Консультаційна рада Донбасу. Навіщо Єрмак зустрічався із Козаком?

Нові розведення, обмін, так звана «Консультаційна рада» і Росія більше не агресор. Фактично про це домовилися на Тристоронній контактній групі у Мінську. Якщо детальніше, то в ТКГ чітко домовилися про реалізацію наступного обміну і визначилися з датами, домовилися про запуск нових КПВВ та створення «Консультативної ради». Учасниками переговорів були: голова Офісу президента України Андрій Єрмак і заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак. Такі рішення викликали шквал критики в українському суспільстві. Про що насправді говорили в Мінську?

Експерти стверджують, що Офіс президента України розпочав гру на користь Росії. Радіо Свобода звертає увагу на декілька моментів зустрічі та фактів, які випливають в результаті.

На зустрічі у Мінську були присутні голова Офісу президента України Андрій Єрмак та заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак. Козака називають новим куратором Кремля щодо ОРДЛО. Щодо мінських переговорів – це перший прецедент розмови на такому рівні між Україною та Росією. І вперше у Тристоронні контактній групі такі високопосадовці візують рішення ТКГ своїми підписами.

«Мінськ» у тому вигляді, який він є – патова ситуація, а такі перемовини не що інше, як спроби реанімувати мирний план по врегулюванню ситуації на Донбасі неодноразово говорили політичні експерти. Та чи так воно і де «червоні лінії» у зовнішній політиці держави і чи, раптом, не видається це зрадою національних інтересів?

Першим, що впадає в око – так звана «Консультативна рада», про яку сухо, одним пунктом заявили в Офісі президента. Як стало відомо Радіо Свобода з власних джерел, пізніше цю ж тезу підтвердила публікація в інтернет-виданні «Дзеркало тижня», представникам України та ОРДЛО надаються рівні права в переговорах у ТКГ, а от Росія виходить на позиції, прирівняні до Німеччини та Франції, які виступають посередниками.

Чи не є це легалізацією ОРДЛО як окремої структури, чи не знімає це відповідальність із Росії за акт агресії проти України? Про це йшлося на брифінгу голови Офісі президента Андрія Єрмака.

Розведення

Передовсім чиновник запевняє, що уже досягли домовленостей по обміну заручників. Також у Мінську досягли домовленостей про нові ділянки розведення сил та засобів на Донбасі, щоправда все це звучало тезово, дещо розмито. У критиків чинної влади України з’явилося чимало запитань.

Колишній член Тристоронньої контактної групи у Мінську і нинішній народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко задається запитання, а що із безпековою складовою, адже у тезах, озвучених Єрмаком, жодного слова про бойові дії на Донбасі.

«Надзвичайно тривожним є той факт, що у цій заяві на фоні ескалації конфлікту на Донбасі, на фоні 15 загиблих тільки у березні – про безпеку немає жодного слова. І навпаки – йдеться ще про визначення ще трьох місць для розведення», – каже Геращенко.

Радіо Свобода з власних джерел отримало інформацію, що рекомендації Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ щодо нових ділянок розведення у Мінську не взяли до уваги. Раніше Генштаб пропонував розвести сили та засоби поблизу КПВВ «Гнутове» та Новоселівки-2 в Донецькій області. Й розширити ділянку розведення в уже існуючій ділянці – в Станиці Луганській, ближче до залізничного моста.

«Консультативна рада»

Після витоку у ЗМІ інформації про підписані в Мінську протоколи, постає запитання, а що ж це за рада і хто в неї входитиме?

За словами Андрія Єрмака, ця рада є лише консультативної. Вона буде лише дорадчим органом, та жодним чином не впливатиме на хід роботи ТКГ. Входитиме вона у склад політичної підгрупи у Мінську. Саме такі вимоги, стверджує Єрмак, у Мінському пакеті домовленостей, імплементацію яких взяла на себе, зокрема й Україна.

