(Рубрика «Точка зору»)
Можливість проведення «нормандського саміту» лідерів Франції, Німеччини, України та Росії почала набувати реальних обрисів і в Єлисейському палаці навіть назвали день, коли зустрінуться президенти і федеральний канцлер: 9 грудня. Ця інформація – хороший привід для того, щоб поставити запитання про те, чим може завершитися «нормандський саміт»?
Мета президента України Володимира Зеленського на цій зустрічі здається очевидною – завершення війни. Мета президента Франції Емманюеля Макрона – домогтися припинення конфлікту, утвердитися в ролі європейського лідера, відновити відносини Заходу і Росії. Мета канцлера Ангели Меркель – продемонструвати ефективність формату, у створенні якого вона грала головну роль і який повинен був призвести до закінчення війни на сході України.
Мета Росії проста – легітимізація маріонеткових адміністрацій
Чого хоче Володимир Путін, ми можемо тільки здогадуватися. Втім, під час візиту до Бразилії російський президент окреслив рамки своїх уявлень про те, як повинні розвиватися події. Російський президент виступає за те, щоб закон про особливий статус окупованого Донбасу був пролонгований, а далі змінювався шляхом прямих консультацій українського керівництва з представниками «народних республік». Ця позиція, за великим рахунком, не сильно відрізняється від того, що Путін та інші російські керівники говорять із 2014 року. Прямі переговори – це модель, яку Росія послідовно нав’язувала спочатку керівництву Молдови, а потім керівництву Грузії. Мета проста – легітимізація маріонеткових адміністрацій і перетворення Росії з учасника конфлікту на повноцінного посередника. Посередника, який аж ніяк не гарантує вам відновлення територіальної цілісності навіть тоді, коли ви підете на всі його умови.
Ще одна важлива теза, озвучена Володимиром Путіним – це розведення військ по всій лінії розмежування. Це означає, що Росія в принципі готова перевести конфлікт у розряд заморожених. Але що це буде означати на практиці? Чи піде за цим відновлення територіальної цілісності України або ж, навпаки, Росія стане зміцнювати донбаську «державність»? І від чого це залежатиме – від «лояльної» поведінки українського керівництва або ж від рішення Кремля віддати територію або зберегти її за собою? І чи стане тема статусу Донбасу обговорюватися на «нормандському саміті» – або її знову підмінять дискусією про черговість виконання пунктів Мінських угод?
Раніше президент Путін наполягав на тому, що цей саміт може відбутися тільки в разі, якщо він завершиться конкретними результатами. Тепер, коли дата саміту вже є відомою, залишилося зрозуміти, на який саме конкретний результат він розраховує.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Рух опору капітуляції» пропонує висунути Росії консолідовану претензію як країні-агресору