Український безвіз для Китаю: надія на туристів та геополітичні ризики

Співпраця України та Китаю: ілюстративне фото

Україна надала Китаю безвізовий режим: з першого серпня громадяни КНР можуть подорожувати до України на місяць, без оформлення віз, ідеться в указі президента Володимира Зеленського. Цей крок поліпшить співпрацю між двома державами, а також привабить туристів та інвестиції, пояснюють в МЗС України та у парламентській більшості. Експерти ж вважають таку співпрацю України та Китаю нерівнозначною та вказують серйозні ризики. До того ж, президент України ухвалив своє рішення про безвіз для китайців на тлі зростання напруги між країнами Заходу та Китаєм: після того, як у ЄС звинуватили КНР у дезінформації щодо коронавірусу, а в США – у спробах підірвати світовий порядок.

Указ президента України Володимира Зеленського від 28 липня «Про тимчасове запровадження безвізового режиму для громадян КНР, які в’їжджають в Україну з туристичною метою» має на меті розвивати дружні відносини між країнами та налагодити співпрацю у туристичній сфері, пояснили на сайті глави держави.

Уряд отримав відповідні доручення для втілення указу в життя, ідеться на сайті ОП. З 1 серпня китайці, які приїхали до України з туристичною метою, або ж перетинають її транзитом, можуть не оформлювати візу та залишатися на 30 днів (упродовж 180-денного періоду).

Втім безвіз наразі є одностороннім: українці, які подорожують до Китаю, й далі отримують візи. У Міністерстві закордонних справ пояснюють, що вже працюють над укладанням українсько-китайської угоди про безвізові туристичні поїздки громадян обох країн на постійній основі. Окрім того, в МЗС згадують про статистику: торік громадяни КНР отримали в українських дипломатичних установах понад 20 тисяч віз, що становить 15% від всіх віз на в'їзд до України, які отримують іноземці.

Що ж до ризиків, пов'язаних із пандемією, то в МОЗ України посилаються на те, що захворюваність на COVID-19 у Китаї, звідки походить ця хвороба, зменшилася до 339 хворих на 100 тисяч населення, і що його вже відносять до країн «зеленої зони», тобто відносно безпечних з точки зору поширення інфекції.

Цю новину позитивно сприйняли українські туроператори, які спеціалізуються на подорожах іноземців до України.

Втім, ці рішення і заяви українських керівників лунають після того, як Захід звинуватив Китай у приховувані інформації про коронавірус. Так, Європейський Союз 10 червня закликав активізувати боротьбу з дезінформацією в інтернеті, спричиненою пандемією. Зокрема Євросоюз звинувачує Китай та Росію в здійсненні пропагандистських кампаній із підриву демократії та поліпшення власного іміджу.

«Іноземні суб’єкти та деякі треті країни, зокрема, Росія та Китай, брали участь в операціях із цілеспрямованим впливом та дезінформаційними кампаніями навколо COVID-19 в ЄС, його сусідів та в усьому світі», – ідеться в політичному документі, який визначає підхід ЄС до подолання дезінформації у зв’язку з пандемією.

Росія та Китай «прагнуть підірвати демократичні дебати, посилити соціальну поляризацію та поліпшити власний імідж у контексті COVID-19», додають автори документа.

ЄС дав позитивну оцінку діям інтернет-платформ, таких як «Фейсбук», «Гугл» та «Твітер», за те, що вони видалили мільйони неправдивих рекламних оголошень та погодилися на поширення практики, покликаної припинити поширення дезінформації. Але віцепрезидент Європейської комісії з цінностей та прозорості Вера Йоурова сказала у розмові з медіа, що ці компанії повинні щомісяця надавати набагато детальніші звіти про дії, які вони вживають для протидії поширенню фейкових новин.

Окрім того, керівництво Сполучених Штатів Америки (які є одним із ключових партнерів України), останнім часом висловлює жорстку критику щодо зовнішньої політики Китаю.

Наразі американські політики звинувачують Китай у намаганнях:

  • підважити світовий порядок;
  • порушувати права людини;
  • поширювати пропаганду Комуністичної партії Китаю на інші країни;
  • викрадати інтелектуальну власність (ідеться, зокрема, про дії компанії «Хуавей»);
  • висувати незаконні територіальні претензії, зокрема в Південно-Китайському морі;
  • обмежувати права та свободи гонконгців.