«Ці домовленості (Мінські домовленості від 2015 року – ред.), як ви знаєте, ми отримали як спадок, але це зобов’язання нашої країни… Так от, відповідно до цих домовленостей, ми взяли на себе зобов’язання узгодити декілька питань, а насамперед Конституційну реформу у частині децентралізації, і питання, що стосуються місцевих виборів з представниками, підкреслюю, щоб не було там потім інсинуацій, домислів, які дуже часто ми бачимо останнім часом, з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей України у рамках Тристоронньої контактної групи. Тобто існує необхідність узгодження цих питань. Що ж відбувалося. Протягом усіх цих років єдиними представниками, які були присутні разом із Україною, ОБСЄ та Росією, у статусі спостерігачів були представники знову так званих ОРДЛО. Тобто, українські громадяни, які вимушено сьогодні проживають на території, яка контролюється українським урядом, зовсім були позбавлені права мати свій голос і теж висловлювати свою позицію з цих питань. І як це було… це було відкрито і ми говорили про це і в Парижі, і говорили про це на Мюнхенській конференції, що це є недопустимо. І що це не відповідає нашим інтересам. Тому на останній зустрічі у Мінську учасники ТКГ заявили про необхідність створення «Консультативної ради», яка створюється у політичній підгрупі», – заявив Андрій Єрмак.

Що таке ця «Консультативна рада», згідно оприлюдненого документа?

• До складу цієї ради входять 10 представників від України та 10 – від ОРДЛО. Також по одному представнику із правом дорадчого голосу від ОБСЄ, Росії, Німеччини та Франції.
• Рішення ради несуть лише рекомендаційний характер.
• Представники ОРДЛО, це 5 вимушених переселенців із окупованих територій та п’ятеро людей, які проживають на окупованій території.
• Засідання проходить у Мінську не рідше 1 дня на два тижні напередодні засідання ТКГ.

Так як «Консультативна рада» має на меті бути лише дорадчим органом, то все ж її рішення може бути використане, або не використане у ході розгляду тих чи інших питань на засіданні Тристоронньої контактної групи у Мінську, заявив на брифінгу Єрмак.

Директор «Агентства розвитку Приазов’я» Костянтин Батозький

Експертів бентежить таємничість підготування такого документа й домовленість, адже опісля засідання Офіс президента поінформував суспільство скупо, без роз’яснень, про що домовилися у Мінську. Це не може насторожувати, стверджує політолог із Донбасу, директор «Агентства розвитку Приазов’я» Костянтин Батозький.

«Коли рішення готується таємно від суспільства, і коли потім нас просто ставлять перед фактом, це завжди викликає обурення. Адже українці знають, що якщо щось готується ось так таємно і їх ставлять перед фактом, то ніколи нічого доброго у нашій історії з цього не виходило», – каже Батозький.

Схожої точки зору притримується й Ірина Геращенко, зазначаючи, що такий факт приховування інформації, на її думку, є надзвичайно небезпечним.

«Звичайно, є надзвичайно небезпечним факт приховування підписаних документів від українського суспільства. Нагадаю, що спочатку про те, що у Мінську щось узгодили, почали кричати рупори Кремля, російські агенції з посилання на так званих міністрів, чи уповноважених ОРДО і ОРЛО. З української сторони вийшов скупий пресреліз що там була зустріч, домовилися й таке інше. Й тільки після того, коли злили у пресу ті документи, українська влада почала щось «мямлити», – каже народний депутат від фракції «ЄС».

Визнання і легітимізація

Геращенко припускає, що такими домовленостями відбувається легітимізація тези Росії про внутрішній конфлікт в Україні.

«В умовах гібридної війни дуже велике має значення – форма. На жодному документі, який підписувалися у Мінську ніколи не стояло таке формулювання, як уповноважений представник, що по суті легітимізує цей «бродячий цирк». Донецьк і Луганськ, їхні уповноважені так звані представники, виводяться на один рівень учасників переговорів. А Москва стає спостерігачем, таким самим, як і ОБСЄ. Це є повна руйнація нашої дипломатичної позиції. Хочу нагадати про тристоронній формат групи. Росія, Україна та ОБСЄ. Тепер там, виходить, що абсолютно не той склад», – каже Геращенко.

Глава Офісу президента України тим часом запевняє, що жодного правового поля для визнання представників угрупувань не існує.

«Хочу наголосити, з повною відповідальністю, що жодних кроків, які би сьогодні створювали правове поле для представників так званих ОРДЛО, їх визнання – не існує. Жодних прямих перемовин, про це мова не йде. Ми говоримо про створення платформи, на якій громадяни України, які проживають сьогодні як на контрольованій території, як і на території, не контрольованій, можуть спілкуватися щодо питань, які узгоджені у пакеті Мінських домовленостей», – заявив на брифінгу Єрмак.

Там же журналісти спробували дізнатися, а який же механізм відбору представників до «Консультативної ради»? Механізм, як виходить зі слів чиновника, ще розробляється.

– Механізм, як будуть відбиратися представники від територій України, які є сьогодні окупованими, і від території України – цей механізм ще доопрацьовується. Але я можу вам сказати, що якщо ця рада, цей орган буде створено, то безумовно з боку України це будуть дійсні фахівці, це будуть люди, які патріотично налаштовані, люди, які є авторитетами в Україні, у світі. Тому ми сьогодні працюємо, консультується з приводу кандидатур цих осіб.

– А щодо ОРДЛО?

– Будемо дивитися.

– Хто їх пропонуватиме? Представники ОРДЛО?

– Я ще раз вам говорю – про так звані ОРДЛО у документах не йде мова.

На цьому моменті у більшості виникло запитання, а про які ж ОРДЛО Андрій Єрмак говорить, якщо не про окуповані окремі райони Донецької та Луганської областей?

Після брифінгу Радіо Свобода вдалося уточнити у пресслужби Офісу президента, що мав на увазі Єрмак. Як пояснили: йшлося безпосередньо про те, що своїх представництв не можуть мати саме контрольовані Росією угруповання «ЛДНР». Йдеться лише про звичайне населення по ту сторону лінії зіткнення.

Проте, не всі розуміють, чому розділяють представників України та ОРДЛО, адже люди між собою й до того спілкувалися, адже війна розділила сім’ї, каже політолог Костянтин Батозький.

«Я мав особистий досвід на посаді радника губернатора Донецької області (2014 рік). Особисто брав участь у безлічі перемовин з людьми, за спинами яких стояла Росія. В мене є дуже гарний досвід спілкування… І з власного досвіду я знаю, що домовлятися з ними (ватажками угруповань «ЛДНР») немає жодного сенсу, бо люди не ухвалюють рішень. На мою думку («Консультативна рада») – це абсолютна маячня. Ми ж усі розуміємо, яких людей привезуть. Що це будуть не просто звичайні люди, а що це будуть вкрай незвичайні люди, багато з яких мають погони. А з боку України кого ми хочемо бачити? Мабуть, пана Сивоха з пані Бахтєєвою, які не уявляють і не мають жодного стосунку до таких людей, як я? Я особисто нікого не уповноважував мене представляти. Я не дозволю будь-якій людині щось казати від мого імені, або ж від імені спільноти переселенців, або від імені спільноти народу Донбасу», – каже Батозький.

Врешті, заключним у цій історії є те, за яким порядком ухвалюються рішення. За словами Ірини Геращенко, Україна проводила консультації із міжнародними партнерами, такими, як Німеччина, Франція та США напередодні ухвалення рішення. Нині ж йдеться про попереднє ухвалення, пізніше консультації й тоді уже остаточне створення «Консультаційної ради», що, на думку Ірини Геращенко, послаблює політичну позицію України на міжнародній арені.

Тимчасом на 25 березня запланована наступна зустріч ТКГ у Мінську, на які і вирішуватиметься доля «Консультативної ради», обміну полоненими та узгодженням точок розведення.

Непоміченим не може залишитися той факт, що паралельно з демонстрацією намірів повернення ОРДЛО під контроль українського уряду, Росія продовжує робити кроки на дедалі більше політичне, культурне та правове віддалення цих територій від Києва: роздає російські акредитації «вишам», швидкими темпами видає російські паспорти, витискає українську мову, освіту та культуру з цих територій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Політична карикатура художника Олексія Кустовського