Експерти вивчають, як ЄС допомагає Україні боротися з тортурами і недостойним поводженням із людьми.

Наталія Вікуліна Слухати: Брюссель, 2 лютого 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Найближчими місяцями має бути підготовлене дослідження про те, як Євросоюз допомагає Україні та іншим державам боротися з тортурами і недостойним поводженням із в''язнями та арештованими. Про це повідомила Радіо Свобода Анна-Лєна Свенссон, юрист незалежної консалтингової фірми, автор дослідження про тортури. Із запитом зробити такий аналіз звернувся Європарламент. Свенссон проводить дослідження, співпрацюючи зі Світовою організацією проти тортур. Радіо Свобода поцікавилося в Анни-Лєни Свенссон, як іде робота над доповіддю.

А.С.: Я роблю цю доповідь,аби показати, що Євросоюз насправді робить для того, щоб утілити директиви з попередження і ліквідації тортур у світі. Йдеться про країни за межами Євросоюзу. Ми хочемо дізнатися, що ЄС і його країни роблять для цього у третіх країнах. Ми відвідали чотири країни – Єгипет, Марокко, Уганду і Україну. Там ми зустрілися з главами місій, іншими високими посадовцями і представниками громадянського суспільства, аби дізнатися, які заходи вживаються для того, щоб пропагувати запобігання тортурам у цих країнах.

Р.С.: Чому ви вирішили провести дослідження саме в цих країнах, зокрема в Україні?

А.С.: Ми маємо певні критерії, коли вирішуємо, до яких країн їхати. Один із цих критеріїв був такий: там повинні бути певні проблеми з тортурами чи недостойним поводженням із в’язнями. В Україні ситуація з цим не така погана, як в інших країнах, але все-таки там є проблеми, пов''язані з працівниками міліції. Іншим критерієм відбору було те, що ЄС мусить мати представництво в цих країнах і таким чином може впливати на пропагування того, як не допускати поганого поводження з людьми в цих країнах.

Р.С.: Чи спиралися ви на висновки Ради Європи, коли вирішили, що Україна має певні проблеми з тортурами?

А.С.: Ми вивчили інформацію Ради Європи, перечитали багато матеріалів ООН та неурядових організацій – Міжнародної Амністії, “Х”юман Райтс Вотч”, а також доповідь Світової організації проти тортур.

Р.С.: Чи маєте ви попередні висновки щодо України?

А.С.: Ми не досліджуємо як таку ситуацію з правами людини в Україні. Ми досліджуємо, що Євросоюз та його країни роблять для пропаганди запобігання тортурам. Тож ми зосереджуємо увагу більше на діях Євросоюзу, а не на ситуації з правами людини в Україні. Я не можу сказати нічого специфічного щодо цього. Але я можу сказати, що про директиви і роботу з запобігання тортурам не дуже добре знають у Євросоюзі та його країнах. У майбутньому слід провести багато роботи.

Р.С.: А що ви будете рекомендувати робити в майбутньому?

А.С.: Я маю тільки попередні висновки і рекомендації. Одна з них – це зробити запобігання тортурам і недопустимому поводженню з людьми – абсолютним пріоритетом Євросоюзу, який повинен розробити глобальне бачення, але із національним фокусом. Тобто, необхідно досліджувати контекст, у якому існує погане поводження, і намагатися потім визначити стратегії в національному контексті. Це не єдина стратегія, яка буде корисною в усіх країнах, це має бути урізноманітнена стратегія.

Матеріали до теми:

• «Репортери без кордонів»: Становище зі свободою слова в Україні погіршилося порівняно з 2005 роком. • Ситуація в українських ЗМІ: чи ведуть політичні зміни до згортання свободи слова?