Гість програми «Ваша Свобода»: перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко.
Що відбувається в Конституційному суді України? Які події навколо зовнішньої політики України, Мінського процесу, врегулювання на Донбасі є визначальними? Які можуть бути наслідки поточної політичної ситуації та як на неї впливає парламент? Про це говоримо з першим заступником голови Верховної Ради України Іриною Геращенко.
Your browser doesn’t support HTML5
Віталій Портников: Пані Геращенко, якими будуть наслідки, якщо КСУ все ж таки ухвалить рішення про неконституційність люстрації? Як реагуватиме український парламент?
Ми не можемо впливати на рішення суду, тиснути. Але обмінятися думками відносно настроїв, які є в суспільстві, можливо і важливо
– Важливо, як реагуватиме українське суспільство. Українське суспільство буде дуже критично до такого рішення КСУ ставитися. Так само, як суспільство не сприйняло рішення про скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Депутати, які представляють нашу політичну силу, мали сьогодні (4 липня) зустріч з головою КСУ. Очевидно, що ми не можемо впливати на рішення суду, тиснути. Але обмінятися думками відносно настроїв, які є в суспільстві, можливо і важливо. До речі, проти рішення за скасування незаконного збагачення голосували тільки 4 судді КСУ, саме призначені президентом Порошенком.
Наші демократичні політики чи так звані «демократичні політики» перелякані в питаннях взагалі будь-якого коментування резонансних тем. У мене таке враження, що вони настільки бояться у виборчий період щось не те сказати, що може комусь не сподобатися, що є великий ризик втрати обличчя під час цього короткого виборчого періоду. Тому я горда тим, що наша політична сила сьогодні активно заявила протест проти такого можливого рішення і подала закони до Верховної Ради щодо криміналізації незаконного збагачення. Це є наші принципи. Зраджувати їх раз на 5 років під час виборчого періоду не варто. І дуже прикро, що демократичні партії йдуть кількома колонами – розпорошуються голоси, вони дістануться в кінцевому результаті при перерозподілі іншим партіям. У нас була інша позиція – об’єднатися і йти спільною колоною. Не дослухалися.
Люди зранку одне говорять, ввечері – друге, клянуться, що після виборів ще кимось залишаться, на якихось будуть «стільцях»
Люди зранку одне говорять, ввечері – друге, клянуться, що після виборів ще кимось залишаться, на якихось будуть «стільцях». Дуже дивна позиція. Політичне життя таке, що сьогодні ти при владі, а завтра – в опозиції. Це не страшно. А страшно втратити обличчя і загубити свої принципи. Після президентських виборів наша політична сила є тією, яка визнала помилки. Єдина! Всі ж інші – «з крилами», «білі і пухнасті». Зробила висновки з цих помилок і поступово їх виправляє. Як і комунікаційні, так і кадрові.
– Не є таке небажання діяти, згідно з принципами, певним самонавіюванням? Адже немає жодних ознак того, що адміністрація президента Володимира Зеленського хотіла би точно скасування закону про очищення влади, як і інших законів. Є тільки чутки.
– Хотілося б почути і позицію президента Зеленського з цього приводу. Але ж ми не під адміністрацією президента влаштовуємо акцію, а під КСУ. Наша позиція стосується рішення КСУ. Ми не прив’язуємо адміністрацію там, де її дійсно... я не знаю, чи є вона там, чи її немає.
Останнє резонансне рішення КСУ щодо указу президента про розпуск парламенту, то це взагалі приклад рішення без рішення
Якщо говорити про останнє резонансне рішення КСУ щодо указу президента про розпуск парламенту, то це взагалі приклад рішення без рішення. КСУ сказав, що існує політична колізія, політична криза, треба врахувати, що є криза і діяти ось так. У цьому рішенні немає ключового – відповідності Конституції чи ні. Коли КСУ розводить руками і каже, що ми не знаємо, чи відповідає це, чи ні Конституції, але кон’юнктура така, то це викликає дуже багато запитань. Судова реформа – одна з тих прикладів недоведеної до кінця реформи.
– Пані Геращенко, питання, яким ви займалися багато останніх років, повернення українських заручників з російських в’язниць і з в’язниць так званих «республік» Донбасу. Наскільки є новими перспективи цього звільнення людей?
Дивує, коли президент говорить про полонених, заручників, не звучить дуже чітка заява про те, хто їх утримує. Їх утримує Путін
– Це те питання, в якому я щиро бажаю успіху новій команді! До президентських виборів щодня чули від Зеленського, його команди, що на другий день закінчиться війна, просто треба «припинити стріляти», хто хоче домовитися, той зразу звільнить заручників. Після виборів всі ці популістські заяви припинилися, тому що немає легких відповідей на ці запитання. Ще дивує в цих заявах те, коли президент говорить про полонених, заручників наших, не звучить дуже чітка заява про те, хто їх утримує. Їх утримує Путін.
