На передовій боротьби з коронавірусом. Чи вистачає лікарів?

На цю мить в Україні лабораторно підтвердили 804 випадки інфікування новим коронавірусом. З них, мінімум, 50 медичних працівників. Серед них госпіталізували 26, решта перебувають у самоізоляції. Багато з медиків заразилися через брак індивідуальних засобів захисту при контакті з інфікованими пацієнтами.

Кількість інфікованих лікарів у деяких населених пунктах України неконтрольовано зростає, що може призвести до ситуації, коли нових заражених буде нікому лікувати.

Найбільший спалах коронавірусної хвороби серед медичного персоналу наразі у Монастириському районі Тернопільської області. Там вже інфікувалися 32 медпрацівники, і ця цифра зростає. Зараз усі вони в ізоляції і не можуть працювати з хворими.

«Якщо тенденція збережеться, то нам доведеться залучати додаткові сили», – каже в коментарі Радіо Свобода заступник голови Монастириської райдержадміністрації Павло Дронь. Поки ж лікарів вистачає, а от засоби індивідуального захисту для них можуть скоро закінчитися. Дронь зазначає, що в першу чергу не вистачає респіраторів.

Павло Дронь, заступник голови Монастириської райдержадміністрації

Заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко на брифінгу 2 квітня повідомив, що нову партію респіраторів у Монастириський район вже направили. Він також пообіцяв розібратися із тим, як стався «цей збій», який призвів до масового інфікування у районі.

Через спалах районну лікарню перетворили на інфекційний шпиталь. В деяких населених пунктах з’явились карантинні пости, на яких вимірюють температуру тим, хто бажає його перетнути.

П’ятеро медпрацівників інфікувалися у селі Кам’янка Черкаської області. За останніми даними, у селі 23 випадки інфікування, в області – 52. Як заразилися медпрацівники у Кам’янці досі незрозуміло. Голова Черкаської облдержадміністрації Роман Боднар вже анонсував розслідування, щоб з’ясувати, хто винен: це недбалість лікарів чи адміністрації лікарні.

За інформацією Радіо Свобода, лікарям не видавали засобів захисту. Не видавали ймовірно тому, що спочатку думали, що в одного з інфікованих пацієнтів був грип, а не нова коронавірусна хвороба.

Через спалах коронавірусу на Черкащині вжили безпрецедентних карантинних заходів. У селі Кам’янка обмежили в’їзд та виїзд, а в інфекційній лікарні Черкас запровадили особливий режим: медики, які контактують з інфікованими працюють позмінно 7 днів, потім проходять ПЛР-тест на коронавірус і йдуть на тижневий відпочинок. На час карантину медики живуть не вдома, а у готелі.

В інших регіонах України із спалахом інфікування таких заходів не запроваджували. Радіо Свобода намагалось дізнатися, чи розробляли схожі рекомендації у МОЗ, але в режимі онлайн-брифінгів, які міністерство проводить щодня, питання Радіо Свобода не озвучили.

У Сарненському районі Рівненської області теж стався спалах захворювання: жінка з села Тинне померла, а її діагноз підтвердився лише після смерті. Таким чином, у коло контактних осіб увійшли люди, якы були на її похороні, а також лікарі, які контактували з померлою без засобів захисту.

Проте жоден з медпрацівників не інфікувався, запевняє головний лікар Сарненської районної лікарні Василь Іванюк. «На цю мить ми всіх медпрацівників протестували. Всі мінусові», – сказав Іванюк у коментарі Радіо Свобода. Але прогнозувати, як ситуація розвиватиметься далі, лікар не береться, адже кількість контактних осіб у районі зростає неконтрольовано. Саму лікарню також перетворили на інфекційний шпиталь.

У Чернівецький області, де випадків захворювання на COVID-19 наразі найбільше (143 випадки), поки жоден з медпрацівників не захворів. Це друга область після Закарпаття, де ввели особливий режим в’їзду, обмеживши пасажирські перевезення.

Аби лікарів для боротьби з епідемією у регіоні вистачило, зараз в районах Буковини створюють мобільні бригади, які будуть збирати біологічний матеріал для лабораторних тестів. Формувати бригади збираються також і з лікарів вторинної ланки, які в умовах карантину лишилися без роботи.

А в Одесі медперсонал клінічного медичного центру звинуватив керівництво у дезінформації. На відео, яке опублікували працівниці відділення анестезіології, вони спростовують інформацію про те, що в лікарні є 19 анестезіологів. Лікарки кажуть, що насправді, їх працює зараз лише шестеро. Працюють також лише чотири медсестри і дві санітарки.

