися змін якимось іншим чином вони практично не мають.
Матеріали до теми:
Грузинська опозиція пікетує державні установи, влада не збирається йти на поступки Грузинська опозиція вимагає парламентських виборів раніше, ніж планує влада Грузинсько-російське протистояння на кордоні грузинсько-абхазького розмежування в Абхазії триває Президент Грузії оголосив командувача російських миротворчих сил у зоні грузинсько-абхазького конфлікту персоною нон-ґрата