Ірина Халупа Прага, 10 квітня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Томас Маркерт є заступником Секретаря Європейської комісії за демократію шляхом закону. Ця комісія відома як Венеціанська Комісія. Радіо Свобода запросило пана Маркета до розмови, щоб дізнатися про його думку щодо причини конституційних криз та ролі конституційних судів — з огляду на нинішнє політичне протистояння в Україні.
Р.С.: Чому на пострадянському просторі так часто виринають конституційні кризи?
Т.М.: Я думаю, що є точна причина, чому в країнах колишнього СРСР так часто постають конституційні кризи. Це тому, що в багатьох тих країнах маємо змагання за владу між президентом і парламентом. З одного боку, в цих країнах є традиційно міцні президентські посади, можна сказати навіть — авторитарні президенти, які хочуть зберегти та розширити свою владу. А з іншого боку, парламенти також хочуть пред’явити свою силу.
Р.С.: Отже, парламентсько-президентська система сприяє конституційним кризам? А чому цього не бачимо в Західній Європі?
Т.М.: Різниця полягає в тому, що на Заході дуже часто, але не всюди, маємо конституційні суди, яким довіряють як незалежним установам. У нових демократіях конституційні суди мусять спочатку цю довіру здобути. Інша різниця полягає в тому, що в більшості європейських країн діють парламентські системи, крім Франції. Отож, таке змагання за владу неможливе в європейських країнах, бо врешті-решт керує уряд, а уряд залежить від парламентської більшості. В країнах колишнього СРСР існують ситуації, де часто парламент і президент є з різних політичних таборів і в опозиції один до одного.
Р.С.: А як створити конституційний суд, якому довірятимуть, який матиме авторитет і діятиме, як арбітр?
Т.М.: Сам склад конституційного суду має бути таким, який викликає довіру. Має бути справедлива і збалансована система призначення суддів. Їх не повинна просто призначати обрана більшість чи президент. Потрібна система, яка гарантуватиме плюралістичний склад суду. Я також вважаю, що потрібно трішки часу, потрібно пройти випробування кількох справ, саме це покаже, чи суд добре виконує своє завдання. Головною передумовою є довіра людей, оскільки в колишньому СРСР традиційно немає великої довіри до судів.
Р.С.: Чи існують країни, де діють відносно нові, але сильні конституційні суди, що можуть слугувати прикладом для України?
Т.М.: Європейські країни, які мають міцні конституційні суди, це країни, якими в минулому керували праві диктатури — такі як Німеччина, Італія, Іспанія, Португалія — чи ліві диктатури. У більш традиційних демократіях потреба конституційних судів не відчувається так сильно.
Р.С.: Як Ви думаєте, чи конституційних суддів слід призначати на довгі терміни чи на все життя, щоб уникнути політичного тиску?
Т.М.: Що слід уникати — це щоб їхнє перепризначення не залежало від уряду чи інших установ. Найкращий вихід — це мати досить довгий термін і не дозволяти повторне призначення.
Р.С.: Минулого тижня у статті в газеті «Файненшел Таймс» Президент України Віктор Ющенко написав: «В демократії народ мусить бути останнім арбітром влади». Чи Ви погоджуєтесь з таким твердженням, чи, може, радше має діяти верховенство права, а не верховенство народу?
Т.М.: Я думаю, що дуже важливим є поважати конституційні та юридичні права, а не просто їх ігнорувати, розраховуючи на «волю народу».
Матеріали до теми:
Депутати ПАРЄ та Європарламенту, можливо, допомагатимуть вирішувати кризу в Україні Конституційний Суд під пресом? Крок вперед – крок назад: які сценарії компромісу ще можливі? “Закон суворий, але...” - за якими законами живуть українські політики, та чим є в Україні Конституція? Меджліс кримськотатарського народу підтримує дострокові вибори Українська політика вимагає змін, стверджують львів’яни Змагання за владу між президентом і парламентом народжує конституційні кризи. Інтерв’ю з представник Венеціанської Комісії Нинішній тиждень в Україні буде вирішальним. В Україні прийшов час незалежних політиків. (Огляд світової преси) Любомир Гузар: "Я б дуже радо хотів у тому напрямі щось зробити, але ніхто нас не запрошує. Мені прийти і пхатися, і сказати: пане Президенте, пане Прем’єре, я хочу вам щось казати, — то понад мої сили"
Т.М.: Я думаю, що є точна причина, чому в країнах колишнього СРСР так часто постають конституційні кризи. Це тому, що в багатьох тих країнах маємо змагання за владу між президентом і парламентом. З одного боку, в цих країнах є традиційно міцні президентські посади, можна сказати навіть — авторитарні президенти, які хочуть зберегти та розширити свою владу. А з іншого боку, парламенти також хочуть пред’явити свою силу.
