(Рубрика «Точка зору»)
Публікація доповіді генерального секретаря ООН, яка свідчить про зміну Російською Федерацією складу населення анексованого Кримського півострова, нагадує про одне з найважливіших знарядь Кремля – демографічну війну проти окупованих територій.
Досі одним із найстрашніших прикладів такої демографічної агресії залишається Голодомор, після якого «очищені» від українців території заселялися переселенцями з інших регіонів Радянського Союзу, перш за все – із сусідніх областей Росії. Це переселення стало для України справжнісінькою політичної пасткою на довгі десятиліття, його наслідки й зараз можна «прочитати» в результатах голосування за проросійських політиків і демагогів-популістів в найбільш постраждалих від голоду регіонах країни.
Обкладинка брошури, виданої Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору» до 85-х роковин геноциду
Але материкова частина України – аж ніяк не виняток із кремлівських правил. Той самий Крим не вперше стає регіоном, проти якого здійснюється демографічна агресія Москви. Після виселення корінних народів Криму радянський уряд переселяв буквально в їхні оселі мешканців сусідніх регіонів Росії, що кардинально змінило демографічний склад населення півострова, а після передачі Криму з РРФСР до УРСР зробило цю територію ще однією «пасткою» для українського майбутнього.
Під час презентації документального фільму «1944», приуроченого до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Київ, 17 травня 2019 року
Також не менш агресивна тактика застосовувалася і проти окупованих країн Балтії. Частина корінного населення була вигнана до Сибіру в результаті двох хвиль окупації – до і після Другої світової війни. До окупованих країн масово звозили переселенців із сусідніх регіонів Росії – нібито для роботи на промислових об’єктах. Навіть комуністичне керівництво Литви змогло перешкодити цьому запрограмуваному «розчиненню» литовців, просто не допустило будівництва радянських індустріальних гігантів. Естонське керівництво маневрувало, намагалося і задовольнити побажання керівництва СРСР, і чинити опір демографічній атаці Кремля. Але чинити опір потрібно було дуже обережно. Наприклад, в Латвії ЦК КПРС влаштував справжній переворот, коли був зміщений перший секретар республіканської компартії Ян Калнберзіньш, а на його місце був поставлений «московський латиш» Арвід Пельше. Він і здійснив і будівництво нових заводів, і демографічне «підкорення» Латвії, в результаті якого латиші мало не стали меншиною в своїй країні.
Після краху Радянського Союзу Москва від своєї улюбленої зброї не відмовилася. З Абхазії, яка повинна була стати сателітом Росії і противагою неслухняній Грузії, була вигнана більшість населення – етнічні грузини. Під час війни Росії і Грузії спалювалися села з грузинським населенням Південної Осетії, а їхніх мешканців виганяли з рідних домівок. І ось тепер знову Крим. Демографічна війна триває.
Віталій Портников ‒ журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода