Чотири громади Української православної церкви (Московського патріархату) із 49, що діють у Львівській області, вже заявили про перехід до об'єднаної Православної церкви України (ПЦУ) і, відповідно, про свій вихід із підпорядкування Львівської єпархії УПЦ (МП). Ще 2 громади готові до такого кроку. Чи можливе на Львівщині протистояння на релігійному ґрунті, як це було на початку 90-років, коли почалось відродження Української греко-католицької церкви?
Те, що громада святих апостолів Петра і Павла містечка Жовква заявила про свій перехід до Православної церкви України, викликало резонанс. Бо позицію людей підтримав архимандрит Маркіян Каюмов, який працював речником львівського архієпископа УПЦ (МП) Філарета.
Ще 5 громад УПЦ (МП) також готові перейти до помісної православної церкви України і про своє рішення повідомили єпископів. Найчастіше в управління у справах національностей, релігій та фінансово-планової роботи Львівської облдержадміністрації сьогодні звертаються громади з проханням пояснити, як можна перейти у підпорядкування об'єднаної православної церкви.
Ми очікуємо, що набагато більше громад після свят будуть переходити у ПЦУЛеся Корнат
«Ми очікуємо, що набагато більше громад після свят будуть переходити у Православну церкву України. Як має відбуватись такий перехід? Є певний стандарт документів. Громада має провести збори релігійної громади, результатом яких є протокол, у якому має чітко бути записано про зміну юрисдикційної приналежності. Потім звернутись до єпископа, під яким вони хочуть бути, погоджують із ним кандидатуру священика, який керуватиме цією громадою. Далі з цим пакетом документів, статутом, бо кожна релігійна громада має статут, вони йдуть до нас в управління і ми реєструємо. У деяких областях реєстрація релігійних громад відбувається через Центри надання адміністративних послуг. У Львівській області такого немає, тому громада подає документи в управління і ми реєструємо, як релігійну громаду, яка вже опісля йде у ЦНАП, де їм роблять реєстрацію», – пояснила Леся Корнат, начальник управління у справах національностей, релігій та фінансово-планової роботи Львівської облдержадміністрації.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Іще низка парафій УПЦ (МП) переходить до ПЦУ – ЗМІНе варто очікувати конфліктів. Хіба що вони будуть, де одіозні священики. У попередні роки були провокації, організовані нецерковними силами, щоб відзняти картинкуТарас Антошевський
У Львівській обласній адміністрації прогнозують, що більшість релігійних громад УПЦ (МП) перейдуть у підпорядкування об'єднаної православної церкви і цей процес не супроводжуватиметься конфліктами. Однак в окремих релігійних громадах може таки статись розкол. Усе залежить від самих вірних, а особливо, священика. Якщо духовній особі віряни довіряють, то йтимуть за нею. Залежить ситуація і від статусу церковного майна, яке в деяких громадах є їхньою власністю, десь перебуває в користуванні чи використовується почергово для богослужінь двома конфесіями. Для прикладу, в одному із сіл області, де був релігійний конфлікт, громада заявила про бажання перейти в єдину православну церкву, підтримавши свого священика.
Більшість громад і священиків мають проукраїнські поглядиТарас Антошевський
«Не варто очікувати конфліктів. Хіба що вони будуть, де одіозні священики. В області у попередні роки були провокації заради провокацій, організовані нецерковними силами, щоб відзняти картинку. Більшість громад і священиків мають проукраїнські погляди. Скажімо, на Львівщині збиралась допомога для військовослужбовців у зону АТО, не мешканцям, як це робила УПЦ (МП), а саме воїнам. Цього тут не піарили. Припускаю, що в таких громадах, де є проукраїнські середовища, цей перехід відбуватиметься спокійно. Якщо будуть внутрішні конфлікти, то лише спровоковані зовні, тобто провокація заради провокації», – вважає релігієзнавець Тарас Антошевський.
Біля собору Святої Софії , де проходив Об’єднавчий собор, на якому було створено єдину Православну церкву України (ПЦУ). Київ, 15 грудня 2018 року
Конфлікти 90-х років не повторяться?
