Румунська «Ломбардія»: як невеликий румунський регіон став епіцентром коронавірусу

Коли румунський президент Клаус Йоганніс відвідав шпиталь Святого Іоанна в північнорумунському місті Сучава у жовтні, він похвалив установу як приклад успіху в доволі строкатій системі охорони здоров’я Румунії. Тоді президент Йоганніс сказав: «Ми маємо тут модель гарної роботи в румунській системі охорони здоров’я». Поруч з ним стояли лікарі та керівники місцевої влади. Румунський президент додав також: «Ми хочемо більше таких прикладів по цілій країні». Але згодом шпиталь перетвориться на епіцентр коронавірусу.

П’ятьма місяцями пізніше хвала на адресу медичної установи, яку відбудували на кошти ЄС, змінилася нещадною критикою.

Шпиталь, названий на честь румунського святого 14 століття, був зачинений для дизінфекції після поширення коронавірусу в установі і зараження принаймні 181 медичного працівника, включно з 43 лікарями.

Керівники шпиталю та представники місцевої влади зіштовхнулись з критикою щодо поганого управління та некомпетентності, результатом чого стало масове зараження людей коронавірусом.

Критики також зауважують, що місцева адміністрація Сучави відіграла значну роль у тому, що ситуація стала такою критичною.

Масовий спалах коронавірусу в цьому шпиталі призвів до того, що регіон Сучави почали порівнювати з Ломбардією, яка є епіцентром жахливої пандемії коронавірусу в Італії, яка в Європі найбільше вражена вірусом COVID-19.

«Це румунська Італія, це (наша) Ломбардія», – каже Радіо Свобода румунська коментаторка Сорін Йоніта.

В Сучавському регіоні Румунії живе 600 000 людей, що становить трохи понад три відсотки цілого населення Румунії (19 мільйонів).

Але станом на 31 березня, Сучава налічувала 25 відсотків всіх заражених коронавірусом румунів – а їх 2 200 – і епіцентром був саме шпиталь у Сучаві.

На Сучаву також припадає третина з 78 смертельних випадків з коронавірусом в Румунії.

І кількість заражень в регіоні, ймовірно, зростатиме, бо медичні працівники очікують результати 124 тестів пацієнтів шпиталю на коронавірус.

Міністр внутрішніх справ Марчел Вела оголосив місто Сучаву, в якому проживає 100 тисяч людей, а також навколишні райони територією з обов’язковим карантином з метою зупинити поширення коронавірусу.

Сучава є першим містом в Румунії, яке відправили на повний карантин до середини квітня і до якого дозволено підвезення лише продуктів вантажівками.

А решта Румунії має обмеження в пересуванні людей ще лише на тиждень.

У промові на румунському телебаченні 31 березня президент Клаус Йоганніс запевнив мешканців Сучави, що вони будуть отримувати всі необхідні продукти харчування та медикаменти, яких потребують.

Масштаб спалаху коронавірусу в Сучаві призвів до звільнення з посад директора шпиталю, головного лікаря та керівника управління охорони здоров’я місцевої адміністрації.

Новий міністр охорони здоров’я Нелу Татару провів три дні в Сучаві минулого тижня, вивчаючи ситуацію в шпиталі. Він сказав місцевим ЗМІ, що в кризовій ситуації винен «набір порушень».

Татару, який став публічним уособленням боротьби з коронавірусом, був призначений міністром охорони здоров’я коли якраз був у Сучаві.

Це призначення відбулося після того, як його попередник Віктор Констаче, був змушений піти у відставку 26 березня через слабке лідерство у боротьбі з коронавірусом.

Після вступу на посаду Татару сказав, що впевнений у скорому відкритті шпиталю, хоча питання комплектації медичним персоналом залишається відкритим через перебування багатьох лікарів та медсестер на карантині.

Татару, який є членом правлячої Ліберальної партії яка сформувала уряд минулого місяця, пояснив виданню Digi24 причини коронавірусної кризи.

«Епідеміологічне розслідування не спромоглося встановити точні причини зараження коронавірусом, а медичний персонал був заражений і ізольований коли вже було надто пізно. Захисні засоби не використовувались належно і ціла криза показала слабкість управління», – сказав він.