«Як надавати допомогу інфекційним хворим – це питання в нікуди», – кажуть медики на відео.

Щодо апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ), у медзакладі їх насправді не 10, а шість, кажуть медпрацівниці. Загалом в Україні та світі через пандемію таких апаратів не вистачає. Зокрема, в Італії через надмірну кількість заражених, не всіх хворих мають змогу приєднати до штучної вентиляції.

Навіть за наявності необхідної кількості таких апаратів, в Україні може не вистачити лікарів-анестезіологів, які можуть проводити штучну вентиляцію легень. На питання, чи у кожній лікарні, де є апарати ШВЛ, достатньо таких лікарів, у МОЗ не відповіли.

На початку епідемії в Україні через нестачу засобів захисту деякі медпрацівники думали про звільнення. Зараз ситуація дещо стабілізувалась.

«Були сумніви у сестринського персоналу. Вони пробували написати заяви на звільнення. Їх було п’ятеро людей. Вони боялися, бо на початку не вистачало засобів захисту. Коли їм було надано засоби захисту, вони заяви забрали», – розповів Радіо Свобода Павло Дронь.

«Санітарки відмовляються працювати в таких умовах. Просто бояться. Лікарі старшого віку теж. Тому якщо не створять мобільні бригади, які забиратимуть мазки, то кажуть, що будуть звільнятися», – зазначає у коментарі Радіо Свобода Ірина Клебан, сімейна лікарка з Чернівецької області.

Те, що на піку епідемії медпрацівників може не вистачити, розуміють і у МОЗ. Тому ще наприкінці березня у міністерстві почали шукати волонтерів серед інтернів та студентів старших курсів медичних університетів, аби допомогти інфекціоністам.

Про готовність долучитися до боротьби із коронавірусом вже заявили 42 студенти Вінницького медичного університету. Серед них студенти 5 і 6 курсів, а також інтерни.

У Монастириському районі Тернопільської області теж планують залучати інтернів. «Якщо медсестри звільнятимуться, то в нас ще є запасна лавка з дипломованих медсестер. Але на місця лікарів, можливо, доведеться залучати інтернів або просити допомоги з сусідніх районів», – каже Павло Дронь.

А наприклад у Сарненській районній лікарні на допомогу інтернів не надто покладаються. «Якщо нам буде потрібно це, то повірте мені, ми не будемо дивитися: чи це гінеколог, чи це хірург, чи це травматолог. Ми будемо мобілізувати свої сили, тому що людина з дипломом – досвідчена, вона більш перспективна в плані надання певних медичних послуг, ніж наші молоді колеги. Я не хочу їх образити, але кажу як є», – розповідає головний лікар Сарненської районної лікарні​ Василь Іванюк.

У регіонах, де захворюваність на COVID-19 невисока, поки інтернів не залучатимуть. «Дітей залучатимемо в останню чергу», – жартівливо прокоментував Радіо Свобода працівник інфекційної лікарні у Дніпрі.

Поки в Україні медичні заклади здатні надати допомогу усім інфікованим, у країнах, де пандемія набула серйозніших масштабів, медиків вже не вистачає.

Понад 6 500 лікарів та медсестер в Італії захворіли на коронавірусну хворобу. Уряд вже дозволив лікарням наймати інтернів, але на додачу до цього там шукають ще більше волонтерів. Нещодавно до Італії прибули 52 лікарів з Куби. Допомога надходить також з Китаю, США та Росії.

Ситуація у Нью-Йорку також критична. Там не вистачає засобів захисту для лікарів, які контактують з інфікованими. Самі ж медики працюють понаднормово, і цього все одно не вистачає, аби надати допомогу усім хворим.

«Що стосується засобів захисту, то до вчорашнього дня у нас взагалі нічого не було. Я сама багато разів контактувала з зараженими COVID-19 пацієнтами, вони самі без масок, тому що в них їх просто немає», – розповідає лікарка Ліжа Тверські з Нью-Йорка, де на коронавірусну хворобу захворіли вже понад 30 тисяч людей.

Усього у США на COVID-19 захворіли понад 200 тисяч людей. Це – перший показник у світі. З них приблизно 20% – медичні працівники.

В Україні щодня кількість інфікованих коронавірусом зростає на 10%. Жорсткі карантинні заходи покликані не довести поширення хвороби до масштабів, коли її вже буде неможливо контролювати. Саме тому їх почали запроваджувати на випередження, пояснив Віктор Ляшко на брифінгу 2 квітня. Він також закликав усі органи державної влади зробити питання забезпечення лікарів індивідуальними засобами пріоритетним, адже «лікарі – це той бар’єр, який може зупинити коронавірусну хворобу».