Тетяна Ярмощук Київ, 10 вересня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Двопалатний парламент: порожні розмови чи реальна перспектива? Котрі політичні сили підтримують ідею двопалатності? І які застереження мають інші.
Керівник виборчого штабу регіоналів Борис Колесников в інтерв’ю Радіо Свобода заявив: «Наша конструкція дуже проста, буде: 210 депутатів нижньої палати (ми озвучували це на переговорах з президентом по дострокових виборах) i вiд 54 до 81 члена верхньої палати, тобто по три людини вiд кожного суб''єкта. Ми пропонуємо вибраного губернатора, вiн стає автоматично членом верхньої палати, i двох сенаторiв обирає обласна рада».
«Є усі передумови для створення двопалатного парламенту»
На думку ж представника «Нашої України – Народної самооборони» Миколи Оніщука, сьогодні є усі передумови для створення двопалатного парламенту: «Наразі є реальним запровадження двопалатного парламенту під час розгляду та ухвалення нової редакції Конституції. Якщо така Конституція може бути ухвалена наступного року, то дуже ймовірно, що перехідними положеннями цієї оновленої Конституції може бути проведення парламентських та президентських виборів, а також виборів до місцевих рад в інші терміни, ніж це передбачено чинною Конституцією».
БЮТ проти двопалатності
Натомість Блок Юлії Тимошенко не підтримує ідею двопалатності.
Бютівець Євген Корнійчук з цього приводу зазначив: «Створення другої, верхньої палати парламенту не приведе до більшої демократії в країні, просто збільшить кількість чиновників. Верхня палата парламенту, як і в інших країнах світу, має бути створена із числа керівників областей. Керівники областей у нас призначаються Президентом. Тож якщо така палата буде створена, вона буде повністю підконтрольна Президенту».
Плани перетворення Верховної Ради України на двопалатний парламент з’явилися ще на початку дев’яностих років. Час від часу така пропозиція виникала переважно у текстах проектів нової Конституції. Однак це не мало широкого розголосу, аж до 1996 року, коли Президент Леонід Кучма видав Указ про винесення свого проекту Конституції на референдум. Утім Верховна Рада ухвалила власний варіант Основного Закону, без референдуму.
Матеріали до теми:
Навіщо Партія регіонів ініціює проведення референдуму з питань НАТО, російської мови та виборів керівників областей?