Насильство, залякування – що стоїть за агресивністю Росії?

Василь Зілгалов Прага, 7 червня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Застосування грубої сили спецпідрозділів міліції проти мирних демонстрантів, арешти європарламентарів під час гей-параду у Москві, загадкові смерті противників Кремля. Що стоїть за цією політикою Росії – чи здатна влада у будь-який момент зупинити це?
Росія -- Міліція затримує одного з учасників гей-параду у Москві, 27 травня 2007 р.
(TASS)
Для підтвердження агресивності російської влади не варто далеко ходити. Чого варті лише останні події під час розгонів міліцією демонстрацій опозиції у Воронежі, чи арешти європарламентарів наприкінці травня під час зіткнень російських націоналістів із учасниками гей-параду у Москві.

Депутат Європарламенту, італієць Марко Каппато, під час побиття його російськими націоналістами на гей-марші у Москві 27 травня, запитував присутніх міліціонерів: «Чому ви не захищаєте мене? Де поліція? Чому ви не захищаєте мене? Я член парламенту! Я член парламенту! Чому ви не захищаєте...».

Згодом міліція втрутилася – заарештувала Марка Каппато, а також і європарламентаря від Німеччини Волкера Бека. Останнього також побили російські націоналісти.

Росія -- запуск нової інтерконтинентальної балістичної ракети РС-24 з космодрому у Плесецьку, 29 травня 2007 р.
(TASS)
Прокремлівська група молоді «Наші» намагалася зірвати і прес-конференцію естонського посла у Москві, скандуючи: «Фашизм не пройде! Фашизм не пройде!».

Кремль кидає виклик світові

На думку багатьох експертів, Кремль своїми брутальним діями кидає своєрідний виклик світові і стверджує, що Росія розбагатіла і повернулася на світову арену як один із головних гравців.

Американський експерт із питань Росії з університету Масачусетс (США) Маршал Ґолдман з цього приводу зазначив: «Росія сьогодні починає грати мускулами і каже: «Слухайте, ми були свого часу супердержавою, потім перестали бути нею і нині ми знову повернулися на цей шлях. Сьогодні ми не воєнна супердержава, але економічна – з нашою нафтою, газом, із накопиченими запасами. І не тисніть на нас».

Маршал Ґолдман також вважає, що російські верхи налякала лібералізація 90-их років і вони захотіли згорнути все це. Недарма Джордж Буш так і сказав цими днями у Празі: «Реформи, що були обіцяні тут народові, пущені під укіс, і це викликає занепокоєння щодо демократичного розвитку Росії».

Кремль штучно створює кризу із Заходом

Дейвід Саттер, колишній кореспондент «Нью-Йорк Таймс» у Москві, вважає, що Кремль штучно створює кризу із Заходом: «Я вважаю, що є причина цього безумства. Це ситуація, коли купка людей, яка не лише править Росією, а й тримає її в руках, намагається створити атмосферу напруженості із зовнішнім світом, щоб виправдати обмеження свободи вдома».

Із наближенням президентських виборів 2008 року, зміни вахти в Кремлі, ситуація в Росії стає все більш напруженою. Чи в змозі світ щось зробити, щоб якось зупинити цю російську кампанію агресивності й залякування?





Матеріали до теми:

• Президент Естонії: Демократичні країни не погрожують одна одній, а в Росії демократію вважають за загрозу • Польська преса: Владiмір Путін прив’язаний до влади і погрожує Європі ядерною війною • Висловлювання Президента Росії, що Москва готова перенацілити свої ракети на Європу в разі розташування там американської системи ПРО, викликають «жаль» у НАТО • Посол США в НАТО: Росіянам не варто було б створювати свої ракети, а спільно з нами будувати ПРО • Неляльковий обшук. Як Росія воює з неурядовими організаціями • Російська влада боїться вуличних акцій протесту?