Міжнародні оглядачі коментують причини і наслідки нещодавньої зміни уряду в Україні:
- Чим керувався президент України? – Ґвендолін Зассе;
- Чому зараз час для пошуку підтримки МВФ, а не для «політичних чисток»? – Андерс Ослунд;
- Як фінансові ринки реагують на ці перепризначення? – Forbes.
Причини зміни президентом України Володимиром Зеленським уряду коментує дослідник Європейського відділу Фонду міжнародного миру Карнеґі у США Ґвендолін Зассе в статті «Президент Зеленський азартно грає з перезапуском уряду» для Центру Карнеґі.
«Спроба відновити контроль»
4 березня 2020 року парламент затвердив нового прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та звільнив міністрів. «Ця реорганізація уряду є суспільним визнанням того, що амбітних результатів реформ, яких сподівався досягти Зеленський, виявляється, важче досягти, ніж очікувалося. У відповідь на це усвідомлення він намагається відновити свій контроль через перезавантаження уряду. Це ризикована стратегія, яка може спричинити негативний вплив», – мовиться в аналізі.
Шмигаль і олігархи
Щодо Шмигаля, зауважує авторка, поки незрозуміло, наскільки близьким він є до українського олігарха Ріната Ахметова. «Тож, хоча останнім часом Зеленському вдалося трохи дистанціюватися від олігарха Ігоря Коломойського, він породжує нові підозри щодо його олігархічних зв’язків», – йдеться у статті.
Питання довіри
Судячи з опитувань, суспільна довіра до Зеленського трохи знизилася після виборів, проте вона все одно залишається на високому рівні. Довіра до політичних інститутів і особливо парламенту залишається низькою. Таким чином підхід Зеленського до збереження громадської підтримки полягає у тому, щоб довіра суспільства до установ залишалася низькою, звинувачуючи їх у тому, що справи йдуть погано, але зрештою ця недовіра торкнеться й самого президента, вважає авторка.
Авторитарні тенденції
«Персоналізація політики в Україні демонструє дилему, яку поділяють і демократична, і авторитарна системи: довіра до центральної політичної фігури може затьмарити недовіру до уряду та парламенту лише до певного моменту», – йдеться в аналізі.
В авторитарних державах президенти теж дистанціюються від своїх урядів, коли треба перекласти провину на когось іншого. Та у такій демократичній державі, як Україна, зв’язок між довірою до президента та довірою до інших політичних інститутів є більш безпосереднім та взаємно згубним. Судячи з реорганізації уряду, Зеленський знає про цю динаміку, пише Зассе.
Зеленський має розуміти, що він не може змінювати уряд кожні шість місяців, очікування, що новий уряд досягне більшого за попередній, є нереалістичним, вважає авторка.
«Підтримка МВФ важливіша за «чистки»
Україні потрібна підтримка МВФ, а не «політичні чистки», зауважує західний економіст Андерс Ослунд в статті для аналітичного центру Atlantic Council.
У статті зазначено, що 2019 рік був чудовим для економічного відродження України. Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук прогнозував зростання економіки на 5 відсотків у 2020 році, з подальшим зростанням на 7 відсотків. Але тепер Гончарук звільнений, як і його політика.
«У понеділок, 24 лютого, почалася нова глобальна фінансова криза. Це не мало нічого спільного з Україною і було викликане тимчасовим уповільненням економіки Китаю внаслідок зусиль щодо стримування епідемії коронавірусу. Це було просто каталізатором, оскільки глобальна економіка користувалася стабільним зростанням протягом десятиліття і готова до спаду. Спочатку це не торкнулося України. Та у такій ситуації потрібно сидіти смирно», – мовиться у статті.
«Ринкам не сподобалися зміни»
І тут Зеленський 4 березня оголошує про урядові зміни. Іноземним інвесторам подобався уряд Гончарука, міністри та політика. Тож для них новини були поганими, пише Ослунд. До 4 березня Україна уникала зростаючої світової фінансової кризи, але тепер вона опинилася в центрі уваги. За кілька днів дохідність коротких українських єврооблігацій зросла з 3,5 відсотків на рік до 7,75 відсотка. Зараз гривня падає, а міжнародний фінансовий ринок швидко закривається для України. Ринки очевидно не були втішені складом нового українського уряду, який залишається незавершеним і ще має оголосити, яку політику планує проводити, пише автор.
Україні дуже важливо відновити міжнародну фінансову довіру. Для цього найкращим способом є укласти нову програму з МВФ. Тому що «ринки облігацій керують світом. Вони довіряють МВФ. Поки що вони не дали вотуму довіри новому українському уряду», – пише Ослунд.
В статті журналу Forbes також звертають увагу на зв’язок фінансової нестабільності та зміни Зеленським уряду.
«Центральний банк України у вівторок продав 250 мільйонів доларів зі своїх резервів, щоб запобігти зниженню гривні, коли коронавірус загрожує ринкам по всьому світу, а падіння цін на нафту повалило рубль у сусідній Росії», – мовиться у статті.
Минулого тижня регулятор продав ще 307 мільйонів доларів на тлі політичних та економічних потрясінь в Україні, спровокованих раптовою зміною уряду лише через пів року після призначення. Цього ж тижня центральний банк також купив 150 мільйонів доларів, мовиться у статті.
Схвильовані інвестори
Але окремо від глобальної ситуації є також особливі для України фактори, які сприяють нестабільність, а саме – новий Кабінет міністрів та невизначеність щодо подальшої долі центрального банку, пояснив економіст української фінансової компанії ICU Михайло Демків.
Зміна уряду розхвилювала інвесторів. Міністерство заявило, що винна волатильність ринків, але іноземці втрачають «апетит» до українських облігацій з середини лютого, коли почали поширюватися чутки про перестановки в уряді.
Новий міністр фінансів Ігор Уманський, який був призначений під час зміни уряду 4 березня, швидко підтвердив, що програма МВФ залишається пріоритетною.