На початку 90-х років Львівська область пережила численні міжрелігійні конфлікти. Українська греко-католицька церква (УГКЦ) тоді вийшла з підпілля, почалось її відродження і віряни, зрозуміло, вимагали історичної справедливості – повернення греко-католицьких храмів їхньому власникові. В окремих селах і містах відбувались бійки між греко-католиками і православними, підпали. Такі ситуації зумисно провокувались, розповідає отець-студит УГКЦ Юстин Бойко.
Я переконаний, що не буде жодних релігійних воєн. А якщо будуть, то організовані спецслужбами північного сусідаЮстин Бойко
«Коли мова про релігійні колотнечі у 90-х роках, то вони були чітко зрежисовані. Священики, які не піддавались на ці провокації, були фізично усунені, тобто гинули в автокатастрофі. Громада збиралась, щоб обговорити питання виходу з підпілля УГКЦ, у певний момент з'являлась людина, починала кричати певні гасла і вже громада перетворювалась у натовп. Таке було і біля Львова, і в Перемишлянському районі. Це робилось, щоб негативно показати УГКЦ, яка «захоплює храми». Натомість УГКЦ не захоплювала, а відбувався перехід людей, яких насильно перевели в московське православ'я і люди повертались до віри, в якій вони зростали. Тоді режисери провокацій вивчали поведінку громади, як народ буде реагувати і вони просто кидали кістку розбрату. Таким чином, ми отримали багато розділених сіл. Я переконаний, що не буде жодних релігійних воєн сьогодні. А якщо будуть, то організовані спецслужбами північного сусіда. Православна церква України має ще пройти великий процес внутрішнього об'єднання і тут треба сильно молитись за предстоятеля цієї церкви і всіх людей, які будуть допомагати, щоб церкву укріпили в єдності», – каже отець Юстин Бойко.
Із 49 діючих громад УПЦ (МП), 7 – у Львові. Кафедральний Свято-Георгіїський собор розташований у центральній частині Львова. Храм із 1991 року перебуває у власності громади МП. Багато вірян налаштовані проросійськи.
– Я сумніваюсь, що тут щось зміниться, що громада перейде від Московського патріархату в єдину православну церкву. Це буде дуже і дуже складно. По селах усе буде значно простіше. Все залежатиме від людей.
– Я живу на вулиці Дорошенка. Тут був хрещений у цьому храмі. Церква має бути українською, як вірменська, грузинська. Ходжу сюди на службу у неділю. Вже 60 років. Ніколи не відчував різницю, тобто не задумувався, яка церква. Були проповіді російською мовою, а зараз – читають українською. Думаю, що у Львові громади перейдуть до української церкви об'єднаної, – говорили вірні УПЦ (МП) біля катедрального собору у Львові.
Біля собору Святої Софії в Києві, де проходив Об’єднавчий собор, на якому створили Православну церкву України. Київ, 15 грудня 2018 року
На сьогодні у Львівській області понад 3 тисячі релігійних громад, найбільше з них – УГКЦ. Не виключено, що й окремі греко-католицькі громади можуть вирішити перейти у підпорядкування Православної церкви України. Таку спробу вже робив священик у селищі Краковець, який перейшов у православ'я, але вірні його не підтримали і їм залишилась церква, що перебуває у власності громади.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Вселенський патріарх Варфоломій із пакетами цукерок фабрики «Рошен». Під час зустрічі з дітьми він пожартував, що від президента Петра Порошенка взяв за автокефалію для церкви України не гроші, а цукерки і шоколад. Він пояснив, що Порошенко має шоколадну фабрику і, як і президент США Дональд Трамп, є підприємцем. «Хоча російська церква звинувачує мене в тому, що я взяв гроші за цю автокефалію, я взяв не гроші, а багато цукерок і шоколаду з фабрики Порошенка», – сказав патріарх Варфоломій. Після цього він роздав цукерки дітям, які прийшли колядувати в резиденцію патріарха. Стамбул, 24 грудня 2018 року
Філарет про Собор, конкурентів Епіфанія і шантаж КДБ
Парламент ухвалив рішення щодо перейменування УПЦ (МП) в Російську православну церкву
Агент «Юрек», покаяння і томос для України