«Корупційна складова» у програмах кандидатів-2019

Кандидати у президенти на виборах-2019 Володимир Зеленський, Петро Порошенко, Юлія Тимошенко (комбіноване фото)

Євген Солонина, Андрій Ненадов

Корупцію вважають головним гальмом розвитку України як західні політики та дипломати, так і більшість українських профільних експертів. Тому одразу кілька кандидатів на посаду президента зробили боротьбу з корупцією наріжним каменів своїх програм. Однак експерти, які на прохання Радіо Свобода проаналізували антикорупційні «хотєлки» кандидатів, вважають їх дуже спрощеним баченням ситуації, або ж просто декларативними заявами. Серед претендентів на головне крісло на Банковій є й такі, хто тему корупції старанно оминає.

Як боротиметься з корупцією той чи інший кандидат у разі перемоги на президентських виборах-2019, та чи боротиметься взагалі? Щоб оцінити перспективи українських реформ у цьому секторі після 1 квітня 2019 року Радіо Свобода перечитало передвиборчі програми Топ-7 кандидатів (на думку соціологів) та попросило експертів проаналізувати їх.

Антикорупційні візії кандидатів наводимо за абеткою – щоб не надавати комусь із них особливої переваги.

Юрій Бойко і «порожнеча»

Юрій Бойко, представник «Опозиційної платформи – за життя», кандидат, якого опоненти й частина експертів називають «проросійським» за зв’язки з кумом Володимира Путіна Віктором Медведчуком, взагалі не згадує про корупцію та боротьбу з нею у своїй передвиборчій програмі.

Юрій Бойко

​Найближче до цих питань він підходить, пропонуючи свою версію судової реформи:

«Забезпечимо незалежність судової системи в Україні… Знищимо системне явище вибіркового застосування норм законів правоохоронними органами та судами», – каже Бойко у своїй програмі.

Але потім швидко уточнює, що хоче зробити це задля боротьби з «екстремізмом і пропагандою ворожнечі», а не з корупцією.

При цьому Бойко охоче критикує чинну владу за корупцію та відсутність боротьби з нею, але з його програми неясно, яку альтернативу він пропонує.

«В нас реальної боротьби з корупцією не було з початку існування цієї влади. Були якісь декларації, створили декілька контор, які начебто повинні боротися з корупцією, а насправді вони боролися один з одним і амбіціями мірялися, і з корупцією ніхто не боровся. В нас взагалі при тому, що країна займає перше місце по корупції в Європі (це офіційні дані Transparency International), насправді жодного антикорупційного процесу не було»,заявляв Бойко після оприлюднення розслідувань про корупцію в «Укроборонпромі».

На прохання Радіо Свобода, антикорупційні тези кожного з Топ-7 кандидатів проаналізував член правління «Центру політико-правових реформ» Микола Хавронюк.

Те, що у програмі Бойка немає жодного слова про протидію корупції, свідчить про нерозуміння, а то й ігнорування однієї з найважливіших проблем українського суспільства, наголошує Хавронюк.

«Людина вважає, що в нашій державі немає такої проблеми. Ми говоримо про людину, яка також вважає, що в нас немає війни з Росією. Власне, а для чого він тоді балотується в президенти? Щоб просто зайняти цю посаду і не вирішувати двох найбільших проблем, які існують?» – зауважує Хавронюк.

За його словами, війна і корупція є найбільшими проблемами українців, як за даними опитувань громадської думки, так і за твердженням багатьох експертів.

Олександр Вілкул – борець із корупцією у парламенті?

Олександр Вілкул, колишній однопартієць Бойка та кандидат від «Опозиційного блоку», виділив трохи місця у своїй програмі для боротьби з корупцією. Але обмежив цю тему стінами парламенту.

Олександр Вілкул

«Двопалатний парламент. Нижня палата – 150 депутатів від політичних партій. Верхня – 29 депутатів, по одному від мільйона виборців. Партія, яка перемогла на виборах до нижньої палати, отримує 50%+1 голос і формує коаліцію. Немає торгівлі посадами – немає політичної корупції», – такий ефект принесе політична реформа за версією кандидата Вілкула.

Із тих кроків, які пропонує програма цього кандидата, ще чотири можуть опосередковано вплинути на рівень корупції в Україні:

  • Запровадження виборності суддів.
  • Електронне урядування.
  • Заборона правоохоронним органам втручатися в роботу бізнесу.
  • Скорочення апарату чиновників удесятеро.

На думку Миколи Хавронюка, ініціатива Олександра Вілкула зробити парламент двопалатним не дає ніяких гарантій у протидії корупції.

