Доступність посилання

ТОП новини

Нові міністри уряду Шмигаля: що ми про них знаємо?


Рада проголосувала за нового прем'єра. Новий склад Кабміну – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:08:21 0:00

Верховна Рада проголосувала за призначення Дениса Шмигаля прем'єр-міністром України та схвалила поданий ним новий склад Кабміну. Цю постанову підтримали 277 депутатів

4 березня надвечір Верховна Рада України у прискореному режимі замінила склад уряду. Меншість – ті, хто втрималися за крісла, серед них і «старожил» Кабміну Арсен Аваков. Більшість – прийшли з бізнесу, з менш публічних посад, або ж працювали за минулої влади. Радіо Свобода підготувало коротке досьє на кожного нового міністра. Втім, ми не наводимо тут тих, хто зберіг посаду або перейшов з одного міністерського кабінету в інший.

Прем’єр Денис Шмигаль: не Тігіпко, але «людина Ахметова»

Денис Шмигаль народився у 1975 році у Львові, кандидат економічних наук, працював у керівництві компаній «Львівхолод» та «Бурштинська ТЕС». Остання – входить до групи компаній Ріната Ахметова. З серпня 2019 року – за пропозицією президента Володимира Зеленського очолив Івано-Франківську ОДА. Але вже в лютому 2020 року став віцепрем’єром – міністром розвиту громад і територій.

Денис Шмигаль
Денис Шмигаль

Радіо Свобода вже докладно розповідало все, що відомо про нового очільника уряду, який став заміною очікуваному багатьма експертами призначенню Сергія Тігіпка.

Віцепрем’єр, міністр реінтеграції Олексій Резніков: адвокат Ахметова, Пінчука та Ющенка, співавтор реформи децентралізації, юрист, парашутист і автогонщик

Народився у Львові у 1966 році.

Служив в армії у радянський час – в парашутно-десантних військах, демобілізувався у 1986 році.

Перші робочі місця після армії – фрезерувальник, токар і санітар. Паралельно Олексій Резніков здобув вищу освіту в рідному місті.

У 1991 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Франка. Того ж року пішов у бізнес.

Перша справа Резнікова – брокерська компанія «Галицькі цінні папери», в якій він став співзасновником.

З 1994 року – адвокат. Ще за шість років – засновник компанії «Правіс», яка після низки злиттів і поглинань отримала назву Magisters.

З 2005 року, а потім з 2019 року – член Наглядової ради «Ощадбанку». В банку отримав репутацію людини, здатну залагодити будь-які внутрішньокорпоративні конфлікти.

Починаючи з 2008 року, Олексій Резніков обирався депутатом Київради двох скликань. Причому з 2014 року, пройшовши в Київраду з блоком «УДАР» Віталія Кличка, став ще й заступником міського голови і секретарем Київради.

З 2018 року – партнер юридичної фірми «Астерс».

Упродовж двох років був членом Вищої ради юстиції.

У вересні 2019 року Резніков став представником України на переговорах в Мінську.

А потім входив до української делегації на останній зустрічі «нормандської четвірки» у Парижі.

Цікаві факти

  • Олексій Резніков вживав один із ключових слоганів останньої президентської кампанії на чотири роки раніше, ніж це вперше зробив Володимир Зеленський. Тому що з 2015 року він є членом ради соціального проєкту «Зробимо разом», який спеціалізується на благоустрої Києва.
  • Жодного разу не бувши депутатом Верховної Ради, він, попри це, писав закони. Правник є одним із розробників проєкту закону про столицю України та закону про удосконалення системи охорони культурної спадщини.
  • Олексій Резніков від початку роботи в компанії «Правіс» працював пліч-о-пліч з адвокатом Сергієм Власенком, депутатом кількох скликань від «Батьківщини». Резніков і Власенко, зокрема, були у групі адвокатів, яка захищала інтереси консорціуму «Інвестиційно-металургійний союз» Ріната Ахметова і Віктора Пінчука в контексті реприватизації «Криворіжсталі».
  • Є членом «команди реформ» з питань децентралізації при Мінрегіоні з 2015 року.
  • Саме Резніков був одним з відповідальних представників КМДА з організації пісенного конкурсу «Євробачення» у Києві у 2017 році.

