Швейцарський часопис Neue Zurcher Zeitung розмірковує над привабливістю української економіки для закордонного капіталу. Бельгійське видання Het Laаtste Nieuws пише про скоординовану кампанію російських інтернет-тролів з метою звинуватити Україну у збитті пасажирського літака рейсу МН17 у небі над сходом України у 2014 році. Французький тижневик Le Point зачіпає питання тертя на верхівці Православної церкви України.
Швейцарський часопис Neue Zurcher Zeitung публікує статтю «Рай зарплатні» із небезпечними ямами: чому Україна не використовує свій великий потенціал?». Видання пише, що Україна постає країною із низькою зарплатнею буквально на порозі Євросоюзу.
Цюрихська газета запитує, що з цим міг би вдіяти новообраний президент України Володимир Зеленський?
На Заході існує уявлення, що «Україна – це така сіра і непримітна колишня республіка Радянського Союзу». Проте, як на швейцарський щоденник, це уявлення є хибним. Будь-хто, хто будь-коли приїздив в Україну, відчував велику відкритість та величезний економічний потенціал. Багато українців є доволі енергійними, умотивованими та добре освіченими. Промисловість, сектор інформаційних технологій або сільське господарство України можуть багато чого запропонувати. І, при цьому, зарплатня в Україні є надзвичайно низькою.
Далі видання наводить слова Роберта Кірхнера з німецької дорадчої групи щодо України. Він каже, що на східному кордоні Євросоюзу знаходиться країна з рівнем зарплатні таким саме низьким як і китайський. Відтак, Україну мають буквально наводнити закордонні компанії, які хотіли б використати цей «рай зарплатні».
Neue Zurcher Zeitung веде далі, зазначаючи, що Україна і надалі залишається країною невикористаних шансів. Великим є розчарування тим, що Україна не спромоглась привабити закордонних інвесторів за роки після перемоги прозахідного Євромайдану 2014 року.
Your browser doesn’t support HTML5
Майдан. Це було тут
І тут, на думку швейцарського видання, варто очікувати значно більшого, надто за умов того, що Україна має гарний доступ до внутрішнього ринку ЄС, завдяки укладеній угоді про асоціацію.
Хоча з іншого боку, як пише цюрихський часопис, образ країни, яка веде війну, може відлякати багато закордонних компаній. Навіть за умов, коли конфлікт точиться у невеличкій частині цієї великої країни.
Але головне, це брак верховенства закону. Це чи не головний відлякувальний чинник для закордонного капіталу.
Факт того, що права на власність не захищені в Україні належним чином, а суди і органи влади є корумпованими, на думку видання, становлять найбільшу проблему України.
Роберт Кірхнер підсумовує, вважаючи, що закордонні компанії не лише принесуть додаткові капітали, обладнання і вищу зарплатню в Україну. Вони також запроваджуватимуть в українській економіці сучасні методи керівництва і забезпечать інтеграцію української промисловості до міжнародної системи цінностей.
«Рай зарплатні» з небезпечними ямами: чому Україна не використовує свій великий потенціал?»
Періодичне видання Бельгії Het Laаtste Nieuws друкує статтю «Співробітники російської інтернет компанії розповсюджували фейкові новини щодо збиття авіалайнера рейсу МН17». Брюссельське видання повідомляє, що принаймні 65 тисяч твітів було оприлюднено впродовж лише перших двох днів після збиття над сходом України пасажирського літака авіакомпанії Malaysia Airlines рейсу МН17 у липні 2014 року. Згідно з дослідженням фахівців, усі твіти надійшли з так званої «фабрики тролів» у Санкт-Петербурзі.
Het Laаtste Nieuws пише, що російські твіти було скоординовано і відіслано з єдиного центру. Зовні він виглядає як якийсь інститут або офісний центр на околицях Санкт-Петербурга. Саме у цьому будинку, як зазначає брюссельський часопис, чи не цілодобово працюють сотні співробітників, єдиним завданням яких є вести дискусії у соціальних мережах і поширювати вигідні Кремлю сентенції.
І це не просто звичайні обговорення актуальних подій, як наголошує бельгійська газета. Тут йдеться про цілеспрямоване скерування суспільної думки у потрібному Москві напрямку, і водночас розповсюдження фейків, наклепів, незадоволення, розчарування і різноманітних теорій змови.
Видання завершує, вказуючи, що під час цієї широкомасштабної кампанії дезінформації, російські інтернет тролі намагалися переконати світ у тому, що саме Україна збила пасажирський лайнер рейсу МН17, внаслідок чого загинули всі 298 пасажирів, серед яких були і діти.
«Співробітники російської інтернет компанії розповсюджували фейкові новини щодо збиття авіалайнера рейсу МН17»
Французький суспільно-політичний тижневик Le Point містить матеріал «Україна: тертя у новій незалежній православній церкві». Видання пише, що здобувши незалежність від релігійної домінації Москви, Православна церква України опинилась у стані доволі помітного напруження у стосунках на самій її верхівці. Все це, як на французький тижневик, викликає побоювання нового розколу в українському православ’ї. Суперечка вийшла на поверхню, коли 90-річний почесний патріарх Філарет зібрав прес-конференцію у Києві для того аби звинуватити свого колишнього секретаря 40-річного митрополита Епіфанія у здійсненні спроб усунути його від влади. Філарет також висловив жаль щодо висунення кандидатури Епіфанія на посаду глави Православної церкви України.
Le Point зазначає, що багато хто в Україні скритикував кроки Філарета, як такі, що виявляють занадто амбіцій. Видання наводить слова політолога Володимира Фесенка, який каже, що підхід Філарета викликає шкоду і печаль, демонструючи його жагу до влади. Ба більше, французький тижневик повідомляє, що поведінка Філарета дещо прикро вразила керівництво світового православ’я у Константинополі. Це може, як пише паризьке видання, спричинитися до того, що Константинопольський патріархат може покарати Філарета та його прихильників, визначивши їх як розкольників. Тижневик також додає, що парламентська фракція Народного фронту оприлюднила спеціальну заяву з цього приводу, зазначивши, що існує нагальна потреба висловити підтримку Православній церкві України та її провідникові Епіфанію. Водночас, як на представників Народного фронту, наспів час сказати рішуче «ні» спробам дестабілізувати нову незалежну українську церкву.
«Україна: тертя у новій незалежній православній церкві»
.