«Це питання більше конституційного права, ніж адміністративного… Я б сказав, що це така собі «замануха». Каже: за таких умов «не буде корупції». Але де гарантії цього, що її не буде? Я їх не бачу».

Експерт додає, що частина пропозиції Вілкула, де говориться про партію-переможницю, що створює коаліцію та забирає більше половини місць, списана у Юлії Тимошенко яка пропонувала цю концепцію у 2017 році.

«Вона запропонувала зміни до Конституції саме з таким розподілом влади. Але внутрішня корупція з цим підходом все одно залишається. Ситуація, коли в списки партій набирають людей за великі гроші – вона ж нікуди не зникає», – акцентує увагу експерт.

Анатолій Гриценко: боротьби з корупцією – більше?

На користь кандидата Анатолія Гриценка, екс-міністра оборони та лідера партії «Громадянська позиція», знялися з виборів президента-2019 Андрій Садовий, Дмитро Гнап і Дмитро Добродомов: вони так само, як і Гриценко, оголошували боротьбу з корупцією своїм головним пріоритетом. Не дивно, що той, хто називає себе «чесним президентом», присвятив боротьбі з корупцією та дотичним темам 18 пунктів у своїй програмі – найбільше з-поміж топових кандидатів.

Анатолій Гриценко

В разі своєї перемоги на виборах Гриценко обіцяє:

  • Скоротити функції держави та перевести «на інтернет-технології» – щоб мінімізувати контакти громадян з чиновниками.
  • Припинити «побори знизу-догори», відрізавши від них «верхівку корупції».
  • Подбати про закон щодо імпічменту президента.
  • Відсутність «черкаського» клану та «олігархічних квот», натомість – призначення на посади найкращих з усіх регіонів.
  • Не «заробляти на крові» та на армії
  • Заборонити стеження за політичними опонентами
  • Невідворотне покарання для всіх, незалежно від партійної приналежності, стосунку до влади чи опозиції. Припинити імітацію боротьби з корупцією, почати зі знищення корупції в Адміністрації президента, Кабінеті міністрів, Верховній Раді, СБУ, ГПУ і МВС.
  • Не гальмувати роботу антикорупційних органів, а натомість – сприяти в роботі НАБУ, САП, НАЗК, ДБР і Антикорупційному суду.
  • Скоротити кількість посадовців та збільшити зарплати і посилити відповідальність за корупцію, «з перевіркою на поліграфі та провокацією хабаря».
  • Не відбирати чужий бізнес, а навпаки – захищати власність кожного.
  • Припинити «свавілля з перевірками підприємств», «кришування» чи руйнування бізнесу органами СБУ, ГПУ і Національної поліції.
  • Приборкати «олігархів, які паразитують на монополіях і бюджеті», – сприяти бізнесу, який платить всі податки і «не корумпує владу».
  • Не допускати закупок дорогої імпортної техніки та обладнання для державних проектів
  • Забезпечити чесну митну політику, приборкати контрабанду.
  • Не збагачувати власників агрохолдингів бюджетними вливаннями – натомість підтримувати середніх і малих фермерів.
  • Передбачити довічне ув’язнення для суддів-хабарників без права амністії та з конфіскацією майна. Покласти компенсацію за хибне судове рішення (спростоване ЄСПЛ) на самого суддю.
  • Припинити хабарництво у вишах, піднявши зарплатню викладачам.
  • Зруйнувати корупційні схем у фармацевтиці, за рахунок цього – зменшити вартість ліків.

Більшість тез Гриценка щодо боротьби з корупцією – позбавлені конкретики, вважає Микола Хавронюк.

«Серед цього величезного переліку десь 70% – це лише гарні побажання, не підкріплені нічим. Те, що «не буде поборів знизу догори» та корупції у навчальних закладах – президент не може контролювати все це поза межами його компетенції, – констатує експерт. – Стосовно суддів-хабарників та довічного ув’язнення для них за корупційний злочин, то в нас із ним вже була дискусія. Я намагався довести Гриценкові, що посилення кримінальної відповідальності за корупцію викликає тільки ще більший виток корупції. Адже треба буде «відкуплятися» від досудових розслідувань та вироків. Крім того, збільшиться кількість випадків підкупу та неправдивих обвинувачень у корупції через політичні мотиви. З корупцією треба боротися заходами економічного характеру, які не забороняють щось, а навпаки – розширюють можливості для економічної та політичної конкуренції та вбивають монополії».