  • Викладає у школі адвокатської майстерності свого імені, є автором і ведучим навчальних програм та майстер-класів для молодих юристів у кількох провідних українських вишах.
  • У 2004 році став відомим як адвокат кандидата на посаду президента України Віктора Ющенка у справі про визнання другого туру виборів президента України недійсним та про призначення «третього туру». Той процес Ющенко виграв, і повторне голосування відбулося.
  • Олексій Резніков знається на екстремальних розвагах: знаходить час на дайвінг, стрибки з парашютом, стрільбу та гірські лижі. Що ж до автомобільних перегонів, то тут Резніков є майстром спорту України з трофі-рейдів (подолання бездоріжжя).

Міністр оборони Андрій Таран: розвідник, дипломат, переговірник з росіянами на Донбасі та «креатура Єрмака»

Народився у 1955 році в Німеччині, у місті Франкфурт-на-Одері, в родині радянського військового.

Закінчив Київське вище зенітне ракетне інженерне училище за спеціальністю «військовий інженер-радіотехнік». Після цього служив у радянській армії та навчався у Військовій академії ППО у Києві за спеціальністю «управління бойовими діями».

З 1992 року служив у центральному апараті Міноборони України, через два роки перейшов до Головного управління розвідки цього відомства. І паралельно проходив перепідготовку «для дипломатичної служби».

У 1995−1996 роках – навчався в Національному університеті оборони США, здобув диплом магістра за спеціальністю «стратегія національних ресурсів». Після цього пішов в РНБО України – експертом Центру стратегічного планування та аналізу.

У 1998 році Андрій Таран повернувся в центральний апарат Міноборони.

Але вже через рік, і аж до 2004 року, – Таран знову у США: він став військовим аташе при посольстві України.

Він і далі працював на військових та дипломатичних посадах: з 2008 по 2011 роки він був заступником голови ГУР Міноборони, після цього, і до 2014 року, представляв Міноборони України в ООН.

Навесні і влітку 2015 року Андрій Таран представляє Україну у Спільному центрі контролю і координації (СЦКК) на Донбасі.

З вересня – входить до українського представництва у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі.

З грудня 2015 року – заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ, аж до пенсії: у 2016 році був звільнений в запас «після досягнення граничного віку генеральської служби».

Цікаві факти

  • 4 березня, в день позачергового засідання Верховної Ради, Андрію Тарану виповнилося 65 років.
  • Він вільно володіє англійською – після навчання і роботи у США.
  • В час його роботи в СЦКК, ввечері 12 липня 2015 року на сторінці РНБО у Twitter з’явилося повідомлення: «Генерал Таран звільнений з посади… Йому оголошено підозру за статтею 111 КК України (Державна зрада)». Вранці 13 липня в РНБО повідомили, що акаунт був зламаний і повідомлення про Тарана – фейк. Звільнення Андрія Тарана спростували також Генштаб ЗСУ та тодішня Адміністрація президента, а тодішній секретар РНБО Олександр Турчинов пояснив це «спробою російських спецслужб скомпрометувати Тарана», що свідчить, на думку Турчинова, про його професійну роботу. Після цього інциденту Таран залишався в СЦКК понад місяць, а потім перейшов у Тристоронню контактну групу на Донбасі.
  • Таран має два ордени Богдана Хмельницького II та III ступенів.
  • З лютого 2019 року генерала запасу почали називати «людиною Ігоря Смешка»: він очолив його передвиборчий штаб на президентських перегонах.

  • Головний редактор порталу «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов констатує, що Таран має хороші ділові стосунки з керівником Генштабу ЗСУ Русланом Хомчаком. Але додає: за його інформацією, призначити міністром оборони Андрія Тарана запропонував голова ОП Андрій Єрмак.

«Єрмак вважає досвідченого військового дипломата і військового розвідника, який має зв'язки в США і досвід «перемир'я» з росіянами на Донбасі, оптимальною фігурою для продовження миролюбної політики», – пише Бутусов.

