У списки виборців на Львівщині потрапили люди, які померли або ж не проживають за вказаною адресою. Чи це є масовим явищем, наразі невідомо. Причина в тому, що Державному реєстру виборців комунальні підприємства міської ради і відділи реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) подають неправильні дані про виборців. На домашню адресу кореспондента Радіо Свобода прийшло запрошення на особу, яка не зареєстрована.
У поштовій скриньці було запрошення на вибори для особи, яка не зареєстрована у моєму помешканні. У відділі реєстрації виборців Галицького району підтвердили інформацію, що 91-річна людина внесена у список виборців. Тим часом її не було у базі органу реєстрації міської ради. Як виявилось, неправильну інформацію у відділ реєстрації виборців подало Львівське комунальне підприємство «Снопківське» (колишній ЖЕК). Як з’ясувала, внесена у список виборців особа ще з 1994 року знялася з львівської реєстрації і переїхала в іншу область. Та попри це вона потрапила у список виборців. Невідомо, чи лише у Львівській області.
«З первинного формування базу закачували з 2007 року і жодних поправок не було. Відомості подають у базу реєстру різні суб’єкти», пояснили працівники відділу реєстрації виборців Галицької райадміністрації. Пообіцяли, що повідомлять членів дільничної виборчої комісії, тому особу мають викреслити зі списків виборців. Тобто, перевірити зможу у день голосування. Адже невикористаним бюлетенем можуть скористатись на користь когось із кандидатів.
Однак, скільки таких людей, які за вказаним у запрошенні місцем проживання не зареєстровані, потрапили у списки виборців на Львівщині? І хто скористається їхніми бюлетенями? Скільки осіб, які померли, є у списках виборців? Адже інформацію про них подають органи реєстрації актів цивільного стану (РАЦС).
Держреєстр оновлює дані про виборців щомісяця, а у період виборів за 10 і 4 днів до голосування.
Експерт Громадянської мережі «Опора» Тарас Радь зауважує, що на сьогодні існує проблема з адмініструванням ведення списку виборців. Причина в органах місцевого самоврядування і РАЦСах, які мають інформацію про виборців, і надають її державним реєстрам виборців.
Можливо, це минула проблема якоїсь фальсифікації ще з виборів 2012 рокуТарас Радь
«На етапі передачі цих даних дуже часто трапляються неточні або завідома викривлені дані про реєстрацію людей, відповідно, тут треба диференціювати: чи це давні проблеми, які не виявлені до сьогодні і лишаються зараз, чи це нові проблеми, які з’явились із розрахунку саме на ці вибори. Можливо, це минула проблема якоїсь фальсифікації ще з виборів 2012 року, але після них ніхто цих людей не вилучив зі списку виборців і вони так і залишились до нині. Це не означає, що схема буде залучена на ці вибори. Але присутність у списках «мертвих душ» є певною загрозою на цих виборах», – каже експерт.
Подають неправильну інформацію РАЦСи і місцеві органи влади
«Мертві душі», пошкоджені бюлетені, масове їхнє вкидання, зумисний зрив виборів на дільниці, так звані каруселі – це найбільш поширені технології фальсифікацій на минулих виборах в Україні. Хоча чимало експертів прогнозують, що на цих президентських виборах не буде масових зловживань.
За словами юриста, колишнього керівника Головного територіального управління юстиції у Львівській області Ярослава Жукровського, проблема зі списками виборців саме у первинному веденні державного реєстру виборців, який було запроваджено ще у 2006 році. У цей реєстр вносять відомості РАЦС і орган місцевого самоврядування.
Припускаю, Міністерство юстиції може спеціально не оновлювати дані реєстру виборцівЯрослав Жукровський
«РАЦСом управляє і координує його роботу Міністерство юстиції України. При децентралізації Мінюст передав повноваження у сфері державної реєстрації речових прав і бізнесу місцевим органам влади, але чомусь залишив за собою повноваження у сфері РАЦСу, мабуть, Мінюст зацікавлений у тому, щоб реєстр актів, відомості, які є в реєстрі, були у нього, щоб мати монополію і розпоряджатись на власний розсуд. Припускаю, що непередача повноважень і несинхронізація реєстрів навіть після багатьох виборчих кампаній полягає в тому, що у влади є Міністерство юстиції, яке може спеціально не оновлювати дані реєстру виборців, для того, щоб можна було якийсь відсоток у кінцевому варіанті корегувати. Це мої припущення. Але ці факти, як корегується реєстр виборців, як у нього вносяться зміни, фактично, вони вносяться в печерний спосіб, наштовхує на таку думку», – наголосив Ярослав Жукровський.
За його словами, аби уникнути неточностей у виборчих списках, варто об’єднати реєстри РАЦСу і місцевого самоврядування. Хоча це складний процес.
Однією з проблем, за інформацією Державного реєстру виборців Львівської обласної державної адміністрації, є те, що після дня голосування члени дільничних виборчих комісій не інформують цей державний орган про виявлені помилки у списку виборців, а це дало б можливість виправити неточності і суттєво покращити списки.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: В ЄС не бачать ідеального кандидата на виборах в Україні і стурбовані можливими наслідками ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Святослав Вакарчук: Я не голосую по приколу
ТАКОЖ НА ТЕМУ ВИБОРІВ-2019:
Синод ПЦУ: «Оцінюйте кандидатів не за обіцянками, а за плодами їхніх справ»
Війна і вибори-2019. Українці мають обрати Верховного головнокомандувача ЗСУ
Росія кинула сотні мільйонів доларів, щоб зірвати вибори в Україні
Як голосують українці. Сім карт, які пояснюють вибори президента