Зеленський: мрії та реальність

Комік, бізнесмен та лідер президентських перегонів-2019 (на думку соціологів) Володимир Зеленський побудував свою програму як розповідь друзям «про Україну своєї мрії».

Актор Володимир Зеленський у ролі президента Василя Голобородька під час зйомок серіалу «Слуга народу»

«Впроваджувати рівність та справедливість почну із себе. Мої законопроекти у цьому напрямі: «Про зняття недоторканності з Президента України, народних депутатів і суддів»; «Про імпічмент Президента України»; «Про відкликання народного депутата України». Ніяких «корочок», ніякого «телефонного права». Невідворотність відповідальності та справедливе і законне покарання – основа чесної України», – обіцяє Зеленський своєму виборцю.

На початку своєї кампанії кандидат закликав українських громадян долучатися до написання його програми. Ось які «антикорупційні» пункти до неї потрапили:

  • Нульова толерантність до корупції на всіх рівнях.
  • Скорочення кількості функцій держави.
  • Повна відкритість діяльності влади, «автоматизація публічних процесів онлайн, зведення всього функціоналу держави до розмірів смартфону».
  • Повна доступність інформації про формування та використання бюджетів, проведення закупівель та аукціонів.
  • Відкриті конкурси на посади, гарантовані гідні заробітні плати посадовцям.
  • Максимальна підтримка антикорупційним органам і Вищому антикорупційному суду.
  • Виборність суддів, запровадження суду присяжних для кримінальних проваджень, незалежність судів від президента, уряду, парламенту, місцевої влади.
  • Неможливість для підозрюваного в корупції вийти під заставу. Для засуджених за корупцію – конфіскація майна і довічна заборона обіймати державні посади. Викривач корупції перебуватиме під захистом держави та отримуватиме матеріальне заохочення.
  • Заборона правоохоронним органам втручатися в економіку, заборона СБУ розслідувати економічні злочини.

«Мета: не брати, не давати, а хто не зрозумів – саджати!» – підсумовує Зеленський.

Чимало пунктів його антикорупційної програми перетинаються з тезами Гриценка, адже обидва кандидати значною мірою спираються на протестний електорат, незадоволений чинною владою, визнають експерти. Микола Хавронюк оцінює цю частину програми Зеленського позитивно. Але додає, що їй, як і тезам Гриценка, бракує конкретики.

«Якби він написав, яким чином знищить кнопкодавство та тиск на бізнес, як він досягне нульової толерантності (до корупції – ред.)… Підтримка викривачів – я аплодую, це дійсно дуже потрібно, немає зараз такої підтримки. Але знову ж таки: як? Якби він написав хоча б щось на кшталт «я доб’юся прийняття закону «Про захист викривачів», який вже два роки лежить у Верховній Раді», – воно було б більш зрозуміло», – пояснює експерт.

Олег Ляшко: реформи і … розстріли?

Кандидат у президенти від «Радикальної партії» та лідер її фракції у Верховній Раді Олег Ляшко позиціонує себе як «народний президент» та орієнтується на незаможні верстви електорату. Щоб продемонструвати свою близькість до народу, Ляшко вказує у програмі навіть такі деталі біографії, як навчання у школі-інтернаті та своє перше робоче місце – «тракторист у колгоспі «Прогрес».

Олег Ляшко

Про корупцію він говорить яскраво – але небагато.

  • «Правоохоронні органи зайняті політичними розправами на замовлення влади.
  • «Я скорочу кількість депутатів до 250, міністерств – до 10, ліквідую посаду прем’єра і зроблю відповідальним за стан справ у державі одну людину – Президента. Щоб людям було, з кого спитати».
  • «Щоб унеможливити узурпацію влади – доб'юся ухвалення законів про імпічмент та Тимчасові слідчі комісії, які стануть запобіжником від нових януковичів».
  • «Звільню всіх старих прокурорів і суддів, а нових – люди оберуть на виборах, як у США. Кожен українець повинен знати, що знайде правду в суді без грошей».
  • «Ніхто не буде «кошмарити» бізнес».
  • «Не «витискання соків» з підприємців, а інвестиційні стимули, дешеві кредити та обмеження перевірок!»

У своїх виступах перед виборцями в регіонах Олег Ляшко щоразу обіцяє поновити смертну кару в Україні як виняток – за корупційні злочини. Утім, у програмі тема розстрілів – не виписана.

Попри те, що кандидат декларує готовність боротися з корупцією, в його програмі є обіцянки… зменшити бюджетне забезпечення прокурорів та працівників антикорупційних органів.

«Справедливість – це коли снайпер на фронті отримує 80 тисяч гривень, а снайпер НАБУ – 15 тисяч, а не навпаки, як зараз», – стверджує Ляшко.

На думку Миколи Хавронюка, розстріли, якими погрожує кандидат Олег Ляшко, не ліквідують причину корупції.

«Досвід Китаю демонструє, що, хоча корупціонерів там розстрілюють десятками тисяч, все одно з’являються нові. Треба боротися не з корупціонерами, а з причинами корупції, – вважає експерт. – Говорячи про бідність, Ляшко, мабуть, більше наблизився до цієї проблеми: коли зменшуємо бідність, ми зменшуємо і корупцію. Зокрема, треба дивитися на відносну бідність серед державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування. Вони мають певні запити, мають дітей та хочуть для них гарного майбутнього: і квартири, і щоб вони по світу поїздили. Але держава не може їм цього всього дати. Приклад: нових поліцейських набрали, на першому етапі зарплати по вісім тисяч – ніби були більш-менш нормальні. На сьогодні – це вже не зарплата. Якогось особливого соціального пакету їм не пропонується. Тому поліцейські бідні, а бідні поліцейські – це біда для держави».

Петро Порошенко: рух «своїм шляхом»

Чинний глава держави та кандидат на виборах президента-2019 Петро Порошенко у своїй програмі зосереджується на успіхах чинної влади і на тому, що в разі його обрання на другий термін він зможе продовжити ті зміни, які він вважає позитивними. Еталоном для цих змін кандидат, який позиціонує себе як прозахідний, називає НАТО і Євросоюз. Саме з таких позицій Порошенко згадує тему корупції.

Петро Порошенко

«Створено незалежні антикорупційні органи. Завершується формування Вищого антикорупційного суду. За прикладом наших сусідів у Європейському Союзі антикорупційні органи мають викорінювати корупцію на найвищому рівні. Тим часом запровадження декларування доходів і статків чиновників усіх рівнів, притягнення до відповідальності корупціонерів, виведення з тіні державних закупівель і ліквідація корупційних схем вже дозволили спрямувати до бюджету сотні мільярдів гривень», – звітує Порошенко.

В разі обрання на другий термін чинний президент обіцяє виборцям результат антикорупційної та інших реформ:

«Маємо стати великою європейською державою вільних і щасливих людей. Україна – це Європа».

У програмі Петра Порошенка антикорупційні пункти представлені не як обіцянки або прагнення, а як діючі антикорупційні органи та механізми, вже створені під час його правління, визнає Микола Хавронюк. Але він бачить суттєві недоліки у роботі цієї системи.

«Антикорупційні інституції – це дуже добре. Але якщо ці інституції працюють вибірково, як, наприклад, підконтрольне Порошенкові НАЗК? Система декларування – сама по собі дуже цікава: можна з’ясовувати, хто скільки заробляє. Але якщо в нас немає відповідальності за незаконне збагачення, і ми не можемо вилучити незаконні доходи, то навіщо тоді ця система? В системі всіх заходів із запобігання корупції сама по собі відповідальність – це 5-10% ефекту. 90% – це інше: сюди можна віднести і закупівлі, про які говорить Порошенко. Система ProZorro – працює. Але зацікавлені особи знайшли дуже багато різних шляхів обходу цієї системи. Тому, чим довше, тим вона гірше працює і починає «пробуксовувати», – аргументує свою думку експерт.

Юлія Тимошенко vs галузева корупція

Юлія Тимошенко, колишній прем’єр-міністр та лідер партії «Батьківщина», так само, як її конкуренти Олександр Вілкул, Петро Порошенко та Олег Ляшко, про боротьбу з корупцією у своїй програмі згадує нечасто.

Юлія Тимошенко

Однак її «фішкою» є обіцянка приборкати корупцію у конкретних галузях та гілках влади: від парламенту і судів до медицини і паливно-енергетичного сектору.

  • «Кланово-олігархічну систему буде ліквідовано. Недоторканість усіх високопосадовців – президента, суддів, депутатів – буде повністю ліквідовано. Буде зменшено кількість народних депутатів – з 450 до 350».
  • «Всі контролюючі органи будуть призначатися незалежно від політиків, депутатів, виконавчих та судових органів влади».
  • «Ми повністю демонополізуємо імпорт газу та забезпечимо в Україні біржову торгівлю всіма енергоресурсами».
  • «Ліквідуємо 37 корупціогенних квазіподатків, які дають чиновникам можливість тиснути на бізнес».
  • «Підвищимо за п’ять років заробітну плату медиків до рівня заробітної плати медиків у Польщі».

