Що вживали — не відали.

Як українцеві відрізнити генетично модифіковану картоплю від звичайної? Перевірити на «піддослідних» колорадських жуках, які не їдять видозмінену бульбу. І не тому, що вона несмачна. Вкусивши модифікований овоч, картопляний шкідник помирає від спазму ротової порожнини.

На думку фахівців «Укрметртестстандарту», їжа з генетично модифікованих організмів не безпечна і для здоров’я людини. Алергічні захворювання, порушення обміну речовин, віддалений мутагенний ефект — це, твердять вони, ще не повний перелік, що демонструє негативний вплив генетично модифікованих організмів — ГМО.

ГМО, скрізь ГМО…

Генетично модифікована продукція заполонила Україну, каже гендиректор державного підприємства «Укрметртестстандарт» Михайло Мухаровський: «За неофіційними даними 2005 року, 45% посівних площ сої в Україні — це генетично модифікована соя. Водночас десятки тисяч гектарів засіяли картоплею ГМО, буряком, кукурудзою, ріпаком і томатами».

У лабораторії «Укрметртестстандарту» вже другий місяць тестують їжу з київських супермаркетів на вміст генетично модифікованих організмів. Із 42 найменувань продукції (а серед них м’ясні вироби, каші, дитяче харчування) половина містить ГМО. Причому чверть виробників цього не вказали на етикетці, ті ж дев’ятеро, що вказали, перевищили наведений вміст.

Продукти, до складу яких входять ГМО, з’явились у 1990-х роках. У них генетичний матеріал змінили неможливим у природі способом. Цю біотехнологію нині називають «генною інженерією», і особливо вона популярна у США. Підозріло ставляться до цього «ноу-хау» у багатьох країнах ЄС та Росії.

Потрібні закони, що захистять споживача

Водночас розповсюдження генетично модифікованої продукції там законодавчо врегульовано — на відміну від України, розповідає начальник Науково-дослідного центру випробувань продукції Володимир Семенович: «Коли б у нас було нормальне законодавство, як у Європі та Росії, усі виробники цієї продукції мали б її маркувати. Причому не розпливчасто (якимось знаком), а так, як це роблять у Європі. У складі виробники вказують м’ясо (свинину, яловичину), соєвий білок, воду, спеції. Потім окремо таким же шрифтом: соєвий білок виготовили з генетично модифікованого білка».

Еколог Тетяна Тимочко має свої застереження і щодо вирощування генетично модифікованих рослин: «Ці штучні рослини мають більш агресивні якості. І є загроза зменшення біорізноманіття за рахунок розповсюдження генетично модифікованих рослин. На сьогоднішній день ці процеси не підлягають серйозній оцінці впливу на навколишнє середовище. І лобіювання бізнесових інтересів, у тому числі через Верховну Раду, призводить до грандіозних непередбачуваних втрат для народу».

Щоб в Україні не було такої ситуації, парламент має ухвалити відповідний закон, одноголосно кажуть «Держметртестстандарт» та «Всеукраїнська екологічна ліга».

Так шкідливо чи ні? Обидва твердження тим часом безпідставні

Виробники ГМО і продукції з їхнім вмістом зі свого боку стверджують, що жодне наукове дослідження ще не довело напевно шкідливість таких організмів для споживача. Застереження супротивників ГМО виробники називають необґрунтованими побоюваннями, що не спираються на реальні підстави.

Ту ж саму модифіковану картоплю, згадану на початку, спеціально створювали як стійку саме до колорадського жука. Так само й інші в першу чергу рослини модифікують найчастіше для того, щоб зробити їх витривалішими до шкідників чи кліматичних умов.

Щоправда, з іншого боку, так само жодне дослідження ще не довело й того, що така продукція для споживача не шкідлива…