Єва Поштар Варшава, 19 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Прем’єр-міністр Польщі Ярослав Качинський нещодавно заявив, що вимагатиме від місцевих рад усунення із назв вулиць польських міст імен діячів комуністичного руху і лідерів Народної Польщі. Спостерігачі вважають цю ініціативу черговим засобом змагань поляків із найновішою історією.
Ідея декомунізації назв вулиць найбурхливішу дискусію викликала у Варшаві. Виявляється, що в столиці Польщі ще є поодинокі вулиці, назви яких слід поміняти. Ідею підхопили депутати правої фракції з районної ради Північна Прага, які вимагають навіть забрати з площі неподалік Варшавського залізничного вокзалу монумент Братерства польських і радянських воїнів.
У Варшаві рішення ухвалюватиме відповідна комісія
У столичній мерії до ідеї прем’єра Ярослава Качинського ставляться спокійно. Представниця варшавської мерії Сімона Ковалевська у розмові з Радіо Свобода сказала, що питанням зміни найменувань вулиць займається відповідна комісія, але депутати міськради ще не розглядали цього питання.
Польські історики також помірковано сприймають ідею декомунізації площ і вулиць. Так, історик Антоні Дудек зазначає: «Прем''єр-міністр вважає, що цю справу належить полагодити адміністративним шляхом. На його думку, це питання повинен вирішити уряд, оскільки місцеві ради до справи ставляться по - різному. Як громадянин, я маю дещо інші погляди. Так само, як і він, я обурений такими назвами, але вважаю, що вирішувати це питання повинні місцеві ради».
Однак прем’єр Ярослав Качинський не приховував обурення, що місцева рада одного з міст на півдні Польщі вирішила назвати площу іменем колишнього першого секретаря ЦК Польської Об’єднаної Робітничої Партії Едварда Гєрека.
У Кракові вже давно провели декомунізацію
У Кракові Радіо Свобода сказали, що навряд чи в їхньому місті ще залишилися вулиці та площі з іменами лідерів минулої епохи. Речник краківської мерії Марцін Гельбін наголосив: «Ми масово декомунізували вулиці в 90-их роках. Справді, це були назви, які потрібно було поміняти. Наприклад – вулиці Червоної армії, Червоного прапора. Зараз проблеми із декомунізацією вулиць ми не маємо».
При цьому, за словами Гельбіна, краків’яни до історії ставляться прагматично. Скажімо, Краківська мерія не забула про річницю звільнення міста від нацистів.
Марцін Гельбін: «Поклали квіти біля могил воїнів Червоної армії. 18 січня радянські воїни спільно з польським збройним підпіллям звільнили Краків. Однак історичним фактом є те, що в нас потім почалася радянська окупація».
А в провінції дехто побачив «прояв цензури»
Справа змін назв вулиць у великих польських містах не є проблемою. Дещо по-іншому до ідеї прем''єра Ярослава Качинського ставляться в провінції. Містечко Гайнівка розкинулося в околицях Біловезької пущі в Підляському регіоні Польщі. За коментарем Радіо Свобода звернулося до заступника мера міста Гайнівка Василя Степанюка, який зауважив: «Гадаю, що мешканці міста мають право давати вулицям імена. Так само вони повинні рішати про зміни. На мою думку, ця ідея – своєрідний прояв цензури».
Матеріали до теми:
Росія засуджує естонський закон про перепоховання останків радянських військових. Закон «Про захист військових поховань» забезпечить законодавчу базу для знесення пам’ятника Воїну-визволителю в центрі Таллінна, вважають аналітики. У Берліні оприлюднили імена загиблих у радянських концтаборах на території Східної Німеччини.
У Варшаві рішення ухвалюватиме відповідна комісія
У столичній мерії до ідеї прем’єра Ярослава Качинського ставляться спокійно. Представниця варшавської мерії Сімона Ковалевська у розмові з Радіо Свобода сказала, що питанням зміни найменувань вулиць займається відповідна комісія, але депутати міськради ще не розглядали цього питання.
Польські історики також помірковано сприймають ідею декомунізації площ і вулиць. Так, історик Антоні Дудек зазначає: «Прем''єр-міністр вважає, що цю справу належить полагодити адміністративним шляхом. На його думку, це питання повинен вирішити уряд, оскільки місцеві ради до справи ставляться по - різному. Як громадянин, я маю дещо інші погляди. Так само, як і він, я обурений такими назвами, але вважаю, що вирішувати це питання повинні місцеві ради».
Однак прем’єр Ярослав Качинський не приховував обурення, що місцева рада одного з міст на півдні Польщі вирішила назвати площу іменем колишнього першого секретаря ЦК Польської Об’єднаної Робітничої Партії Едварда Гєрека.
У Кракові вже давно провели декомунізацію
У Кракові Радіо Свобода сказали, що навряд чи в їхньому місті ще залишилися вулиці та площі з іменами лідерів минулої епохи. Речник краківської мерії Марцін Гельбін наголосив: «Ми масово декомунізували вулиці в 90-их роках. Справді, це були назви, які потрібно було поміняти. Наприклад – вулиці Червоної армії, Червоного прапора. Зараз проблеми із декомунізацією вулиць ми не маємо».
При цьому, за словами Гельбіна, краків’яни до історії ставляться прагматично. Скажімо, Краківська мерія не забула про річницю звільнення міста від нацистів.
Марцін Гельбін: «Поклали квіти біля могил воїнів Червоної армії. 18 січня радянські воїни спільно з польським збройним підпіллям звільнили Краків. Однак історичним фактом є те, що в нас потім почалася радянська окупація».
А в провінції дехто побачив «прояв цензури»
Справа змін назв вулиць у великих польських містах не є проблемою. Дещо по-іншому до ідеї прем''єра Ярослава Качинського ставляться в провінції. Містечко Гайнівка розкинулося в околицях Біловезької пущі в Підляському регіоні Польщі. За коментарем Радіо Свобода звернулося до заступника мера міста Гайнівка Василя Степанюка, який зауважив: «Гадаю, що мешканці міста мають право давати вулицям імена. Так само вони повинні рішати про зміни. На мою думку, ця ідея – своєрідний прояв цензури».
Матеріали до теми:
Росія засуджує естонський закон про перепоховання останків радянських військових. Закон «Про захист військових поховань» забезпечить законодавчу базу для знесення пам’ятника Воїну-визволителю в центрі Таллінна, вважають аналітики. У Берліні оприлюднили імена загиблих у радянських концтаборах на території Східної Німеччини.