Тези програми Юлії Тимошенко можуть справити позитивний ефект на рівень корупції лише у віддаленій перспективі, визнає член правління «Центру політико-правових реформ» Микола Хавронюк:

«Я аплодуватиму Тимошенко, якщо вона ліквідує певні податки. В перспективі, зниження податкового тягаря – це позитив. Але якщо вона захоче швидких змін, то вона навпаки – вдасться до збільшення бази оподаткування. Тому я не вірю в ці слова».

Протидія корупції: чому в програмах кандидатів немає конкретики?

У програмах кандидатів корупція та боротьба з нею (в разі перемоги на виборах) згадуються різною мірою, залежно від політичного іміджу та намірів конкретного учасника перегонів, стверджує у коментарі Радіо Свобода засновник організації StateWatch, експерт з антикорупції Олександр Лємєнов. Водночас він помічає, що жоден з Топ-7 президентських перегонів-2019 не наводить у програмі детальних кроків з приборкання корупції: або через нерозуміння теми, або ж – не бажаючи ускладнювати свою програму для пересічного виборця.

Олександр Лємєнов

Взагалі будь-яка програма будь-якого кандидата орієнтована на неглибоко поінформованого виборця
Олександр Лємєнов

«В програмі Гриценка згадок про боротьбу з корупцією – найбільше. Але, з іншого боку, все воно досить загальне. Взагалі будь-яка програма будь-якого кандидата орієнтована на неглибоко поінформованого виборця. Бо людина, яка в темі, вона б казала інакше: треба повністю перезавантажити НАЗК, ефективно запустити ДБР, забезпечити відсутність політичних впливів на Антикорупційний суд, перезавантажити адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, зберегти НАБУ, реформувати СБУ, обрати на конкурсних засадах генпрокурора. Але жоден з кандидатів не потрудився цього зробити. Чому не потрудився? Бо експертне середовище не відображає широке електоральне поле», – пояснює експерт.

Відтак, за словами Лємєнова, навіть ті з кандидатів, які роблять боротьбу з корупцією своєю «фішкою, пишуть про неї у своїй програмі спрощено, «широкими мазками», щоб їх розумів пересічний виборець.

Але і ці «мазки» в кожного кандидата – відрізняються, а дехто взагалі ігнорує цю тему, веде далі експерт.

«Про корупцію чітко говорить Гриценко, бо це один зі стовпів його програми. Подекуди про це згадує Тимошенко у своєму «Новому курсі». Порошенко про це говорить в контексті «продовження боротьби з корупцією». Бо він не бачить, що всі ці п’ять років ми танцювали танго, замість того, щоб спринтерським темпом прямувати вперед. Юрій Бойко взагалі не згадує про корупцію – бо вся його кар’єра пов’язана з корупційними складовими. Яким таким бізнесом він займався, щоб заробити ті великі активи, які має його родина? А що може сказати про корупцію Вілкул, якщо він є репрезентантом волі бізнесмена Ріната Ахметова?»

Зі свого боку, Микола Хавронюк стверджує, що антикорупційні прагнення кандидатів переважно не виписані у їхніх програмах без конкретики через ліміт на кількість знаків для офіційної передвиборчої програми.

Між тим, Олександр Лємєнов наголошує, що у всьому світі боротьба з корупцією є комплексною роботою, яка включає і запобігання їй, і невідворотність покарання за неї, й знищення самого базису для корупції, але у програмах кандидатів-2019 цього немає.

Мені дуже цікаво подивитися, як Ляшко перестріляє за корупцію половину своєї фракції, а потім застрелиться сам
Олександр Лємєнов

«Кандидати про це не говорять. Бо вважають, що їхнє електоральне поле настільки «розумне», що йому це доносити не потрібно. Щодо Ляшка (який обіцяє розстрілювати за корупцію): мені дуже цікаво подивитися, як він перестріляє за корупцію половину своєї фракції, а потім застрелиться сам», – іронізує експерт.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. У них беруть участь 39 кандидатів – рекордна кількість від початку Незалежності.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: В ЄС не бачать ідеального кандидата на виборах в Україні і стурбовані можливими наслідками
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Святослав Вакарчук: Я не голосую по приколу

ТАКОЖ НА ТЕМУ ВИБОРІВ-2019:

Синод ПЦУ: «Оцінюйте кандидатів не за обіцянками, а за плодами їхніх справ»

Війна і вибори-2019. Українці мають обрати Верховного головнокомандувача ЗСУ

Росія кинула сотні мільйонів доларів, щоб зірвати вибори в Україні

Як голосують українці. Сім карт, які пояснюють вибори президента