Новий поворот у справі Шеремета. Зміна версій і раптові суди

У справі про вбивство журналіста Павла Шеремета завершили досудове розслідування, підозрюваним змінили зміст обвинувачення та ймовірні мотиви, а на 25 травня призначили судові засідання щодо кожного з них, повідомляють адвокати підозрюваних.

Так, з мотивів скоєння злочину зникли скандальні формулювання «ультранаціоналістичні ідеї» та «велич арійської раси», а замовниками слідство тепер вважає «невстановлених осіб».

Напередодні президент України Володимир Зеленський на своїй пресконференції запевнив, що не несе політичну відповідальність за справу Шеремета, та що за неї відповідають слідство і суд. Після цих заяв у справі змінили групу прокурорів.

Радіо Свобода наводить найважливіше, що відомо про розслідування вбивства Шеремета, і стежить за розвитком подій.

Запобіжні заходи переглядають чи продовжують?

Печерський районний суд Києва призначив на 25 травня, 14:00, судове засідання щодо тримання під вартою підозрюваної у справі вбивства Павла Шеремета лікаря і волонтерки Юлії Кузьменко. Прокуратура у своєму клопотанні пропонує не пом'якшувати запобіжного заходу – а залишити Кузьменко під вартою.

Про це повідомляє група підтримки Юлії Кузьменко в соцмережах з посиланням на її захист.

Цю інформацію наводить і «Укрінформ».

На початку засідання адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий заявив про відвід судді Печерського районного суду Києва Віталію Писанцю, який розглядає клопотання про продовження тримання Кузьменко під вартою.

Адвокат пояснив що має сумніви щодо його неупередженості.

Для розгляду відводу собі – суддя оголосив перерву в засіданні, однак не уточнив, скільки вона триватиме.

Адвокат Безпалий пояснює, що відвід Писанцю має розглядати інший суддя, та що наразі Печерський суд визначає, хто саме з його суддів та коли саме розглядатиме відвід.

Різно ввечері 25 травня Безпалий повідомив, що відвід залишили без розгляду, та що суд продовжує розглядати запобіжний захід Кузьменко вночі - з 21.30.

Водночас офіційний ютуб-канал судової влали України анонсував трансляцію засідання щодо Кузьменко на 23.00 25 травня.

Тим часом у фейсбук-спільноті Free Riff повідомили, що у тому ж суді у понеділок о 15:00 відбудеться судове засідання щодо продовження/непродовження тримання під вартою співака та ветерана війни на Донбасі Андрія Антоненка.

«Я оцінюю ваші дії як навмисні дії проти завідомо невинуватої особи,- заявив Андрій Антоненко під час суду 25 травня прокурорам, які подали клопотання про його подальше тримання під вартою. Він наводить докази своєї невинуватості, зокрема те - що зріст його та двох інших підозрюваних не збігається зі зростом осіб з камер відеоспостереження.

Сторона захисту пропонувала суду випустити Антоненка на поруки, до суду прийшли і потенційні поручителі.

Попри це суддя не пом'якшив запобіжного заходу: залишив Андрія Антоненка під вартою до 23 липня.

Що ж до третьої підозрюваної, волонтерки та військової медсестри Яни Дугарь, то Печерський суд призначив щодо неї два засідання – на 15:00 та на 16:30. У своєму клопотанні прокурори пропонують змінити їй запобіжний захід: з нічного домашнього арешту - на вихід під заставу 168 тисяч гривень. Яна Дугарь заявила під стінами суду, що наразі не зможе виплатити цю заставу.

Також вона запевнила, що прокуратура не має ніяких доказів її причетності до цього злочину.

Прокурори, тим часом, не прийшли на засідання щодо зміни запобіжного заходу Яні Дугарь, хоча частина з них і була в той час у будівлі суду, пояснив її адвокат Віталій Коломієць. За його словами. прокурорський бойкот викликаний тим, що справу мав слухати суддя Роман Новак, який минулого разу пом'якшив волонтерці запобіжний захід: замінив СІЗО на домашній арешт. Через це наступне засідання вестиме суддя Віталій Писанець, вважає адвокат.

Суд щодо Яни Дугарь тривав до ночі. Станом на 21.50 суд закінчив досліджувати докази і почав вислуховувати людей, які прийшли взяти її на поруки.

Серед потенційних поручителів – чинна народна депутатка Марія Іонова та депутатка восьмого скликання –​ Тетяна Чорновол.

О пів на одинадцяту ночі суд задовольнив клопотання прокуратури і призначив Яні Дугарь заставу 168​ тисяч гривень замість нічного домашнього арешту.

Журналістів на всі три засідання не пустили, натомість суд організував онлайн трансляцію всіх цих засідань.

Адвокати фігурантів справи Шеремета оголосили про недовіру прокурорам – оскільки групу прокурорів у справі змінили за два дні до завершення слідства, відтак нові представники прокуратури фізично не змогли б прочитати усі томи справи. Про це повідомляє ТСН.

Під час судових засідань щодо Антоненка, Дугарь і Кузьменко під стінами Печерського суду почалася акція протесту з вимогою припинити їхнє судове переслідування та тримання під вартою й домашнім арештом.

Пізніше, о 19:00, рідні та друзі трьох підозрюваних скликають акцію протесту під Офісом президента з вимогою дотримуватися справедливості та законності у справі Шеремета.

Станом на 19.45 під ОП вийшли понад 200 протестувальників.

Зміна обвинувачень і мотивів

Слідство у справі вбивства журналіста Павла Шеремета завершено, а підозрюваним у ній змінили зміст звинувачень. Про це днями повідомив адвокат Леонід Маслов, який входить у групу захисту підозрюваного Андрія Антоненка (Riffmaster). Він наводить фотокопію листа слідчого Нацполіції в особливо важливих справах Василя Бирка.

Основні його тези:

• Досудове розслідування у справі Шеремета завершено 22 травня.
• Адвокатам пропонують ознайомитися з матеріалами справи – для цього вони мають прибути до Головного слідчого управління Нацполіції.
• Якщо часу для ознайомлення з матеріалами справи буде недостатньо – то його може продовжити вже слідчий суддя, на прохання адвокатів.
• Адвокатів зобов'язують повідомити, якщо вони з якоїсь причини не можуть вчасно ознайомитися з матеріалами справи.
• Підозрюваними у вбивстві Павла Шеремета наразі залишаються три особи: музикант і ветеран Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко, лікар Юлія Кузьменко та волонтерка, військовослужбовець Яна Дугарь.

Днем раніше Леонід Маслов припустив, що слідство завершиться найближчим часом, і повідомив, що фігурантам справи змінили підозри.

«Мотив. Прибрали «ультранаціоналістичні ідеї», «велич арійської раси» та інший подібний треш. Тепер «невстановлені особи ДІЮЧИ з ряду ОСОБИСТИХ мотивів вирішили створити ВКРАЙ РЕЗОНАНСНУ ПОДІЮ з метою подальшої провокації численних акцій протесту». Ці невстановлені особи «залучили» Антоненка, Дугарь і Кузьменко. Не за гроші (в кваліфікації вбивства відсутнє згадування про корисний мотив і посилання на пункти 6, 11 ч. 2 ст 115 ККУ – корисливий або замовний мотив). Пан Антоненко тепер не організатор, а простий виконавець за попередньою змовою. Пані Кузьменко тепер лише заклала вибухівку разом з Антоненком, але не натискала на гачок. Тепер вони ще й знищили машину «Субару» і за невідомих обставин зберігали невідому вибухівку. Це додає ще дві статті в обвинувачення», пояснює адвокат.

Також Леонід Маслов повідомляє, що нову підозру Антоненкові намагалися вручити з порушеннями, за відсутності його адвокатів, а також нав'язати йому державного безкоштовного захисника.

Про зміну суті обвинувачень та мотивів скоєння злочину говорять також Станіслав Кулик (захисник Антоненка), Микола Ореховський (Захисник Яни Дугарь) і Тарас Безпалий (захисник Кузьменко).

В коментарі виданню «Ґрати» вони розповіли, що тепер, крім «групового навмисного вбивства, вчиненого небезпечним для життя багатьох осіб способом» (частина 2 статті 115 Кримінального кодексу), всіх трьох підозрюють ще й у «незаконному груповому зберіганні вибухівки» (частина 1 статті 263 КК), а також в «умисному груповому знищення майна шляхом вибуху» (частина 2 статті 194 КК).