Р.С.: Отже, парламентсько-президентська система сприяє конституційним кризам? А чому цього не бачимо в Західній Європі?
Т.М.: Різниця полягає в тому, що на Заході дуже часто, але не всюди, маємо конституційні суди, яким довіряють як незалежним установам. У нових демократіях конституційні суди мусять спочатку цю довіру здобути. Інша різниця полягає в тому, що в більшості європейських країн діють парламентські системи, крім Франції. Отож, таке змагання за владу неможливе в європейських країнах, бо врешті-решт керує уряд, а уряд залежить від парламентської більшості. В країнах колишнього СРСР існують ситуації, де часто парламент і президент є з різних політичних таборів і в опозиції один до одного.
Р.С.: А як створити конституційний суд, якому довірятимуть, який матиме авторитет і діятиме, як арбітр?
Т.М.: Сам склад конституційного суду має бути таким, який викликає довіру. Має бути справедлива і збалансована система призначення суддів. Їх не повинна просто призначати обрана більшість чи президент. Потрібна система, яка гарантуватиме плюралістичний склад суду. Я також вважаю, що потрібно трішки часу, потрібно пройти випробування кількох справ, саме це покаже, чи суд добре виконує своє завдання. Головною передумовою є довіра людей, оскільки в колишньому СРСР традиційно немає великої довіри до судів.
Р.С.: Чи існують країни, де діють відносно нові, але сильні конституційні суди, що можуть слугувати прикладом для України?
Т.М.: Європейські країни, які мають міцні конституційні суди, це країни, якими в минулому керували праві диктатури — такі як Німеччина, Італія, Іспанія, Португалія — чи ліві диктатури. У більш традиційних демократіях потреба конституційних судів не відчувається так сильно.
Р.С.: Як Ви думаєте, чи конституційних суддів слід призначати на довгі терміни чи на все життя, щоб уникнути політичного тиску?
Т.М.: Що слід уникати — це щоб їхнє перепризначення не залежало від уряду чи інших установ. Найкращий вихід — це мати досить довгий термін і не дозволяти повторне призначення.
Р.С.: Минулого тижня у статті в газеті «Файненшел Таймс» Президент України Віктор Ющенко написав: «В демократії народ мусить бути останнім арбітром влади». Чи Ви погоджуєтесь з таким твердженням, чи, може, радше має діяти верховенство права, а не верховенство народу?
Т.М.: Я думаю, що дуже важливим є поважати конституційні та юридичні права, а не просто їх ігнорувати, розраховуючи на «волю народу».
Матеріали до теми:
Депутати ПАРЄ та Європарламенту, можливо, допомагатимуть вирішувати кризу в Україні Конституційний Суд під пресом? Крок вперед – крок назад: які сценарії компромісу ще можливі? “Закон суворий, але...” - за якими законами живуть українські політики, та чим є в Україні Конституція? Меджліс кримськотатарського народу підтримує дострокові вибори Українська політика вимагає змін, стверджують львів’яни Змагання за владу між президентом і парламентом народжує конституційні кризи. Інтерв’ю з представник Венеціанської Комісії Нинішній тиждень в Україні буде вирішальним. В Україні прийшов час незалежних політиків. (Огляд світової преси) Любомир Гузар: "Я б дуже радо хотів у тому напрямі щось зробити, але ніхто нас не запрошує. Мені прийти і пхатися, і сказати: пане Президенте, пане Прем’єре, я хочу вам щось казати, — то понад мої сили"