Поки одні українські спортсмени – Олександр Усик, Василь Ломаченко, Олександр Алієв – вкотре не можуть визначитися, чий Крим, разом з російськими акторами підтримують акції церкви Московського патріархату або зізнаються, що їм дещо подобається президент Росії, інші українські спортсмени називають події на сході України – війною, а Росію – агресором. Допомагають українській армії та не соромляться казати, що спорт не може бути поза політикою.
Роман Зозуля
Навряд чи є людина, яка не чула про благодійність Романа Зозулі для солдатів на сході України. Саме він у 2015 році запустив флешмоб «Я допомагаю українській армії», за умовами якого гравець кидає виклик іншому, а той має вкладати гроші в допомогу солдатам.
Крім того, Роман Зозуля продавав свою медаль, здобуту на чемпіонаті Ліги Європи. Початкова ставка складала 10 тисяч гривень, фінальна – стала майже удвадцятеро більшою, 210 тисяч гривень. Щоправда, переможець розіграшу медалі дзюдоїст з Дніпра Олександр Кисельов на зустрічі із Зозулею наполіг на тому, щоб срібна медаль фіналіста Ліги Європи залишалася «у того, хто її по праву заслужив».
Роман Зозуля
1 лютого 2017 року Роман Зозуля перейшов до «Райо Вальєкано». Що викликало невдоволення серед фанатів команди. Вони називали Зозулю «нацистом», через фото футболіста в одязі з українською символікою. Зозулі довелося покинути клуб вже наступного дня після переходу. Та він встиг звернутись до фанатів «Райо Вальєкано» з відкритим листом.
«Я не пов’язаний із воєнізованими або неонацистськими організаціями. Я лише допомагаю українській армії, яка захищає мою країну, а також дітям, які постраждали від війни», – мовиться в листі.
Попри конфлікти в іспанському чемпіонаті через патріотизм Зозулі, він продовжує підтримувати українську армію. Так стало відомо, що нещодавно його благодійна організація передала українській армії захисні засоби від COVID-19.
Цікавий факт, що свого часу до благодійності Романа Зозулі долучився ще один гравець «Дніпра» – чеський голкіпер Ян Лаштувка. За його словами, він не міг залишатися осторонь, бо Україна для нього – другий дім. А коли побачив фото, в якому одязі та взутті воюють українські військові, вирішив допомагати, не публічно.
Дмитро Підручний
Перший українець, який став чемпіоном світу з біатлону, Дмитро Підручний відверто називає Росію агресором, війну на сході – війною, а ситуацію з Кримом – анексією. Тернопільський біатлоніст в інтерв’ю Tribuna.com розповів, що спеціально читав і іноземні, і проросійські, і українські ЗМІ, щоб знати ситуацію з усіх боків, а вже потім робити свої висновки.
Дмитро Підручний
«Для мене чітко зрозуміло, що на сході України йде війна, Крим анексовано, а Росія – агресор. Як це зрозумів? Все почергово йшло. Спершу анексували Крим, потім Путін дозволив вхід військ на територію України. Хоча спершу цього не визнавалося – повстанці там якійсь, «это были наши, но за спинами – ваши». Потім логічно – захотілося мати коридор до Криму. Я старався читати іноземні ЗМІ, а також наші. Заглядував і на проросійські ЗМІ, щоб мати інформацію звідти, а не лише з однієї сторони. В мене склалася думка про агресію Росії. Вважаю, що вона цілком правильна», – каже Підручний.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Золотий» Підручний: сім фактів про історичну перемогу України в біатлоні
Юрій Вернидуб
Ексголовному тренеру «Зорі», який разом з футбольним клубом виїхав з окупованого Луганська, Юрію Вернидубу неодноразово пропонували роботу в Росії. Тим більше, що він свого часу грав у «Зеніті» (Санкт-Петербург) та у складі цієї команди вигравав кубок Росії. Проте своєї проукраїнської позиції тренер луганської команди ніколи не соромився, відмовлявся від заробітків в Росії, аргументуючи – що гроші для нього не головне, а Україну він любить.
«Як зараз можна дружити з Росією? Коли мені кажуть: «Що ви скажете з цього приводу?» Я завжди кажу: «Хлопці, та не ми прийшли в Росію і щось вимагаємо у Росії, а Росія прийшла до нас. Я не зрозумію, що вона хоче. Ми самі розібралися б, я впевнений в цьому. Але ми ж не прийшли до Ростова або під Ростов і там стоїмо». Наскільки я знаю і бачу – навпаки. Так як я повинен до цього ставитися? Я не боюся цього, тому що я громадянин України», – казав Юрій Вернидуб.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Луганська «Зоря»: від команди «на виліт» до «#МУЖИКИ»
Сергій Стаховський
Перша ракетка України Сергій Стаховський принципово відмовляється виступати на російських турнірах, не захотів тренувати росіянина Даниїла Медведева та давати інтерв'ю російським ЗМІ. На пресконференції на Уімблдоні-2014 звертався до журналістів з Росії, що треба «брехати менше». Він виступав на підтримку Євромайдану, зараз надає допомогу українським військовим на сході країни, приїжджав на Донбас, тому що було «важливо побачити всю ситуацію саме своїми очима».
«Я народився в Києві, я виріс у Києві. Можливо, Ви скажете, що я народився в СРСР, але я народився в Україні. Для мене те, що відбувається в моїй країні, дуже важливо, оскільки там гине величезна кількість людей, я б навіть сказав, величезна кількість хороших людей. Вони гинуть там за свою ідею. Багато не дуже сумлінних громадян ховаються, тому що у них ідеї немає. Ми згодом залишимося з тим, що у нас в країні не залишиться людей, які чогось варті, тому що вони всі загинуть на війні. Це страшно», – розповідав в інтерв’ю Радіо Свобода Сергій Стаховський у 2015 році.
Крім того, Стаховський не вважає, що спорт може бути поза політикою і не соромиться коментувати проросійські погляди деяких відомих українських спортсменів. Так свого часу український тенісист засуджував вислови боксерів Олександра Усика та Олександра Гвоздика про війну на Донбасі.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Найкращий тенісист України про агресію Росії і патріотизм
Рустам Худжамов
Ексголкіпер «Маріуполя» та «Шахтаря» Рустам Худжамов не стримує емоцій, коли в нього запитують про події на сході України. Футболіст давно визначився з термінологією про цю війну і вважає, що на футбольних матчах треба проводити акції, як в Грузії, де б чітко говорили про російську агресію.
«У цьому питанні у мене немає гойдалок. А може все-таки Путін – не поганий? Та поганий, (матюк), поганий. Коли я в 16 році приїхав, тут стояли лайтбокси з рекламою. Там були фотографії хлопців, які загинули при обороні Маріуполя. Дуже багато молодих пацанів, наші ультраси воювали, я з ним спілкувався, з харківськими. Реально кожен день вбивають. Як це не поганий? Як це не війна? Як ці сторони конфлікту назвати? Це війна справжнісінька... Ось мені 3 дні тому попався ролик у Facebook, дивак з російської Держдуми виступає, і вони дають дозвіл на використання військових сил на території України. Це що, громадянський конфлікт? Та х..н там валявся», – казав Рустам Худжамов у 2019 році.
Українські паралімпійці були одними з перших спортсменів, хто виступили із засудженням Росії як агресора. У 2014 році, коли розпочалася анексія Криму, у Сочі відбулися зимові Паралімпійські ігри. Українська збірна на церемонію відкриття не вийшла. Прапороносець Михайло Ткаченко на знак протесту проти військової агресії Росії у Криму один за всю команду «синьо-жовтих» взяв участь в церемонії відкриття Паралімпійських ігор.
Михайло Ткаченко на знак протесту проти військової агресії Росії у Криму один за всю команду України взяв участь в церемонії відкриття Паралімпійських ігор, Сочі, 7 березня 2014 року
А під час закриття Паралімпіади українська лижниця Людмила Павленко їхала з вінком на голові, на стрічках якого було написано «Мир» українською, російською та англійською. Побачивши це, охоронці на арені намагалися зірвати вінок або хоча б відірвати стрічки, проте волонтери та прапороносці інших держав цього не дозволили.
З 2014 року паралімпійці неодноразово виступали проти агресії Росії. Також вони допомагають проводити реабілітації воїнам АТО чи ООС після поранень.
Не висловлювалися публічно, але не залишалися осторонь й інші українські спортсмени. У серпні 2014 року дворазова чемпіонка світу з художньої гімнастики Наталія Годунко продала свою першу світову золоту нагороду, яку виборола у 2001 році в Мадриді. Стартова ціна медалі на благодійному аукціоні на підтримку української армії становила три тисячі гривень, але з молотка нагорода пішла за 100 тисяч 100 гривень.
Підтримали колегу багаторазова чемпіонка світу та олімпійська чемпіонка з фігурного катання Альона Савченко, яка продала свої ковзани з першої світової першості у 2008 році, боксерка Аліна Шатерникова виставила на аукціон свій чемпіонський пояс за версією GBU, сестри-шахматистки Анна та Марія Музичук – підписали дошки для шахів на аукціон, велогонщик Ярослав Попович продав приз за перемогу на етапі Кубка світу у 2001 році, а пловець Олег Лисогор – золоту нагороду з Кубка світу у 2002 році.
Те, що українську армію підтримують футболісти – це не новина. Адже ця інформація постійно лунає на телебаченні та «вилітає» в постах в соціальних сітях. Допомагають від легенд українського футболу Олександра Шовковського та Сергія Реброва – до гравців футбольних клубів нижчих дивізіонів.
Проте, не залишається осторонь і баскетбольна спільнота. Свого часу Григорій Хижняк, який помер від інфаркту у 2018 році, збирав гроші для поранених українських солдатів, яких привезли у київський шпиталь. Тоді до такої акції долучився увесь склад київського «Будівельника», де і грав Хижняк.
Екіпіруванням, одягом та прицілами допомагав українській армії і БК «Дніпро». З 2014 року «дніпряни» на зв'язку з 74 ОРБ. Нещодавно відкрили тренажерну залу для бригади.
Насправді, перелік спортсменів, які небайдужі до того, що відбувається в Україні, значно більший. Тож пишіть в коментарях, а кого з українських чемпіонів ви би додали до нашого матеріалу.