Адвокати додають, що слідство також змінило в тексті й мотиви скоєння злочину. Якщо раніше слідство вважало, що Андрій Антоненко організував вбивство, «захопившись ультранаціоналістичними поглядами, культивуючи велич арійської раси, поділ суспільства за принципом національної приналежності, прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості, здійснюючи свої дії, щоб привернути увагу громадськості до певних політичних переконань», то тепер в тексті згадуються невстановлені замовники, які, «діючи за низкою особистих мотивів, вирішили створити в суспільстві вкрай резонансну подію для провокування численних акцій протесту».

«Звучить так само безглуздо, як і попередній текст», підсумовує нову версію мотивів злочину Тарас Безпалий.

Леонід Маслов, зі свого боку, теж вважає нову версію слідства заплутаною та безглуздою.

«Не захоплена ультранаціоналістичними ідеями без будь-якого ставлення до арійської раси, без будь-якої матеріальної зацікавленості Яна Дугарь була переконана невідомими особами, які з невідомих особистих мотивів вирішили викликати масові протести через вбивство відомого журналіста, приїхати в Київ за 600 км від місця постійного проживання і сфотографувати ОДНУ з двох камер по вул. Липинського, 5. А тепер увага: З цією метою вона зберігала і носила з собою 478,4 г гексогену‼️ Андрій Антоненко і Юлия Кузьменко потім будуть 20.07.2016 ходити прилеглими вулицями ВНОЧІ в сонцезахисних окулярах... Треба знов збирати брифінг. Тепер з лікарями», – з сарказмом пише один з адвокатів Андрія Антоненка.

Напередодні «Слідство. Інфо» спрогнозувало завершення слідства у цій резонансній справі.

«Вже у найближчі дні поліція має оголосити про завершення розслідування. Далі матеріали передадуть до прокуратури. І вже прокуратура вирішуватиме, чи достатньо зібраних доказів для передачі справи до суду. За нашими даними, справу залишив прокурор Сергій Зузак, який всі ці місяці був головним у слідстві. Керівник групи не знає, хто буде замість нього», повідомляє медіа.

Ще низка українських медіа повідомили з посиланням на адвокатів підозрюваних у справі про вбивство Шеремета, що Національна поліція завершила досудове розслідування та передала матеріали до суду.

Зокрема про те, що матеріали щодо Юлії Кузьменко, Андрія Антоненка та Яни Дугарь правоохоронці виділили в нове провадження і оголосили про завершення досудового розслідування, розповіла «Українська правда» з посиланням на адвоката Кузьменко Тараса Безпалого.

Що думає про це Нацполіція?

Пресслужба Національної поліції, яка розслідує справу Шеремета, наразі не має інформації про передачу до суду матеріалів у справі про вбивство Павла Шеремета. Принаймні речниця Національної поліції Ольга Блищик відповіла Радіо Свобода, що такої інформації не має.

«Поки нема такої інформації в пресслужбі. Слідство є розпорядником цієї інформації, або процесуальні керівники-прокурори», – пояснила Блищик.

Справа Шеремета і «чинник Зеленського»

Перебіг розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета став одним з найгостріших питань, яке днями підняли журналісти на пресконференції президента України Володимира Зеленського.

На запитання журналіста «Слідство Інфо» щодо політичної відповідальності за процес Зеленський відповів, що готовий нести цю відповідальність, однак далі заговорив про невтручання глави держави у процес та про відповідальність МВС, Генпрокуратури, слідства і суду за розкриття цієї резонансної справи.

«Я готовий нести відповідальність, якщо слідство було неправильним, якщо там були великі помилки, якщо, не дай Боже, щось спеціально було спрямовано проти цих людей. Я готовий робити серйозні кадрові висновки (і без цього не обійдеться) там, де я можу впливати. Ось і все. А що ви хочете від мене, яку відповідальність? Давайте я стану генпрокурором, міністром внутрішніх справ, і буду нести повну відповідальність, згідно з моїми повноваженнями, – заявив президент. – Дивіться, зараз все перетворено так, що і за все, що відбувається в уряді, я несу відповідальність, і за все, що відбувається у справі Шеремета.., і за все, що відбувається щодо справи Катерини Гандзюк. Я готовий нести відповідальність там, де я міг допомогти, де я міг побачити несправедливість, її побачив і щось змінив для суспільства. Таку відповідальність – так!»

Що ж до торішньої пресконференції, на якій очільники МВС звітували про розкриття справи Шеремета та затримання імовірних убивць, Зеленський зауважив що його «затянгули в це».

«Мені сказали: знайшли ймовірних убивць, затягнули мене в це. Так і є, нічого страшного. Так і є. Я нічого не боюся. Мені дійсно цікаво: знайшли ймовірних вбивць. Я прийшов. Показали матеріали. Так само, як і ви, я дивився на це. Але це – слідство. А рішення – за судом. І хай суд вирішує. Або так: ви ж креативні! Призначте мені відповідальність за цей процес. Призначте! Я готовий», наголосив Зеленський.

Невдовзі після пресконференції глави держави стало відомо, що в день її проведення, 20 травня, Генпрокуратура змінила усю групу прокурорів у справі про вбивство Павла Шеремета.

Про це в ефірі «Громадського радіо» заявив адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий.

За словами адвоката, прокурори «переписали підозру, оскільки доказів початкової версії недостатньо». Тому зараз «під ті докази (які є) підганяють ту підозру, щоб хоч якось справу запхати до суду», пояснює Безпалий.

«У день пресконференції Зеленського заступник генпрокурора змінив усю групу прокурорів. На наступний день група прийняла рішення про зміну підозри і вже ще через добу прийняла рішення про завершення досудового розслідування. Нічим іншим, ніж фарсом, я це назвати не можу», – оцінює ситуацію Безпалий.

Хронологія:

• Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок вибуху автомобіля, яким він їхав на роботу. Серед версій, озвучених майже одразу, звучала, зокрема, причетність російських спецслужб.
• Розкриття цього вбивства оголосили своїм пріоритетом тодішній генпрокурор Юрій Луценко, тодішній президент Петро Порошенко та незмінний відтоді міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
• 12 грудня 2019 року Нацполіція затримала трьох осіб, яких того ж дня на брифінгу оголосила підозрюваними. Ішлося про Андрія Антоненка, Юлію Кузьменко та Яну Дугарь, а також про фігурантів інших проваджень, подружжя ветеранів Владислава та Інну Грищенків.
• Радіо Свобода змогло потрапити у двір будинку Андрія Антоненка та записати його коментарі під час процесу обшуку і затримання. Він висловив здивування висунутими йому підозрами та спростовував звинувачення у причетності до резонансного злочину.
• 12 грудня на брифінгу Нацполіції у справі Шеремета були присутні особисто президент Володимир Зеленський та очільник МВС Арсен Аваков. Представники Нацполіції відзвітували, що під час слідства зробили понад 800 виїмок інформації, допитали більше ніж 3 700 осіб, опрацювали 80 мільйонів телефонних з'єднань, 44 тисячі абонентів та відео з 221 відеокамери, тривалість яких могла сягати від п’яти діб до двох місяців. За версією слідства, Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто разом із Антоненком, який також донедавна фігурував як організатор.
• Суд арештував Кузьменко та Антоненка. Дугарь відправили спочатку під цілодобовий, а потім під нічний домашній арешт. Поліція називала їхнім мотивом дестабілізацію ситуації в Україні, однак офіційно в матеріалах справи зазначено, що фігуранти захопились «ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси», намагались вбивством привернути увагу до своїх поглядів.
• Речник МВС в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякнув, що до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ, повідомляє «Українська правда».
• Втім, і медіа, і адвокати підозрюваних виявили численні невідповідності у версії слідства: аж до різниці у зрості підозрюваних і осіб, які зафіксовані на оперативному відео. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. Кузьменко також розкритикувала експертизу. За словами захисту, на момент вбивства Шеремета Дугарь не була знайома з іншими підозрюваними, а Кузьменко і Антоненко на той час спілкувались лише кілька разів.
• 20 травня розслідування вбивства Шеремета стало одним із найбільш гострих питань на пресконференції Володимира Зеленського.
• 22 травня 2020 року адвокати фігурантів справи Шеремета отримали повідомлення прокурорів про те, що досудове слідство у справі завершене, і що починається ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи.