Зміна Зеленським уряду України: «нові мізки і нові серця» відродять старі проблеми?

Блискучі вибори політичного новачка з енергійною програмою реформ створили надії на зміни в країні, яка страждає від корупції та впливу олігархів. Через дев'ять місяців президентства Володимира Зеленського з’явилися побоювання, що зміни в Кабінеті міністрів, які він провів цього тижня, можуть підірвати ці надії і змінити траєкторію руху України.

Коли Володимир Зеленський, популярний комік без політичного досвіду, виграв президентські вибори в Україні у квітні, багато хто ставив під сумнів, чи зможе він протистояти впливовим олігархам, які вже десятки років за лаштунками керують владою Києва.

Зрештою, його казкову перемогу підтримав Ігор Коломойський, який, як повідомляють, перебуває під слідством у США за відмивання грошей.

Партія Зеленського здобула блискучу перемогу на парламентських виборах всього через три місяці, створивши наймолодший уряд за всі часи незалежної України. Тоді багато хто висловлював оптимізм, що президенту нарешті вдасться за допомогою складного шляху реформ сприяти більшій інтеграції країни із Заходом.

Його перші слова та дії підтверджували це, що дозволило Зеленському завоювати довіру багатьох американських та європейських чиновників і бізнес-лідерів. Але перше враження зараз, схоже, тьмяніє на тлі того, як заможні та впливові особи повертають свою провідну роль у стримуванні реформ.

Український парламент за підтримки партії Зеленського «Слуга народу» та партій, пов’язаних із представниками еліти, звільнив Руслана Рябошапку з посади генерального прокурора 5 березня. За день до цього, президент звільнив більшу частину міністрів свого уряду, провівши масштабні зміни.

«Я йду, щоб повернутись» – Рябошапка, якого Рада відправила у відставку (відео)

Зеленський замінив 34-річного прем’єр-міністра Олексія Гончарука на Дениса Шмигаля, колишнього заступника директора ДТЕК, енергетичної компанії Ріната Ахметова, найбагатшої людини України.

Гончарука звільнили всього через декілька днів після того, як він спробував замінити, підтримуваного Коломойським, керівника «Центренерго», державної компанії, яка є однією з найбільших виробників електроенергії в країні. Зеленський виступив проти кадрових змін.

З уряду пішла міністр фінансів Оксана Маркарова, яка вела переговори щодо надання кредитів Міжнародним валютним фондом, та міністр економіки Тимофій Милованов, який очолював суперечливу реформу щодо ринку сільського-господарських земель, яка зараз «призупинена» в парламенті.

Колишній міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов

Олена Трегуб, генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО), зазначає, що звільнення міністрів, які не мали попередніх зв'язків з олігархами, – це відхилення від політичної історії України, яка зараз змінює свій напрямок на протилежний.

«Ніхто не задоволений змінами уряду. Особливо з огляду на те, хто прийшов на зміну колишнім міністрам. І враховуючи, що все відбулося так раптово та дуже швидко», – сказала Трегуб.

Українська прокуратура вже давно вважається джерелом хронічної корупції країни, яка використовує свою правоохоронну владу, щоб звести рахунки своїх покровителів-олігархів.

Призначення в серпні Рябошапки, адвоката і борця з корупцією, сприйняли на Заході як розрив із репутацією органу, що працює лише за дорученнями українських олігархів.

Рябошапка, який покинув Національне агентство з питань запобігання корупції України в 2017 році на знак протесту проти відмови «перезавантаження» органу, намагався реформувати неефективну судову систему країни та змусити її олігархів грати на рівних умовах.

Рейтинг падає?

Пояснюючи своє рішення про зміни в уряді, Зеленський звинуватив Гончарука в тому, що він не зміг зупинити падіння промисловості та не виконав завдання зі збору податків. Україні потрібні «нові мізки і нові серця в уряді», заявив Зеленський в парламенті 4 березня.

Олександр Паращій, аналітик київської інвестиційної компанії Concorde Capital, сказав, що у Зеленського не було підстав для зміни уряду.

«Уряд зробив усе, що міг. Затримки із законодавством – це не їхня вина», – сказав Паращій Радіо Свобода.

Аналітик Олександр Паращій (архівне фото)

Багато хто припускає, що зміни пов’язані із падінням рейтингу Зеленського, який із 73% впав до трохи нижче від 50%.