  • Водночас джерела Радіо Свобода в уряді Гончарука та у Верховній Раді стверджують: попереднього міністра оборони Андрія Загороднюка ще пару днів тому планували залишити на посаді. Окрім того, про його роботу схвально відгукувалися західні військові партнери України. Ще вранці 4 березня рішення не було ухвалене, оскільки в апараті Міноборони нікому не повідомили про заплановану кадрову зміну, стверджують джерела Радіо Свобода.

Міністр фінансів Ігор Уманський: економіст, банкір і посадовець «чотирьох президентів»

Народився у 1975 році в місті Прип’яті, яке через 11 років було повністю відселене внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У 1997 році закінчив Київський національний економічний університет. Є кандидатом економічних наук.

З 1997 року – спеціаліст Нацагентства України з питань розвитку та євроінтеграції.

У 1998–2000 роках Уманський був експертом служби віцепрем'єра з питань економіки. Після цього, до 2003 року, обіймав різні посади в структурі Мінекономіки. Частину цього часу прем’єром був Віктор Янукович.

Після перемоги на виборах Віктора Ющенка Ігор Уманський очолив департамент роботи з проблемними банками Нацбанку України. З 2005-го по 2006-й був заступником голови правління «Укртранснафти», після цього почергово був заступником голови Державної іпотечної установи та Держагентства з інвестицій та інновацій.

З 9 січня 2008 року Ігор Уманський – у Мінфіні: першим заступником міністра, а потім – в.о. міністра фінансів. Звільнився у березні 2010 року, через два тижні після приходу до влади Януковича.

Колишній міністр фінансів Ігор Уманський про фінансову ситуацію у країні
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:01 0:00

На початку правління Петра Порошенка повернувся до Мінфіну як перший заступник міністра фінансів України. А вже з 2016 році став економічним радником Порошенка. У 2019 році сам пішов з цієї посади.

Цікаві факти

  • Ігор Уманський встиг попрацювати в урядах президентів Леоніда Кучми, Віктора Ющенка, Петра Порошенка і навіть кілька днів в період правління Віктора Януковича.
  • В час роботи в уряді Юлії Тимошенко Уманський був чи не найбільш медійним урядовцем: він вів переговори з МВФ, коментував і пояснював у телеефірах рішення та дії уряду.
  • У 2016 році «Економічна правда» припускала, що востаннє Уманський пішов з посади, оскільки не зійшовся у поглядах з міністеркою фінансів Наталією Яресько.
  • Частина медіа, які не підтримують ні чинну, ні минулу владу, оголосили, що призначення Ігоря Уманського є «реваншем людей Порошенка».

Міністр охорони здоров'я Ілля Ємець: «професор-кардіохірург», «ревізор» реформ Супрун, який «не хотів працювати в уряді»

Народився у 1956 році у Воркуті в багатодітній українській родині, яка пізніше переїхала до України.

У 1979 році закінчив Київський медичний інститут, отримав спеціальність педіатра. Після цього шість років проходив клінічну ординатуру за фахом «серцево-судинна хірургія» в Інституті серцево-судинної хірургії України.

Захистив кандидатську дисертацію у 1997 році, докторську – в 2002-му, обидві роботи присвячені кардіохірургії.

У 1993 році створив і очолив міжнародний благодійний фонд «Дитяче серце», який опікується українськими дітьми з вродженими вадами серця.

З цього року Ілля Ємець працював кардіологом у клініках Канади, Австралії та Франції.

У 1996-му повернувся в Україну і очолив відділення дитячої реанімації та кардіохірургії Інституту серцево-судинної хірургії АМН України, однак вже через два роки знов поїхав працювати до закордонних клінік.

З 2003 року Ілля Ємець лишився в Україні: очолив «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» при МОЗ України. Є автором низки інновацій. Одна з них: оперування вад серця у перші години життя дитини, із використанням замість донорської крові – крові з пуповини.

Ілля Ємець вже одного разу був міністром охорони здоров’я: з грудня 2010 року по травень 2011-го, в уряді Миколи Азарова. В інтерв’ю «Укрінформу» він стверджує, що сам подав заяву на звільнення.

З 21 лютого 2020 року Ємець є членом тимчасової робочої групи з питань реформування системи охорони здоров'я: оцінити перебіг реформ в МОЗ йому запропонував президент України Володимир Зеленський.

Цікаві факти

  • На початку 1990-х Ілля Ємець отримав ліцензії на ведення медичної практики в Австралії, Канаді та Франції. До 1998 року працював дитячим кардіохірургом у цих країнах.
  • Одним із перших в Україні почав оперувати немовлят зі складними вадами серця, зробив кілька операцій з пересадки серця.
  • Ємець, імовірно, не підпадає під дію закону про люстрацію, оскільки обіймав посаду міністра менше ніж один рік.
  • Дружина Ємця Тетяна Осика – успішна бізнесвумен: вона є засновницею трьох компаній: «Клініка нових технологій», ТОВ «Вино Баррель» та приватне підприємство «Фарвартер-Д».
  • У листопаді 2019 року Ілля Ємець відкидав можливість піти працювати в уряд. «Зараз ні, зараз я принесу набагато більше користі у своїй спеціальності», пояснював він журналістам.

Олексій Чернишов: від забудовника – до міністра розвитку громад та територій

Народився в 1977 році в Харкові. Там минуло його дитинство і шкільні роки.

Там же, у Харкові, Чернишов отримав дві вищі освіти поспіль: економічну, в Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія», та юридичну, в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.

Олексій Чернишов – понад 20 років у бізнесі. У 1998 році почав працювати в ІТ-компанії Telesens, яка була дочірньою компанією німецької Telesens AG. Через чотири роки він разом із партнерами викупив українську «дочку» в німців і зробив її самостійною компанією.

У цей період Чернишов почав цікавитися комерційною нерухомістю, реалізував кілька девелоперських проєктів у Харкові, почав співпрацювати з компанією «АВЕК». З листопада 2005-го став її президентом, а потім – головою наглядової ради. Він залучив до українських проєктів комерційної нерухомості закордонних інвесторів, в роботі – близько 350 тисяч квадратних метрів нерухомості. Очолював «АВЕК» до 2013 року.

З 2012-го по 2014 рік заснував три інвестиційні компанії. Одна з них, VI2 Partners, у 2017 році придбала у французьких власників частку акцій мережі супермаркетів «Фуршет».

У 2017 році він став головою Наглядової ради Українського клубу нерухомості URE Club, який об’єднує експертів та бізнес у сфері нерухомості та опікується залученням інвестицій. А рік по тому ініціював створення «Школи управління комерційною нерухомістю».

Цікаві факти

  • З Чернишовим пов’язано кілька культурно-мистецьких проєктів. Наприклад, після Революції гідності у Відні пройшла виставка сучасного українського мистецтва «Through Maidan and Beyond», присвячена подіям на Майдані. Тоді ж Олексій Чернишов підтримав видання сучасного путівника українською столицею «Awesome Kyiv» , а через чотири роки – «Awesome Kharkiv».
  • Посада міністра – не перше призначення, яке Чернишов отримав від Зеленського. Так, в кінці жовтня 2019 року він став головою Київської облдержадміністрації.


Посадовець зізнається, що очолити Київщину йому запропонував заступник голови Офісу президента Сергій Трофимов, який відповідає за регіональну політику, а перед призначенням він зустрічався з тодішнім головою Офісу президента Андрієм Богданом, прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком і особисто з Зеленським.

  • Ексдепутат і колишній журналіст-розслідувач Сергій Лещенко стверджує, що Чернишов пов’язаний з бізнесменами Олександром Фельдманом, а також – що він пройшов «оглядини» у Ігоря Коломойського. Сам новопризначений міністр розвитку громад знайомство з олігархом спростовує.

Міністр соціальної політики Марина Лазебна: від міністерства до ФОП і назад

Народилася на Київщині в селі Пісківка Бородянського району.

У 1998 році закінчила Київський державний університет імені Шевченка за спеціальністю «економіст – менеджер».

Через два роки Марина Лазебна вже працювала в Мінекономіки: провідним спеціалістом управління соціальних прогнозів та економічної експертизи. Невдовзі очолила відділ пенсійної реформи у Мінекономіки.

З 2003 року – на посадах головного спеціаліста в «соціальних» управліннях Секретаріату Кабінету міністрів України, де була призначена головним спеціалістом Управління стратегії реформування соціальних відносин, а згодом – головним спеціалістом Управління соціальної політики та праці.

