Американський часопис The New York Times пише про скасування візиту в Україну адвоката президента США Руді Джуліані. Іспанське видання регіону Каталонія La Vanguardia обговорює спроби Росії порушити усталений порядок у Європі. Французький часопис La Croix повідомляє про плани проведення зустрічі між папою Римським та керівництвом УГКЦ і ПЦУ з метою обговорення ситуації в Україні.
Американський часопис The New York Times друкує матеріал «Руді Джуліані скасовує свій візит в Україну, звинувачуючи залаштункову діяльність демократів». Видання зазначає: поставши перед гострою критикою у тому, що він намагається здобути закордонну підтримку виборчої кампанії президента Трампа, адвокат президента США Руді Джуліані оголосив, що скасовує відвідини Києва, впродовж яких він планував переконати нову українську владу провести розслідування, яке, як вважає Джуліані, мало б допомогти Дональду Трампу. Джуліані водночас пояснив, що його нібито «підставили» українці, які критично ставляться до його зусиль, а також звинуватив представників Демократичної партії у намаганні зірвати його поїздку в Україну. Руді Джуліані раніше заявляв, що хотів би зустрітися у Києві з новообраним українським президентом Володимиром Зеленським і закликати його розслідувати нову інформацію, яка становить великий інтерес для Трампа. Однією з частин цієї інформації, додає видання, постає «участь сина колишнього віце-президента США від Демократичної партії Джозефа Байдена у діяльності компанії, власником якої є український олігарх». Сам Дональд Трамп звернувся до генерального прокурора США з клопотанням розглянути матеріали, зібрані українськими слідчими. Йдеться про «перетинання дипломатичних зусиль Байдена-старшого в Україні з роботою його сина на українську газову компанію».
The New York Times пише, що одразу ж по тому, як часопис оприлюднив інформацію про візит Джуліані в Україну, представники Демократичної партії звинуватили адвоката президента Трампа у намаганні здобути політичну допомогу від закордонної держави, у цьому випадку від України. План Джуліані заохотити українське керівництво активно розслідувати справу Байдена-молодшого було визначено як аморальний, непатріотичний та такий, що не є етичним. Демократи також висловили занепокоєння наслідками подібної діяльності Джуліані для закордонної політики США. Скасування відвідин Києва, як додає часопис, сталося на тлі того, що радники новообраного президента Зеленського активно почали відраджувати його зустрічатися з Руді Джуліані. Нью-йоркське видання наголошує, що занурення Джуліані до української політики мало б відбутися у доволі делікатний момент для Києва, який у великій мірі залежить від США у плані здобуття фінансової та військової допомоги. Видання також додає, що особою, яка відрадила новообраному президенту Зеленському зустрічатися з Джуліані, був депутат Верховної Ради України Сергій Лещенко. Сам Лещенко спростував це, але зазначив, що український генеральний прокурор неправильно поінформував Руді Джуліані.
«Руді Джуліані скасовує свій візит в Україну, звинувачуючи залаштункову діяльність демократів. Люди хочуть знати про корупцію Байдена та його сина Гантера»
Часопис іспанського регіону Каталонія La Vanguardia містить статтю відомого аналітика американського центру зовнішньої політики Atlantic Council Андерса Ослунда – «Росія загрожує усталеному європейському порядку». У підзаголовку зазначається, що ставлення Росії до Заходу змінилося у драматичний спосіб від приятельських стосунків до відвертої ворожості – найпомітніша ця зміна у Європі. Як пише автор, Росія просто відкинула загальноприйнятні правила міжнародної поведінки і використовує свої новітні «витівки». Європа, на думку Ослунда, «може очікувати будь-яких «брудних» кроків Кремля і мусить протиставити ворожій Росії свою силу, потужну економіку та відкритість». Ослунд зазначає, що упродовж останніх трьох десятиліть Росія доволі швидко змінилась у різних напрямках, однак закордонна політика президента Росії Володимира Путіна залишилась надзвичайно подібною до політики Радянського Союзу часів Брежнєва.
Андерс Ослунд окремо зачіпає український момент, пов’язаний з поведінкою Росії. Саме Помаранчева революція в Україні 2004 року змусила Путіна змінити своє ставлення до Заходу, він вбачав в українських подіях «напад з боку США та Європи на його владу і владарювання». Далі, як пише Ослунд, Росія і Грузія мали п’ятиденну війну 2008 року. Москва закріпила свій вплив, пише автор, «у двох автономних регіонах Грузії, визнавши ці дві невеличкі території як незалежні держави». Саме ця війна у Грузії збільшила тоді популярність Путіна до 88% у Росії, додає Ослунд. Далі Кремль вирішив сконцентруватися на Україні, і вже з липня 2013 року провадив політику залякування Києва, використовуючи як знаряддя тодішнього проросійського президента України Віктора Януковича, продовжує він, Путін запропонував Януковичу дешевий газ і кредити на вигідних умовах навзамін непідписання Угоди про асоціацію України з Європейським союзом. Реакція українського суспільства, як пише Ослунд, вилилась у масові протести на Майдані, які, зрештою, призвели до втечі Януковича до Росії. Після цього російські сили спеціального призначення зненацька захопили український півострів Крим, а російський парламент анексував Крим всупереч цілій низці міжнародних угод. Популярність Путіна у Росії знов сягнула 88%. Саме за посередництвом цих коротких і переможних війн Путін знайшов спосіб підтримувати власну популярність і тримати росіян під контролем, додає автор, але кремлівська ейфорія зійшла нанівець, коли Росія вирішила роздмухати «сепаратистське повстання» на сході України. «Заколот» мав успіх лише у двох окремих частинах Донбасу, додає він, все це потребувало надсилання російських коштів, війська та зброї на Донбас. І саме ця війна, як зазначає Ослунд, вже виявилась ані маленькою, ані переможною, ані врешті-решт популярною у самій Росії.
«Росія загрожує усталеному європейському порядку»
Періодичне видання Франції La Croix публікує статтю «Папа Римський розгляне ситуацію в Україні». Часопис повідомляє, що папа Римський Франциск запросив провідників Греко-католицької та Православної церкви України до Риму на спеціальну зустріч, яка відбудеться 5-6 липня з метою обговорення складної ситуації в Україні. Газета додає, що папа Римський пильно спостерігає за подіями в Україні, зокрема за конфліктом, пов’язаним з підтримуваними Росією бойовиками, який забрав життя більш ніж 10 тисяч людей. Зустріч у Римі також має на меті поглибити аналіз життя і потреб України з тим, аби визначити шляхи того, як саме церква може підтримати тих, хто потерпає в Україні, водночас пропагуючи мир. Водночас французьке видання підкреслює, що ця зустріч проходитиме не лише у контексті конфлікту на сході України, а й також з огляду на здобуття Православною церквою України автокефалії. Газета додає, що за цих умов, беручи до уваги політичні чинники, ситуація виглядає дещо складною для УГКЦ, яка історично була, як визначає часопис, «доволі націоналістичною і антиросійською».
La Croix зазначає, що відносини між Ватиканом і УГКЦ подекуди постають доволі напруженими. Хоча, як додає видання, папа Римський Франциск і глава УГКЦ Святослав (Шевчук) є давніми друзями, ще відтоді, як вони познайомились у Буенос-Айресі. Але, попри особисту дружбу, останнім часом у відносинах Ватикана і УГКЦ з’явились певні тертя, пише La Croix, головно пов’язані з тим, що українці відчували певний вплив дипломатичних зусиль папи Римського, спрямованих на зближення з Московським патріархатом. Зокрема, газета згадує, що папа Римський Франциск підписав 2016 року на Кубі спільну декларацію разом з Московським патріархом Кирилом. Українські греко-католики, як зазначає французька газета, сприйняли цю подію як зраду. Папа Римський після того прийняв делегацію єпископів УГКЦ і змушений був запевнити провідників українських греко-католиків у своїй солідарності з ними.
«Папа Римський розгляне ситуацію в Україні»