Я розумію, що на цьому етапі президент, можливо, ще сподівається сподобатися Путіну, подружитися, розсмішити. Але це все примарні уяви про Путіна. Його не можна розжалобити. Його можна розсмішити, але не варто це робити. З ним треба розмовляти на позиції рівних, з позиції своєї правоти, на нього треба тиснути і робите це в присутності наших міжнародних партнерів у «нормандському форматі». Після саміту G20 пройшли заяви, що, можливо, готується зустріч у «нормандському форматі» спочатку на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони, а потім і лідерів. Президент, його адміністрація мають поставити вимогу: ця зустріч можлива тільки після звільнення моряків. Нинішній адміністрація не вистачає активності і твердості...
Деескалація конфлікту – це не синонім імітації. Розведення військ має відбуватися тільки на фоні припинення вогню і режиму тиші
Деескалація конфлікту – це не синонім імітації. Розведення військ має відбуватися тільки на фоні припинення вогню і режиму тиші. Все інше – воно є проблемним, воно є гібридним. Якщо війська розвели в Станиці Луганській – це важливо. Але має бути дуже чітка вимога – розібрати на цьому мосту незаконно встановлений бойовиками і росіянами блокпост, демонтаж фортифікаційних споруд на горі князя Ігоря, що посилює позиції бойовиків. І ключове – СММ ОБСЄ, яка заявила, що війська розвели, тепер їхня відповідальність дуже чітко моніторити там безпекову ситуацію. І я як перший віце-спікер звертаюся до СММ ОБСЄ з проханням негайно відкрити постійно діючий пункт СММ ОБСЄ біля мосту в Станиці Луганській, який має працювати 24 години на добу сім днів на тиждень.
Зараз до президента Зеленського є величезна цікавість у світі. У нього зараз «медовий місяць» і з українським суспільством, і зі світом
Зараз до президента Зеленського є величезна цікавість у світі. У нього зараз «медовий місяць» і з українським суспільством, і зі світом. І це треба на повну використати, щоб витиснути все, що можливо, для України. Щоб витиснути це, це потребує дуже серйозної активності. Не просто «шутки-прибаутки», «фенечки».
От ситуація в ПАРЄ – якби він туди приїхав, людина, до якої такий великий інтерес у світі, можливо, той самий був би результат, але були б інші цифри на табло. Не 118 на 62, а 90 на 70. Якби він зараз (я дуже радила б) написав статті у всі світові медіа, які перші свої шпальти присвятили б ПАРЄ, критикуючи цю організацію за зраду інтересів, якби він виклав українську позицію, то ці статті цитували б, ці статті показували б його силу, силу України, що ми «не склали лапки». Цієї активності дуже не вистачає.
– Зараз деякі ваші колеги по політичному життю звинувачують в поразці в ПАРЄ не президента, а українську делегацію. Ви чули нещодавню заяву Валентина Наливайченка щодо цього. І як ви оцінюєте цю ситуацію в ПАРЄ? Що це все ж таки відбулося: бажання отримати російські внески чи початок процесу зняття санкцій проти Російської Федерації, який співпадає зі змінами в політичному ландшафті самої України?
Наливайченко у спробах принизити делегацію принизив Україну. Українська делегація в ПАРЄ – різні політичні сили: «БПП», «Народний фронт», «Самопоміч», «Батьківщина»
– Ми обурені цією заявою. Вся делегація всі ці роки жила в одному готелі, дуже скромному. Єдиний плюс зараз цього проживання, що останніх 4 роки там не жила російська делегація. Ми зробили все, щоб викурити їх і з готелю, і з ПАРЄ. Він (Наливайченко – ред.) у цих своїх спробах принизити делегацію принизив Україну.
Коли світові медіа пишуть, що Україна відчайдушно боролася за свою країну, таке говорити – це ганьба! Українська делегація в ПАРЄ – там же різні політичні сили: «БПП», «Народний фронт», «Самопоміч», «Батьківщина». Ми можемо чубитися, дискутувати, опонувати одне одному в країні, але там була перша делегація, яка говорила в один голос і жорстко захищала один український інтерес.
(Повна версія програми)
(Голосування в ПАРЄ щодо повернення російської делегації – ред.) і те (бажання отримати російські внески – ред.), і друге (початок процесу зняття санкцій проти Російської Федерації – ред.) і з «круасаном». Спроби повернути російську делегацію були активними всі ці 5 років. Лобісти Кремля, які там діють за нафтодолари, за ікру на різні європейські голоси (голландською, англійською, німецькою, французькою, іспанською) весь цей час просували інтереси Кремля. Нашій делегації вдавалося їм протистояти щороку. Нам вдалося вперше провести імпічмент проросійського президента Аграмонда. Спроби активізувалися, коли ослабла Україна в період політичного міжсезоння, міжвиборче.
Те, що його реалізували саме зараз, ще й за українською спиною, тільки поставивши до відома Україну – це свідчить про те, що наші партнери вперше порушили ключовий принцип «епохи Порошенка» – «нічого про Україну без України».