Зокрема, держсекретар США Майк Помпео 23 липня у своїй резонансній промові «Комуністичний Китай і майбутнє вільного світу» розкритикував китайське керівництво і закликав світову спільноту покінчити зі спробами Китаю вдатися до глобальної дестабілізації.

Виступаючи в бібліотеці президента Річарда Ніксона, який близько п’ятдесяти років тому почав процес встановлення відносин США із КНР, він констатував крах розпочатої тоді політики.

Політика вільних країн забезпечила відновлення китайської економіки, яка руйнувалася, при цьому Пекін кусає ті самі міжнародні руки, які годували його
Майк Помпео

«Правда полягає в тому, що наша політика, політика вільних країн забезпечила відновлення китайської економіки, яка руйнувалася, при цьому Пекін кусає ті самі міжнародні руки, які годували його. Ми відкрилися для китайських громадян, але побачили, як китайська Компартія експлуатує наше вільне і відкрите суспільство. Вона засилає пропагандистів на наші пресконференції, в наші дослідницькі центри, в наші школи і студентські містечка», – сказав Помпео.

За словами Помпео, Захід не може довіряти режиму, що базується на марксистсько-ленінській ідеології, мета якого «глобальна гегемонія китайського комунізму».

«Ми не можемо ставитися до цієї версії Китаю як до нормальної країни, як до інших країн», – сказав держсекретар США.

Зі свого боку, в МЗС України на запит Радіо Свобода зауважили, що надання безвізового режиму Китаю не може погіршити відносин з іншими країнами, зокрема зі США та з державами ЄС.

«Формування та реалізація візової політики, у тому числі, запровадження візового/безвізового режиму для громадян іноземних країн є суверенним правом кожної держави. В контексті вашого запиту не вбачається жодного взаємозвʼязку між вказаним рішенням України та політикою інших країн стосовно КНР. Відповідно, дане рішення не може мати впливу на відносини України з іншими країнами», – запевняють в МЗС України.

«Україна зацікавлена в Китаї економічно та стратегічно» – депутат

Наскільки вигідним є рішення України надати безвізовий режим Китаю в однобічному порядку, ще й в ситуації, коли зростає напруга між КНР та країнами Заходу? Чи дійсно це принесе економічні вигоди Україні, та чи не погіршить її відносини зі США?

Із цим запитанням Радіо Свобода звернулося до народних депутатів парламентської більшості. Співголова міжпарламентської групи дружби з КНР​ Олександр Трухін у своєму коментарі заявив: ідеться про економічну співпрацю, туризм та культурний обмін, що є корисним для обох держав:

Для України важливими є зростання пасажиропотоку та можливі інвестиції з Китаю
Олександр Трухін

«Цей безвіз не односторонній, адже зараз проробляється можливість зробити також безвіз для українців, і це буде великою перемогою. А кожен китайський турист, який приїде до України, зокрема це і бізнесмен або майбутній студент – це щоразу десятки, а то і сотні тисяч доларів іноземних інвестицій. Ми зацікавлені в них економічно та стратегічно, вони в нас також зацікавлені як у партнерах. Для України важливими є зростання пасажиропотоку та можливі інвестиції з Китаю».

Чи зможе Україна стимулювати потік туристів з Китаю? Олександр Трухін в цьому не сумнівається.

«Україна – одна з найкрасивіших країн у світі. І китайським туристам треба для початку дати мапу, і позначити на ній перші 100 цікавих місць в Україні, які їм варто відвідати».

Натомість жодних зовнішньополітичних ризиків, через зростання напруги між КНР та Заходом, депутат не бачить.

«Це жодним чином не вплине на якісь політичні переговори чи позиції між Україною та Заходом. Ідеться про нормальні дружні взаємини між країнами та людьми, між жителями Китаю та України. Це нормальні людські стосунки, це подорожі, це культурний обмін, які ми маємо вибудовувати з усіма, а не лише з тими, з ким маємо спільний кордон», – підсумовує депутат.

«В української влади немає стратегічного мислення» – експерт

Зближення України з Китаєм, яке може початися з надання Україною безвізу громадянам КНР, тягне за собою серйозні ризики, від економічної та демографічної експансії аж до військової, і це випливає з зовнішньополітичної доктрини Китаю, каже Радіо Свобода директор українського Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця.

Григорій Перепелиця

Такі рішення є непродуманими. Вони свідчать про те, що в нинішньої влади немає стратегічного мислення
Григорій Перепелиця

«Такі рішення – передовсім є непродуманими. Вони свідчать про те, що в нинішньої влади немає стратегічного мислення, яке передбачає прогнозування: наскільки майбутня ситуація може виявитися загрозливою для національної безпеки, або ж навпаки, наскільки вона може бути продуктивною. Відносини з Китаєм мають оцінюватися не з точки зору того, якими можуть бути інвестиції в українську економіку, за час незалежності Україна не бачила ніяких китайських інвестицій. Адже Китай, згідно зі своєю доктриною «Один пояс – один шлях» займається чистою економічною експансією. Ідеться про захоплення ресурсів країн Африки, Азії, а тепер і Європи, про скуповування портів, і ніяких «безкоштовних інвестицій» це Україні не принесе», – наголошує експерт.

Григорій Перепелиця вважає, що Китай діє зовсім інакше, аніж західні інвестори.

«Європейці вкладають свої інвестиції в інші країни, розраховуючи на місцеву робочу силу, на прозорість умов ведення бізнесу, на можливість захистити інвестиції в національному законодавстві. І вони забезпечують менеджмент, але не привозять свою робочу силу! Китай робить принципово по-іншому: захоплює економіку та території, завозить своїх громадян, створює чайна-тауни... Слідом ітиме демографічна експансія, а за нею в майбутньому – збройна експансія Китаю», – попереджає Григорій Перепелиця.

Окрім того, Україна подібними рішеннями погіршить стосунки зі США, стверджує Перепелиця.

«Якщо Китай не тільки Майк Помпео, а й Дональд Трамп офіційно називають головним супротивником для США, а Україна тим часом відкриває громадянам КНР безвіз, отже, вона підтримує політику Китаю! А якщо Україна стає потенційним союзником Китаю, то навіщо Америці захищати її територіальну цілісність, даючи «Джевеліни» та іншу військову техніку?» – наголошує експерт.

Зі свого боку, колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко не бачить в українському безвізі для Китаю суттєвих геополітичних ризиків. Однак він зауважує, що така співпраця не повинна бути односторонньою.

Коли рух іде в один бік, це не дуже адекватний підхід для будь-яких міжнародних справ. Навіть якщо йдеться про туризм
Володимир Огризко


«Взагалі дипломатія як дорога з двома смугами. Коли ж рух іде в один бік, це не дуже адекватний підхід для будь-яких міжнародних справ. Навіть якщо йдеться про туризм і відкриття кордонів. Але в історії України такі випадки траплялися: у 2005 році Україна відкрила кордони для безлічі країн, а свій безвіз змогла отримати нещодавно, – пригадує дипломат. – Водночас туризм і геополітика – це речі відмінні. Тож цей крок навряд чи змінить відносини України та Заходу. Інша річ військово-технічна співпраця. Пригадайте, для порівняння, якого міжнародного резонансу набула справа щодо продажу китайським компаніям українського підприємства «Мотор Січ», нагадує дипломат.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що ставить завдання Міністерству закордонних справ розглянути можливість лібералізації візового режиму для іноземців, які відвідують Україну з туристичною метою. За умови, що інші країни у відповідь теж впускатимуть українців.

Зокрема, президент пропонував скасувати візи для громадян Китаю, Австралії, Нової Зеландії чи арабських країн, які приїжджають в Україну як туристи.

«Треба лібералізувати візову політику: якщо країни скасовують візи для українців, які приїжджають до них, ми для них скасовуємо. Нам треба конкурувати за туриста», – сказав Зеленський.

Зеленський також запропонував визначити в кожній області України «туристичний магніт» – об’єкт, який могли б розвивати влада і бізнес, щоб привабити іноземних туристів.