У 2011 році очолила Департамент праці та зайнятості Мінсоцполітики в уряді Азарова.

А 20 травня 2013 року тодішній президент Віктор Янукович призначив її головою Державної служби зайнятості України. Пропрацювала вона там менше ніж рік: після перемоги Революції гідності цей орган розформували.

Відтоді Марина Лазебна – ФОП, який надавав послуги з «консультування з питань комерційної діяльності й керування».

Але вже в серпні 2019 року виграла конкурс за право очолити Державну соціальну службу України. У жовтні вона звільнилася з посади за власним бажанням. На посаду її призначав Володимир Гройсман, в останні дні роботи прем’єром, звільняв – нещодавно призначений Олексій Гончарук.

Цікаві факти

  • Як ФОП Марина Лазебна за 2018 рік заробила 799 тисяч гривень, консультуючи бізнес.
  • Нова міністерка соцполітики свого часу заснувала дві громадські організації: «Новий соціальний вибір» та «Соціальний порядок».
  • Марина Лазебна, яка двічі працювала в уряді в часи Януковича, імовірно, підпадає під люстрацію. Втім, в період Революції гідності вона обіймала посаду менше ніж рік.

Міністр у справах ветеранів Сергій Бессараб: півстоліття військової кар’єри і керівництво АТО

Народився у 1955 році на Дніпропетровщині в селі Старі Кодаки.

Навчався військовій справі у трьох вишах: Київське вище загальновійськове командне училище імені Фрунзе (1977 рік випуску), Військова академія імені Фрунзе (1990 рік) в Москві й Національна академія оборони України (2002 рік).

Після навчання, у 1990 році, служив у Закавказькому та в Одеському округах радянської армії заступником командира, а потім командиром мотострілецького полку.

Після здобуття Україною Незалежності продовжив службу в ЗСУ.

Із 2002 року був начальником штабу та першим заступником командувача армійського корпусу Північного оперативного командування, через три роки – начальником територіального управління «Північ».

З травня 2007 року – командиром 6-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України та начальником Дніпропетровського гарнізону. Ще через п’ять років – першим заступником командувача Сухопутних військ ЗСУ.

Із 2015 року – заступником начальника Генштабу ЗСУ і командувачем АТО.

Цікаві факти

  • Має медаль «За військову службу Україні» та орден «За заслуги» III ступеня.
  • Розслідувачі «Наших грошей» звернули увагу на те, що детективи НАБУ звернулися до Солом’янського суду щодо закупівлі рацій для силових структур та армії за завищеною ціною. Серед імовірних учасників оборудки в матеріалах справи згадують, зокрема, керівництво Генштабу ЗСУ, але без вказування імен. На той час Бессараб був заступником начальника Генштабу.
  • У 2015 році у Сергія Бессараба виник конфлікт з солдатами та волонтерами. Так, за словами волонтера Віталія Дейнеги, командувач АТО Бессараб заборонив українським воякам відповідати на артилерійські обстріли російських гібридних сил вогнем української артилерії. Деякі незадоволені Бессарабом навіть планували організувати публічні протести проти нього.

Міністр спорту Вадим Гутцайт: помічник «регіонала» Тедеєва, олімпійський чемпіон, і до чого тут бізнес в Росії

Народився у 1971 році в Києві.

На світовому чемпіонаті з фехтування 1991 року Гутцайт був третім в індивідуальному заліку й допоміг «об'єднаній команді» завершити змагання на другому місці.

Як український фехтувальник брав участь у трьох Олімпіадах – у 1992, 1996 і 2000 роках. В 1992 році Україна виступала не окремо, а так званою «об’єднаною командою» 12 пострадянських країн. В складі цієї «об’єднаної команди» Вадим Гутцайт завоював командне золото.

Був наставником української команди шаблісток, яка завоювала золоті олімпійські медалі на пекінській Олімпіаді 2008 року.

У 5-му і 6-му скликаннях Верховної Ради працював помічником у депутата від «Партії регіонів» Ельбруса Тедеєва.

Із 2018 року – директор Департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації.