Михайло Мінаков, керівник української дослідницької програми в Інституті Кеннана, припустив й інші причини. 5 березня він заявив, що новий Кабінет міністрів більшою мірою відповідає цілям Зеленського і його нового голови Офісу президента Андрія Єрмака, який замінив Андрія Богдана в лютому.

Мінаков також додав, що домінування прозахідних міністрів у кабінеті Гончарука «було неприйнятним» для багатьох українських політиків.

Морган Вільямс, президент Американсько-української ділової ради, розповів Радіо Свобода, що члени його лобістської групи високо оцінили зусилля Маркарової та Милованова щодо покращення економіки та інвестиційного клімату в Україні. Він зазначив, що члени ради «занепокоєні та розгублені» через зміни та вплив, які вони матимуть на реформи.

«Бізнес-спільноти думали, що 2020 рік буде дуже стабільним, що будуть проведені великі реформи. Багато членів розраховували на те, що це виправдає розширення їхнього бізнесу в Україні, і тепер все це призупинено. Навіщо це було потрібно?» – зазначає Морган Вільямс

Програма реформ

Зміни в уряді Зеленського відбуваються на тлі агресивного тиску для здійснення ключових економічних і політичних реформ, включно з судовою реформою, створенням ринку землі, приватизацією державних активів і очищенням оборонного і банківського секторів.

Україна – одна із шести країн, включно із Кубою та Північною Кореєю, яка не дозволяє своїм громадянам купувати та продавати землю. Економісти кажуть, що земельна реформа спричинить надходження інвестицій в Україну та сприятиме економічному зростанню протягом найближчих років.

Однак деякі з цих реформ можуть загрожувати інтересам олігархів.

Зеленський не перший, хто поставив за ціль вирішити цю проблему. Він вже третій президент України, який за останні 15 років отримав мандат на проведення реформ.

Віктор Ющенко та Петро Порошенко, які перемогли на президентських виборах у 2004 та 2014 роках, відповідно, зазнали невдачі у своїх спробах провести основні реформи, зокрема через опозицію з боку олігархів.

Групове фото українських президентів (зліва направо): Петро Порошенко, Віктор Ющенко, Леонід Кучма, Леонід Кравчук, Володимир Зеленський

Неспроможність України провести реформи після розпаду Радянського Союзу зробила її народ одним із найбідніших у Європі. На початку 1990-х років економіка України була приблизно такого ж розміру, як і економіка Польщі.

Сьогодні її економіка складає 130 мільярдів доларів, що менше, ніж чверть розміру її меншого сусіда, згідно з даними Світового банку.

Рухатися швидше

Державний департамент США заявив, що сподівається на співпрацю з оновленим урядом, але закликав країну дотримуватися своєї програми реформ. Протягом останніх шести років США були головним прибічником України у фінансовому та військовому плані.

«Ми наполегливо закликаємо новий український уряд продемонструвати свою незмінну прихильність реформам, просуваючись вперед за допомогою важливих кроків, необхідних для подальшого розвитку країни, включно зі зміцненням верховенства права і боротьбою з корупцією. Найсильніший сигнал, який Україна може послати як підтвердження, що вона, як і раніше, слідує своєму плану реформ, – це забезпечення нової програми МВФ», – сказав представник Держдепартаменту Радіо Свобода.

Київ намагається завершити довгострокову кредитну програму в розмірі 5,5 мільярдів доларів з Міжнародним валютним фондом, який має важливе значення для економічної стабільності та довіри інвесторів. Програма МВФ вимагає від Києва проведення конкретних реформ.

Новий прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що продовжить програму реформ. У своєму пості у фейсбуці 5 березня він зазначив, що зміни в уряді «означають, що ми хочемо більш якісних та швидких реформ в Україні».

Новий уряд продовжить «зважену фіскальну політику та конструктивну співпрацю з Міжнародним валютним фондом й іншими кредиторами України», додав він.

Однак аналітик Олександр Паращій висловлює стурбованість тим, що тісні робочі відносини Києва з МВФ можуть бути розірвані через зміни, зазначивши, що у нового міністра фінансів Ігоря Уманського немає досвіду роботи з міжнародними кредиторами.

Українська інвестиційна компанія Dragon Capital також висловила побоювання щодо раптових змін.

«Склад нового кабінету, до якого не увійшли ключові міністри, орієнтовані на ринок, з попереднього уряду, і маленька політична деталь, запропонована новим прем'єр-міністром, піднімають питання про продовження та якість реформ. Попри те, що Зеленський обіцяв, що ніякого відступу назад не буде», – зазначили 5 березня у Dragon Capital.