Генетично модифіковані продукти: що це і з чим його їдять?

Ірина Біла Наскільки генетично модифіковані продукти безпечні для людини? Чи існують в Новій Україні законодавчі перепони для модифікованих продуктів? Слухати:
(RadioSvoboda.Ua)
Ірина Біла: Полиці українських супермаркетів переповнені генетично модифікованими продуктами, від яких відмовилися 130 країн світу.

Чим трансгенна їжа відрізняється від звичайної? Наскільки вона безпечна для людини? І чи існують законодавчі перепони для модифікованих продуктів? Лише на київських прилавках половина вітчизняних харчових продуктів містить генетично модифіковані інгредієнти. Про це засвідчили результати перевірок “Укрметрстандарту”.

Але дізнатися, чи містить продукт “мутанти”, покупцеві рідко вдається, виробники або взагалі не вказують про це на упаковках, або ж дають, м’яко кажучи, не зовсім вичерпну інформацію.

Про те, чому, і як відрізнити звичайну їжу від модифікованої, з’ясовувала київська кореспондента Радіо Свобода Євгенія Вятчанінова.

Євгенія Вятчанінова: Як українцеві відрізнити генетично модифіковану картоплю від звичайної? Перевірити на «піддослідних» колорадських жуках, які не їдять видозмінену бульбу. І не тому, що вона несмачна. Вкусивши модифікований овоч, картопляний шкідник помирає від спазму ротової порожнини.

Так, на думку фахівців «Укрметртестстандарту», їжа з генетично модифікованих організмів небезпечна і для здоров’я людини.

Алергічні захворювання, порушення обміну речовин, віддалений мутагенний ефект — це ще не повний перелік, що демонструє негативний вплив ГМО.

Генетично модифікована продукція заполонила Україну, як каже гендиректор державного підприємства «Укрметртестстандарт» Михайло Мухаровський.

Михайло Мухаровський: За неофіційними даними 2005 року, 45% посівних площ сої в Україні — це генетично модифікована соя.

Водночас десятки тисяч гектарів засіяли картоплею ГМО, буряком, кукурудзою, ріпаком і томатами.

(RadioSvoboda.Ua)
Євгенія Вятчанінова: У лабораторії «Укрметртестстандарту» тестують їжу з київських супермаркетів на вміст генетично модифікованих організмів. Так із 42 найменувань продукції, а серед них м’ясні вироби, каші, дитяче харчування, половина містить ГМО. Причому чверть виробників цього не вказали на етикетці. Ті ж дев’ятеро, що вказали, перевищили його вміст.

Продукти, до складу яких входять ГМО, з’явились у 1990-их роках. У них генетичний матеріал змінили неможливим у природі способом. Цю біотехнологію нині називають «генною інженерією», і особливо вона популярна у США. Підозріло ставляться до цього «ноу-хау» у багатьох країнах ЄС та Росії.

ПОТРІБНІ ЗАКОНИ, ЩО ЗАХИСТЯТЬ СПОЖИВАЧА

Водночас розповсюдження генетично модифікованої продукції тут законодавчо врегульовано. На відміну від України. Розповідає начальник Науково-дослідного центру випробувань продукції Володимир Семенович.

Володимир Семенович: Коли б у нас було нормальне законодавство, як у Європі та Росії, усі виробники цієї продукції мали б її маркувати. Причому не розпливчасто, якимось знаком, а так, як це роблять у Європі. У складі виробники вказують м’ясо (свинину, яловичину), соєвий білок, воду, спеції. Потім окремо таким же шрифтом: соєвий білок виготовили з генетично модифікованого білка.

Євгенія Вятчанінова: Еколог Тетяна Тимочко має свої застереження і щодо вирощування генетично модифікованих рослин.

Тетяна Тимочко: Ці штучні рослини мають більш агресивні якості. І є загроза зменшення біорізноманіття за рахунок розповсюдження генетично модифікованих рослин.

На сьогоднішній день ці процеси не підлягають серйозній оцінці впливу на навколишнє середовище. І лобіювання бізнесових інтересів, в тому числі через Верховну Раду, призводить до грандіозних непередбачуваних втрат для народу.

Євгенія Вятчанінова: Щоб в Україні не було подібної ситуації, парламент має ухвалити відповідний закон. Одноголосно кажуть «Держметртестстандарт» та «Всеукраїнська екологічна ліга».

ТАК ШКІДЛИВО ЧИ НІ?

Ірина Біла: Виробники генетично модифікованої продукції зі свого боку стверджують, що жодне наукове дослідження ще не довело напевно шкідливість таких організмів для споживача.

Застереження супротивників трансгенів виробники називають необґрунтованими побоюваннями, що не спираються на реальні підстави.

Крім того, модифіковані продукти значно смачніші та поживніші, а рослини захищеніші від шкідників та посухи. Переконують у фірмі “Монсанто”, одного з найбільших виробників генномодифікованої продукції.