Цікаві факти

  • Вадим Гутцайт є президентом Федерації фехтування України.
  • Одного разу він вже був серед кандидатів на посаду міністра спорту – в 2014 році.
  • Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року під номером 81. Але відмовився від мандату, хоча й був у прохідній частині списку. Він послався на те, що буде кориснішим для країни у виконавчій владі. «Я – людина справи, я – не політик», підсумував спортсмен.
  • Має три ордени «За заслуги»: І, ІІ та ІІІ ступенів.
  • Одну зі своїх нагород, медаль «25 років Незалежності України», Вадим Гутцайт отримав від Петра Порошенка.
  • Коли Вадим Гутцайт подавався на конкурс до Департаменту молоді та спорту КМДА, його конкуренти звинуватили його в тому, що він мав бізнес в Росії, а саме – є співзасновником ООО «Альтаир». Серед інших засновників компанії – двоє російських фехтувальників Ільгар Мамедов та Станіслав Поздняков. Останній зараз є президентом Олімпійського комітету Росії, а в 1992 році входив до «об'єднаної олімпійської команди» пострадянських країн. Ільгар Мамедов – багаторічний головний тренер збірної Росії з фехтування та має звання полковника Збройних сил Росії, наводять інформацію українські медіа.

Нині склад засновників ТОВ «Альтаир» змінився, але в історії змін зустрічається ім’я Гутцайта. Українські медіа наводять скріншоти з російських баз даних, де вказується частка українського олімпійця в цьому бізнесі.

  • Наприкінці 2019 року Вадима Гутцайта підозрювали в розкраданні 2,2 мільйона гривень, виділених на закупівлю човнів для дитячо-юнацької спортивної школи. Поліція встановила, що Департамент молоді та спорту КМДА спеціально прописав тендер під одного замовника, і їх вигравав приватний підприємець, який одночасно є тренером ДЮСШ «Буревісник», спортивної школи у підпорядкуванні департаменту, яким і керує Гутцайт.

4 березня, перед призначенням посадовця, ці факти також озвучила з трибуни парламенту народна депутатка від «Голосу» Олександра Устінова.

Міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов: спортсмен, активіст, ветеран АТО і колега Шмигаля

Народився у 1977 році у Львові.

Закінчив географічний факультет Львівського державного університету імені Франка, курси військової підготовки за профілем: «Бойове застосування мотострілецьких підрозділів, частин та з’єднань», Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю «державна служба» та «Львівський університет бізнесу та права» за спеціальністю «правознавство». Останній виш закінчив у 2011 році.

Перше робоче місце – інспектор та спеціаліст відділу роботи з молоддю департаменту гуманітарної та соціальної політики у Львівській міській раді, 1999 рік.

Пізніше викладав у Львівському ПТУ № 32, був помічником народного депутата України Олександра Гудими.

Із 2006 році – в бізнесі: виконавчим директором асоціації «Будівельні підприємства Львівщини», заступником генерального директора; ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Готель «Незалежність»; ТОВ «Євроготель» у Львові.

Відтоді й аж до 2014 року Олег Немчінов почергово викладав, вів бізнес та працював у місцевих органах влади. А паралельно встиг долучитися до місцевих осередків партій та організацій «Молодий рух» «Наша Україна» та «Українська народна молодь».

Пішов на фронт у 2014 році у складі підрозділів прикордонної служби. Згодом був головою військово-цивільної адміністрації сіл Комінтернове, Водяне та Заїченко на Донеччині. Загалом пропрацював у зоні АТО майже чотири роки.

Із 11 квітня 2017 року – державним секретарем Міністерства молоді та спорту України. Пішов з посади разом з об’єднанням Міністерства молоді та спорту і Мінкульту.

Цікаві факти:

Олег Немчінов є онуком бійця Другої світової, артилериста Івана Миколайовича Немчинова, героя Радянського Союзу.

Новопризначений голова секретаріату Кабміну (міністр Кабінету міністрів) – земляк прем'єра Дениса Шмигаля. Крім того, він працював у підрозділах Міністерства доходів та зборів у Львівській області в той же час, коли там був Денис Шмигаль.

Захоплюється легкою атлетикою, очолював Федерацію легкої атлетики у Львівській області.

У четвертому скликанні Верховної Ради встиг побувати помічником двох депутатів від блоку «Наша Україна» Олександра Гудими і Юрія Костенка.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG