(Рубрика «Точка зору»)
Окупована частина Донбасу – це інструмент війни з Україною та її мовою
Так звана «Народна рада ДНР» ухвалила рішення про «конституційні зміни», згідно з яким українська мова перестала бути однією з «державних мов республіки». Тепер «державною мовою» буде тільки одна мова – російська. Не буде на окупованих територіях і освіти українською мовою, і вивчення української мови. Тепер її можна буде вивчати тільки факультативно, за бажанням батьків.
Зрозуміло, що і раніше «державний статус» української мови на окупованій частині Донбасу був лише фікцією. Однак нове рішення наочно демонструє, яку «народну республіку» хоче побудувати на окупованій території Кремль і яка роль у цій «республіці» відводиться українцям.
Розвінчано ще один міф Кремля
Рішення «Народної ради» остаточно знищує міф про «переслідування» російської мови на Донбасі. І до окупації в Донецьку і інших містах Донецької області школи з українською мовою навчання залишалися рідкістю, як і викладання українською мовою у вищих навчальних закладах. Навіть, на перший погляд, безневинні спроби нагадати про українську культурну спадщину регіону стикалися із запеклим опором – нагадаю хоча б гучний скандал із ініціативою про надання Донецькому національному університету імені поета Василя Стуса, університет отримав це ім’я тільки після вигнання з Донецька.
Російські маріонетки просто відчайдушно не хочуть визнавати того, що Донбас – це Україна, а не Росія
Однак насаджувалися міфи про «героїчне регіональне минуле», головним з яких був міф про створення на окупованій радянською Росією території «Донецько-Криворізької республіки» на чолі якої поставили одного з головних українофобів і шовіністів того часу, кривавого більшовика Артема. Цей міф насаджувався і російською пропагандою, і місцевими шовіністами, які отримували підтримку начальства. І, як бачимо, саме цей міф про право окупанта на привласнення чужої землі і «зачистку» цієї землі від культурної спадщини народу, який проживав на ній століттями, сьогодні на Донбасі торжествує.
Російські маріонетки просто відчайдушно не хочуть визнавати того, що Донбас – це Україна, а не Росія. І в цьому сенсі дії Кремля на Донбасі відрізняються і від того, що відбувається в національних республіках самої Росії, і від того, що відбувається навіть на окупованих Росією територіях.
Зона війни проти України і українців
У національних республіках Росії – навіть там, де корінні народи складають меншість населення – є і викладання на мовах цих народів, і можливість вивчати рідну мову у вищих навчальних закладах. У законодавстві самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки як державні визнаються російська, українська і молдавська мови і цими мовами ведеться навчання. Навіть в «конституції» анексованого Криму – при всьому нехтуванні окупанта і місцевої маріонеткової влади українською і кримськотатарською мовами – вони мають рівний статус із російською мовою. Практично всюди – тільки не на Донбасі!
Цю війну Путін не закінчить ані через рік, як про це мріє Зеленський, ані через п’ять років
Тому що Донбас – це зона воєнних дій, а не самопроголошена республіка. Це зона війни проти України і проти українців. Гарячої – коли обстрілюють. І холодної, культурної – коли виганяють з української землі українську мову. І цю війну Володимир Путін не закінчить ані через рік, як про це мріє Володимир Зеленський, ані через п’ять років.
У Путіна в цій війні немає термінів, у нього є мета – знищення України, перетворення її в провінцію Росії. А якими будуть порядки в цій провінції, нам продемонструвала своїм рішенням про українську мову «Народна рада ДНР».
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода