Гості програми «Ваша Свобода»: Віктор Єленський, народний депутат України, релігієзнавець; Олексій Смирнов, рілігієзнавець; Михайло Соколов, журналіст російської служби Радіо Свобода.
Олександр Лащенко: Днями патріарх Кирило назвав Об'єднавчий собор у Києві «повним провалом». Мовляв, це «не об'єднання, а легалізація розкольників».
Пане Єленський, є ще важелі і в РПЦ, і, головне, у Кремля так чи інакше завадити продовженню створення української незалежної церкви? Адже 6 січня – день отримання томосу, наскільки відомо.
У середовищі православних Московського патріархату ширяють фейкиВіктор Єленський
Віктор Єленський: Важелів не допустити створення цієї церкви у Москви немає. Але у неї є важелі стримання єпископату і духовенства УПЦ (МП) від переходу у ПЦУ. Ми бачили зусилля російської дипломатії, російських хакерів, російських спецслужб, навіть засідання Радбезу – достатньо широкий інструментарій. Зараз здійснюються масштабні заходи, щоб не допустити переходу.
У середовищі православних Московського патріархату ширяють фейки, до яких навіть важко додуматися. Йдеться про те, що не дозволяють ставити свічки без дозволу Константинополя у новій церкві, що будуть міняти календар, що томос не справжній і так далі.
(Повна версія програми)
Усі зусилля і комунікації Московської патріархії з Константинополем полягали в тому, щоб заблокувати саму можливість автокефалії для української церкви. Для цього йшли залякування, підкупи. У 2008 році патріарх Варфоломій при великому зібранні народу звернувся до патріарха Олексія, що це питання треба вирішити. Олексій сказав, що колись це вирішить.
Це абсолютна політика і навіть геополітикаВіктор Єленський
Коли прийшов патріарх Кирило, то сказав, що ніколи українська церква автокефалії не отримає, ніколи «священні кордони», як він сказав, РПЦ не будуть піддані перегляду, і Київ він ніколи не відпустить, тому що Київ – це «наша Мцхета», як для грузин Мцхета, як Косово для сербів.
Я не бачу в діяльності Московської патріархії навіть натяку на богословські якісь справи чи на канонічні розмірковування. Це абсолютна політика і навіть геополітика. Так само, як і в доктрині «русского мира», немає нічого ні про Христа, ні про спасіння, йдеться про необхідність створення, як сказав патріарх, міцного центру цивілізаційної сили, який протистоятиме Заходу.
– Пане Смирнов, не зможуть ніяк примиритися РПЦ і політичне керівництво Росії з тим, що в Україні з’явиться нарешті єдина незалежна православна українська церква?
Якщо вести мову про те, яким чином завершити об’єднання, то передовсім має бути діалог з УПЦ (МП), з її єпископатомОлексій Смирнов
Олексій Смирнов: РПЦ намагатиметься зберегти зв'язок з УПЦ у тому форматі, який зараз і є. Але у духовенства УПЦ є і власна позиція, власні оцінки того, що відбувається. Якщо вести мову про те, яким чином завершити об’єднання, то передовсім має бути діалог з УПЦ (МП), з її єпископатом. Зараз є брак комунікацій, який був з самого початку між Константинополем та делегацією УПЦ. Патріарх Варфоломій не озвучив своїх намірів чітко. Також є брак комунікацій між патріархом Варфоломієм та патріархом Кирилом. Це одна з причин того, що єпископат УПЦ (МП) не пішов на Об’єднавчий собор.
– До речі, за даними опитування, проведеного соціологами Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва і Центру Разумкова, головною подією року для українців є саме Об’єднавчий собор. Так вважає 24% респондентів.
На засіданні Верховної Ради було ухвалено закон, згідно з яким УПЦ (МП) має змінити назву. Пане Єленський, так?
Віктор Єленський: Закон передбачає, якщо центр релігійної організації (там не йдеться про жодну з церков) знаходиться в країні, яка визнана країною, яка здійснила агресію проти України, при чому визнана законом, тоді ця релігійна організація повинна у своїй назві відтворити повну назву об’єднання в країні-агресорі, в яке вона входить.
Статут Православної церкви України ще не зареєстрований, але понад 20 громад виявили бажання вийти з УПЦ (МП) і приєднатися до цієї церквиВіктор Єленський
Може йтися про РПЦ, у якої ще є назва, як сказано в статуті. Інша назва РПЦ – Московський патріархат. По-друге, є ще старообрядницькі церкви, в яких центри знаходяться в Росії. Одна з громад в Україні переробила свій статут і відмовилася від зв’язку.
Упродовж місяця держорган, який здійснює політику у сфері державно-церковних відносин повинен провести експертизу статутів і подивитися, які з цих релігійних організацій мають свій центр у країні-агресорі, та повідомити ці релігійні об’єднання. (Якщо релігійне об’єднання відмовляється перейменовуватися, тоді її статут уневажнюється у тій частині, в якій йдеться про її назву. Про храми не йдеться, про майно не йдеться, йдеться просто про назву.
Статут Православної церкви України ще не зареєстрований, але понад 20 громад виявили бажання вийти з УПЦ (МП) і приєднатися до цієї церкви. Мені відомо про значну кількість тих, хто напоготові це зробити.
– Пане Смирнов, а ви як прокоментуєте? Закон вже набув чинності – президент України Петро Порошенко його підписав.
Примус до перейменування – це саме навішування ярликів, що ось це – РПЦ, що спонукатиме віруючих переходити до новоствореної Православної церкви УкраїниОлексій Смирнов
Олексій Смирнов: Хоча цей законопроект і був запланований, але це необдуманий крок депутатів, який призведе до дискримінації мільйонів віруючих України. Одним із форм психологічного насильства вважають стигматизацію і навішування ярликів. Примус до перейменування – це саме навішування ярликів, що ось це – РПЦ, що спонукатиме віруючих переходити до новоствореної Православної церкви України.
УПЦ, її єпископат є українцями, віруючі – українці, священики – українці, тому це Українська православна церква. Є певний зв'язок з РПЦ, але УПЦ є самоврядною, самокерованою, в адміністративних справах є незалежною повністю. РПЦ і російська влада можуть робити все, що завгодно. Але УПЦ має свою власну позицію і діє, згідно з власним статутом, з власними оцінками.
– Пане Соколов, як далеко може зайти політична влада Росії, Путін у реакції на створення в Україні незалежної православної церкви?
Росія очікує якихось ймовірних конфліктівМихайло Соколов
Михайло Соколов (переклад): Ми тут поки що бачимо потужну пропагандистську кампанію, спрямовану, перш за все, на внутрішні російські потреби, щоб розказати, що українська влада поводиться неправильно і, як завжди, «на замовлення Вашингтона» розколола православ’я, а в Росії все правильно.
Це чергова спроба показати Україну жахливий місцем на тлі «чудової Росії». Наразі поспішати з якимись ініціативами Путін щодо цього не буде. Хочуть подивитися, наскільки швидко відбуватиметься перехід з УПЦ (МП) до ПЦУ. Поки що перетоку потужного не спостерігаємо. Вони очікують якихось ймовірних конфліктів. Чи підливатимуть вони олії у вогонь – ще питання, тому що існують ризики попастися, є ризики санкційних дій.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Філарет про Собор, конкурентів Епіфанія і шантаж КДБ
Парламент ухвалив рішення щодо перейменування УПЦ (МП) в Російську православну церкву
Агент «Юрек», покаяння і томос для України
