Підвищення податків: хто платитиме більше і чому?

Посадовці кажуть: більшість коштів піде на виплати військовим та їхнім сімʼям

Верховна Рада у першому читанні проголосувала за підвищення податків. Зокрема військовий збір, який сплачують усі офіційно працевлаштовані громадяни, може зрости з 1.5% до 5%.

Також зростуть податки для 1-ї і 2-ї груп ФОП.

І хоча парламент ще в цілому не проголосував за ці зміни в оподаткуванні, дохідна частина у проєкті держбюджету на 2025 рік уже розрахована з огладу на додаткові надходження, які прогнозують, якщо закон ухвалять.

Чому підвищення податків не уникнути? Чи піднімуть ПДВ?

Радіо Свобода зібрало інформацію про це.

Які саме податки збільшать?

За словами народного депутата від парламентської фракції «Голос», заступника голови Комітету з питань податкової політики Ярослава Железняка, ця законодавча ініціатива передбачає наступне:

  • підвищення військового збору з 1,5% до 5%;
  • збільшення податків для 1-2 груп ФОП;
  • авансові внески на АЗС;
  • 1% на всіх форм ФОП 3-ї групи;
  • 25% прибутку на фінустанови;
  • помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання);
  • 50% податок на прибуток банків в 2024 році.

Железняк додав що, у разі ухвалення, такі податкові зміни принесуть 58 мільярдів гривень у 2024 році, та 137 мільярдів гривень в наступному.

Чому піднімають саме військовий збір і чи збільшать ПДВ?

Одним із варіантів, які саме податки піднімати, був і податок на додану вартість, або ПДВ. Умовно кажучи, це непрямий податок, який включають у вартість товарів і послуг. Все, що будь-хто купує – має включати в себе ПДВ.

Проте збільшення цього податку не включили у законопроєкт, який депутати проголосували у першому читанні.

Опозиційні депутати та деякі представники експертного середовища вже критикують владу за це.

«Краще було б, якби піднімалися податки на споживання, тобто ПДВ. Бо військовий збір платять ті, хто і так працює «в білу», таким чином, це як покарання для тих, хто «в білу» працює. ПДВ платять всі абсолютно і ті, хто працює «в білу», і «в сіру» і «в темну». Це податок на споживання, це більш справедлива історія, чим більше ви споживаєте, тим більший ви платите податок. Але, на жаль, через популізм, політики на це не готові йти. І тому ми бачимо підняття військового збору», – розповів Радіо Свобода інвестиційний банкір та фінансовий експерт Сергій Фурса

Краще було б, якби піднімали податки на споживання, тобто ПДВ, вважає фінансовий аналітик Сергій Фурса

Так само вважає і депутат фракції «Голос» Роман Костенко. На його думку, це часткове рішення проблеми.

«Підняття воєнного збору – це перекладання на тих, хто працює по-факту, не на підприємства. Піднімати потрібно було податок на додану вартість, або паралельно робити ці історії. Тому, це частково допоможе, але не повністю», – сказав у ефірі програми Свобода.Ранок народний депутат фракції «Голос» Роман Костенко.

Народний депутат фракції «Голос» Роман Костенко вважає, що таке підняття податків не вирішить проблему дефіциту держбюджету на наступний рік повною мірою

Водночас представник влади у парламенті, народний депутат фракції «Слуга народу» Данило Гетьманцев із колегами не погоджується.

«Не хочу шокувати моїх колег із опозиції, але всі податки сплачують тільки ті, хто працює «в білу». Всі, хто ухиляється від оподаткування, податки не сплачують», – розповів народний депутат фракції «Слуга народу» Данило Гетьманцев

Данило Гетьманцев – народний депутат фракції «Слуга народу» не вважає таке підняття податків несправедливим

І також він додав, що збільшення податку на споживання все ж не відкинули остаточно і його можуть додати, як правку до другого читання.

«Щодо ПДВ, то такий варіант також на столі був і на столі залишається, і я не виключаю того, що Кабінет міністрів може запропонувати нам до другого читання цього законопроєкту включити також ПДВ. Але я не можу про це говорити напевно, давайте зачекаємо», – додав народний депутат фракції «Слуга народу» Данило Гетьманцев.

Додати збільшення ПДВ у законопроєкт про збільшення податків не захотіло Міністерство фінансів, каже народний депутат фракції «Голос» Ярослав Железняк

Хоча, депутат Ярослав Железняк додав, що саме ініціатор законопроєкту – Мінфін під час обговорень документу у профільному комітету, відмовився додавати ПДВ до списку податків, які підвищать.

«Мінфін був проти. Сказали, що так не знайдуть голоси», – сказав у розмові народний депутат фракції «Голос» Ярослав Железняк.

Чому підвищення податків не уникнути?

Гроші з підвищення податків, додатковий дохід, вже врахували у проєкті державного бюджету на 2025 рік, який Кабмін подав на розгляд парламенту 13 вересня.

«Інакше буде дірка, а нам треба гроші на армію», – пояснює Сергій Фурса.

А Данило Гетьманцев прогнозує, що розгляд законопроєкту має відбуватися уже в жовтні:

Ми не маємо можливості не прийняти цей законопроєкт в жовтні. Бо в іншому випадку у нас просто буде безвихідь.
– Що станеться, якщо законопроєкт не приймуть?
Я не хочу цей сценарій обговорювати. Біда буде. Буде недофінансування армії, а це абсолютно неприйнятно.


Зрештою, жоден із опитаних Радіо Свобода народних депутатів чи експертів не сказав, що є варіанти, як уникнути підняття податків, натомість усі погодилися, що це єдиний конструктивний варіант. Однак, як можна побачити з коментарів, кожен бачить реалізацію цього підвищення по-своєму.

  • Верховна Рада 3 вересня ухвалила у першому читанні законопроєкт №11417 про внесення змін до бюджету на 2024 рік, якими збільшила видатки на оборону на близько 500 мільярдів гривень.
  • Кабмін 18 липня зареєстрував законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу». Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа стверджує, якщо не підвищити податки, то військові ризикують залишитися без забезпечення уже наприкінці вересня.
  • 3 вересня у Верховній Раді депутати не підтримали у першому читанні законопроєкт щодо збільшення податків.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Фінансування одного військового коштує бюджету 1,2 млн гривень – Шмигаль
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Умєров про збільшення Радою видатків на оборону: більшість коштів піде на виплати військовим та їхнім сімʼям
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Посли G7 відреагували на схвалення Радою закону щодо реформування митниці