Поширення вірусу

Отже, як так сталося, що шпиталь в одному з регіонів Румунії став епіцентром коронавірусу?

28 лютого 71-річний чоловік сів на автобус з північноіталійського регіону Лобмардія до своєї рідної Сучави. Як і багато інших румунів з часу падіння комунізму в 1989 році, він переїхав з Румунії до Італії в пошуках кращої праці.

Трьома днями пізніше цей чоловік потрапив до шпиталю Святого Іоанна з симптомами: висока температура, кашель та сухе горло.

Невдовзі після цього його назвали Пацієнтом-6, адже він став шостим зараженим у Румунії на коронавірус.

Інфекція швидко поширилась шпиталем, який звинувачують у неспроможності зупинити стрімке розповсюдження смертельного вірусу.

Агенція новин Mediafax повідомила 25 березня, що одна з медсестер доглядала за 25-ма пацієнтами без жодних засобів самозахисту.

Інша медсестра сказала, що медичний персонал не проходив тестів на коронавірус і продовжував працювати, заражаючи інших, включно з членами родин.

Таке порушення норм та низький рівень гігієни були притаманні шпиталю, який отримав мільйонні гранти від Брюсселя останніми роками, що дало йому змогу увійти до групи найкращих шпиталів північної Румунії.

«Система в шпиталі була вибудована для функціонування за нормальних часів, а не коли криза. Гарне обладнання не врятує вас коли брак людських ресурсів або хорошого управління», – каже Йоніта.

Румунія витрачає лише 5,5 відсотків свого ВВП на охорону здоров’я – це приблизно вдвічі менше порівняно з рештою Європейського союзу. Багато з кращих румунських лікарів та медсестер їдуть працювати до країн Західної Європи на вищі зарплати.

Багато медиків звільнились через розчарування браком ліків та хорошого обладнання, а також через втому останнього часу на тлі кризи з коронавірусом.

Йоганіс пообіцяв збільшити фінансування системи охорони здоров’я коли вщухне нинішня криза, хоч уряд вже виділив додаткові кошти на медичну сферу щоби її працівники могли впоратись нині з вірусом.

Більшість медпрацівників та пацієнтів, які були в епіцентрі кризи в шпиталі Святого Іоанна, не хочуть йти на контакт з журналістами.

Але чоловік 70-річної жінки, яка померла через коронавірус, сказав: «Це якийсь жарт у Сучаві – вони її заразили коронавірусом, а через тиждень поклали до домовини».

Він звинуватив медиків, які доглядали за його покійною дружиною в «лінощах» в інтерв’ю виданню Digi24. В тому інтерв’ю його голос було видозмінено.

Йоніта був більш конкретним щодо нібито слабкого реагування керівництва шпиталю та місцевих керівників на кризу.

«Керівники шпиталю є політично залежними, ба більше, місцеві керівники системи охорони здоров’я, які теоретично мали би підпорядковуватись Міністерству охорони здоров’я, були людьми, яких призначили політичні партії і вони спали на роботі», – сказав Йоніта в інтерв’ю Румунській редакції Радіо Вільна Європа.

Серед тих, хто був вражений коронавірусом в шпиталі, був Георге Флутур, голова регіональної ради Сучави та колишній міністр сільського господарства Румунії.

Коли стали відомі результати тестів в шпиталі Святого Іоанна, тих, у кого були позитивні результати, відправили до медичних закладів в Рудауті, Фалічені, а також до великого шпиталю в північнорумунському місті Ясси якщо їхній стан був серйозним.

Пацієнти, які мають негативний тест, підуть на самоізоляцію.

«Це могло статися будь-де в Румунії – в Дамбовіті чи в Констанці, але Сучаві не пощастило, бо вона була першою», -- сказав Йоніта.

Експерти очікують, що пандемія, яка почалась у Румунії відносно пізно, погіршиться в квітні, але досягне свого піку одразу після цього.

(Над матеріалом працювала кореспондентка Радіо Свободa Alison Mutler)