Говорить заступник директора українського представництва Микола Бойко.

Микола Бойко: Якщо ви маєте дачу, то ви знаєте, що таке шкідники, що таке бур’яни, бо на полях у нас немає вже кому працювати, адже сільське населення майже, як кажуть, відійшло від цієї справи.

В усьому світі одна людина обслуговує тисячу гектарів. А спробуйте з сапкою постояти!

(RadioSvoboda.Ua)
Друга альтернатива – це хімія, яка теж не дуже гарна річ. Тут якраз на заміну хімії виходять генетично модифіковані рослини, які вирішують проблему і шкідників, і захворювань.

Ірина Біла: “Що ж до негативних стереотипів, пов’язаних зі впливом на організм людини генетично модифікованої продукції, то все це через необізнаність,” - каже Микола Бойко.

Микола Бойко: Ця ситуація дуже схожа з ситуацією вступу України в НАТО. Ми запитуємо людей, але вся проблема в тому, що люди не мають інформації. А ті чутки жахливі, які поширюються, на жаль, сприймаються, як реальність.

Ірина Біла: Зараз на світовому ринку присутні понад 100 різних сортів генетично модифікованих продуктів, розроблених компанією “Монсанто”.

Позаторік спільний позов “Грінпісу” та уряду Німеччини змусив компанію оприлюднити дані досліджень безпеки трансгенної кукурудзи. З’ясувалося, що у тварин, в раціон яких ввели таку сільгоспкультуру, змінився склад крові та розміри внутрішніх органів. Більше про вплив генетично модифікованих організмів на людей та тварин цікавилася моя київська колега Наталка Мусієнко.

ЧУЖОРІДНИЙ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ БІЛОК МОЖЕ СПРИЧИНИТИ АЛЕРГІЮ

Наталка Мусієнко: Твердження, що небезпека споживання трансгенної продукції недоведена, має логічний інший бік. Якщо немає даних про безпеку споживання продуктів з ГМО, то такі не мають права бути присутніми на ринку. Переконаний експерт Сергій Курикін.

Сергій Курикін: Одні вважають, що ці продукти є небезпечними, оскільки в перспективі можуть призводити до певних мутацій, гени можуть встроюватися в систему людського організму і призводити до появи негативних ефектів.

Останнім часом з’явилося багато досліджень, зокрема скандинавських країн, які вказують на чітку кореляцію між зростанням алергічних захворювань і поширенням ГМО.

Сьогодні можна стверджувати майже з певністю, що вживання ГМО в підсумку може призвести до послаблення імунітету і появи цілого ряду алергічних захворювань.

Наталка Мусієнко: І пояснити це просто. Адже будь-який чужорідний для організму білок може спричинити алергію, тим паче новий, якого раніше не існувало.

Особливо небезпечні трансгенні продукти для дітей до 4 років, коли організм особливо гостро реагує на чужий білок. І тут до виникнення алергії підключається ще ризик розвитку патологій щитовидної залози і вплив на діяльність головного мозку.

Сучасні хвороби людини і генетично модифіковані продукти. Клінічних досліджень в людській популяції не існує, оскільки для цього потрібно спостерігати не за одним поколінням. Так каже доктор медичних наук Ольга Тимченко.

(RadioSvoboda.Ua)
Ольга Тимченко: Щоб дослідити, що це шкодить здоров’ю людини чи не шкодить, то треба провести такий експеримент. Аби взяли групу людей, яка харчувалася б цими продуктами, і показали, що через покоління їх онукам нічого не зашкодило. А так, казати, що на основі відомих нам методів ми не виявили їх шкідливості, то це не є правильним, це є обманом людей.

Наталка Мусієнко: Тим часом експерименти проводилися на тваринах. Інститут вищої нервової діяльності Російської академії наук. Там вивчали 5 поколінь пацюків, яких перед спарюванням годували модифікованою соєю. Результат: 60% новонароджених гризунів гинули вже в перші дні життя. Ті ж, які виживали, відставали у розвитку і вже у другому покоління були безплідними.

Також німецькі біологи відстежували шлях змінених генів рослин в організмі ссавців. Згодом такі гени виявили практично скрізь: в крові, шкірі, сечостатевій системі, в інших органах і тканинах.

Проте, як у даному випадку нові гени впливають на живий організм, встановити не вдалося - фінансування припинили, експеримент закрили, а вчених позбавили можливості отримувати матеріал для подальших досліджень і публікувати результати.

Ірина Біла: А що знають про генетично модифіковані продукти пересічні українці? Чи остерігаються їх? Думки перехожих на столичних вулицях.

Респондент: Це, напевне, мутації, які роблять з якихось яблук, з якихось продуктів, вирощують в якихось місцях, потім продають. Не знаю... Мені було б страшно. Чесно!

Респондент: Продукти харчування, модифіковані вітамінами і всім рештою. Хімію складніше виводити.

Респондент: Це ті продукти, про які нам не кажуть правди: соя, всі такі продукти. Ми повинні це знати. Я не хотіла б їх їсти.

Респондент: Чому б і ні, якщо вони приємні і можна їсти?

Респондент: Під виглядом м’яса або овочів... Нам ніхто ж конкретно не розповідає, що ми купуємо.

ХТО НЕ ВКАЗУЄ МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ - ШТРАФУВАТИ

(RadioSvoboda.Ua)
Ірина Біла: У законі про захист прав споживачів покупець має право отримати достовірну інформацію про якість товару. Надто ж щодо продуктів. На упаковках повинні бути відомості, чи мають харчі, зокрема, і трансгенні речовини.

“Тому ігнорування виробником подібних вимог – це грубе порушення законодавства, яке повинно каратися штрафами,” - переконаний начальник юридичного відділу Головного управління з питань захисту прав споживачів Київського держадміністрації В’ячеслав Голубовський.

В’ячеслав Голубовський: Якщо немає позначки про наявність у її складі, то, значить, це не генетично модифікований компонент. Але якщо це генетично модифікований компонент, то продавець повинен цю позначку там зробити. Якщо він не робить, то це є порушенням. Нехай він заплатить штраф, 30% від партії, і відповідає.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВІД МОДИФІКОВАНИХ ПРОДУКТІВ

Ірина Біла: На початку 1996 року дві мережі британських супермаркетів ввели в асортимент своїх товарів генетично модифіковані продукти. Але згодом у Великій Британії стали відмовлятися від трансгенних речовин.

Більше про смаки і закони туманного Альбіону з Лондона кореспондент Радіо Свобода Олекса Семенченко.

Олекса Семенченко: 1999 року ситуація різко змінилася. Попередні результати одного дослідження, яке нині вчені вважають суперечливим, показали шкідливість для здоров’я генетично модифікованих харчів.

Після затяжної негативної кампанії в усіх британських ЗМІ генетично модифікована продукція фактично зникла з британських крамниць.

Протягом останніх 5 років в усьому ЄС практично діє мораторій на запровадження будь-яких нових генетично модифікованих харчових продуктів завдяки нечуваному успіхові кампанії противників цього виду їжі і її несприйняття приголомшливою більшістю європейців.

Ірина Біла: США – це одна з країн, що найбільше виробляють і споживають трансгенну продукції.

Проте, як стверджує тамтешній кореспондент Радіо Свобода Юрій Дулерайн, заможні люди все ж надають перевагу “органічній їжі”.

БЕЗ ЗАКОНІВ – ПОРЯДКУ НЕ БУДЕ

Юрій Дулерайн: Генетично модифіковану продукцію їдять бідні, багаті. Вся різниця в тому, що багаті люди, якщо вони хочуть, то просто можуть собі дозволити купувати тільки органічно вирощені продукти. Не лише багаті люди, а й взагалі середні американці собі можуть це дозволяти.

Зараз дедалі поширенішим стає споживати продуктів, на яких написано: “Органічні”.

Що значить “органічні? Наприклад, органічне молоко від корови, яка паслася на траві, що не була посипана мінеральними добривами. Такі продукти сьогодні можна купувати в будь-якому супермаркеті. Вони коштують дорожче, ніж продукти звичайні. Наприклад, 2 літри молока коштує 1,70, а якщо це органічне молоко, то це може коштувати 3 долари.

Є адміністрація, яка наглядає за продуктами і за ліками. Управління контролю продуктів харчування і ліків.

Ірина Біла: Наразі в США , як і багатьох інших країнах світу, діють закони, що регулюють вихід трансгенних продуктів на споживчий ринок. Відповідні закони є і в Росії, Білорусі, Молдові.

“Проте їх немає в Україні,” - стверджує директор державного підприємства “Укрметртестстандарту” Михайло Мухаровський.

Михайло Мухаровський: Необхідно створити робочу групу з фахівців і проаналізувати, що робиться у світі, і створити нормальний закон.

Свого часу ми пропонували підготувати проект постанови Кабміну стосовно маркування харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми.

Також потрібно виділити кошти для того, щоб створити мережу дослідницьких лабораторій для контролю за цими продуктами. Натомість в Україні ухвалений новий закон про безпеку і якість харчових продуктів, де про генетично модифіковані організми і мова не йде.

Ірина Біла: А поки немає відповідного законодавства, яке зобов’язуватиме виробників чесно вказувати на упаковці наявність трансгенів, українських покупець і надалі вживатиме продукти з їхнім вмістом, нічого про це не підозрюючи.

Матеріали до теми:

• М’ясо і м’ясні продукти: хочеш справжнє – плати дорожче • Що вживали — не відали • Право споживати. Як купувати, але не “купуватись” • Споживачі. Чи захищені і від кого? • Продукти неякісні, а їсти хочеться все одно • Генне втручання