Як Чорнобиль зробили безпечним «всім світом»

Днями до Чорнобильської зони прибув голова фонду «Укриття» Європейського банку реконструкції та розвитку Саймон Еванс. Цей фонд ЄБРР концентрує кошти країн-донорів та інвестує їх у проектування, будівництво та запуск найбільшої у світі захисної споруди. Ідеться про Новий безпечний конфайнмент (НБК), який у листопаді 2016 року насунули на старий ненадійний саркофаг зруйнованого четвертого енергоблоку ЧАЕС. Саймон Еванс – частий гість на будмайданчику біля ЧАЕС: він опікується підготовкою НБК до експлуатації. Нині триває навчання персоналу, який у ньому працюватиме, налаштування та тестування всіх систем життєзабезпечення споруди: об'єкт планують здати в експлуатацію наступної весни. Саймон Еванс, який близько 11 років бере участь у створенні та фінансуванні НБК, під час свого перебування на ЧАЕС дав інтерв’ю Радіо Свобода. Ми поговорили і про труднощі та маловідомі моменти будівництва конфайнменту, і про ті перспективи, які він відкриває для України та світу. Почали з найгостріших та найменш зручних запитань.

Саймон Еванс під час інтерв'ю Радіо Свобода

– Містере Еванс, чи відчуваєте ви достатню підтримку від української влади у цьому проекті? Чи перешкоджав (перешкоджає) хтось із українських урядовців вашій роботі?

– Зараз, на мою думку, Україна чудово підтримує нас у цьому проекті. Втім, у минулому ми мали деякі проблеми... Але зараз я хочу сказати про реакцію українського уряду на нашу підтримку. Співпраця з нами під час насування НБК та введення об’єкта в експлуатацію є просто фантастичною.

Представник ЄБРР Саймон Еванс про Чорнобиль, новий безпечний конфайнмент та про майбутнє України

– Коли очікується введення в експлуатацію НБК, і на якому етапі зараз перебуває його підготовка до роботи?

– Зараз конфайнмент на етапі фінального тестування і перевірки для здачі в експлуатації. Всі роботи з установки після насування майже завершені. Зараз триває комплексна інтенсивна програма тестування всіх систем та обладнання, щоб переконатися у його працездатності. Сподіваюся, ми завершимо цю роботу на початку 2019 року.

– Коли саме, про місяць можете сказати?

– Все залежить від того, як просуватиметься процес, є чимало ризиків, пов’язаних із завершенням роботи. Але гадаю, що у березні-квітні ми фактично завершимо введення в експлуатацію.

Саймон Еванс

– Який обсяг коштів потрібен, щоб завершити цю роботу?

– Сподіваюся, ми вже не потребуємо додаткових коштів на це. Остаточна вартість Нового безпечного конфайнменту за контрактом – близько 1,5 мільярдів доларів, вона визначена кілька років тому.

Ми задоволені тим, що законтрактована вартість залишається незмінною, що її дотримуються, і на мою думку, ми маємо достатньо коштів, щоб завершити цей проект.

Старий саркофаг: ізолювати, щоб розібрати

– На вашу думку, коли розпочнеться поетапне розбирання конструкцій старого саркофага? І чи долучатиметься ЄБРР до цієї роботи?

Саймон Еванс

– Ні, є інші, хто має цим займатися. Але ми відстежуватимемо ці процеси та інформуватимемо про них міжнародну спільноту… Ми маємо подбати про безпечну підготовку і запуск роботи конфайнменту. Ми дбаємо про те, щоб Україна з упевненістю дивилася у майбутнє найближчим часом, і упродовж багатьох десятиліть безпечно розбирала конструкції старого саркофага.

– Нам стало відомо, що в певному невеликому масштабі процес розбирання вже стартував. Ідеться про зняття частини тимчасової покрівлі над тим сектором машинного залу ЧАЕС, який постраждав від катастрофи у 1986 році.

– Дах над частиною машзалу мав бути розібраний. Адже після насування конфайнменту цей дах (з бітумною покрівлею – ред.) є джерелом ризику пожежі. Над ним наразі встановлене пожежне обладнання, яке активується під час пожежі, локалізує вогонь і запускає систему пожежогасіння. Через це ми повинні були прибрати частину конструкцій даху та знизити ризик загоряння, і щоб пожежогасіння при потребі спрацювало. Це була дуже складна робота, адже ми мали зняти легку покрівлю нагорі машинного залу, доаварійний та післяаварійний рівні, але ми виявили там дуже багато забруднення. Ми мали знайти операційний баланс: між тим, скільки матеріалу ми можемо зняти з даху без зайвого ризику, тобто баланс між дотриманням радіаційної безпеки і дотриманням вимог пожежної безпеки. Ця робота стала для нас великим викликом.

Попереду – сто років роботи?

Чорнобиль: сто років захисту – відео

– Містере Еванс, чи зможуть українці, на вашу думку, впоратися з майбутнім надважливим завданням: поступово розібрати старий саркофаг по частинах (та утилізувати й захоронити їх) упродовж найближчих ста років?

– Я маю абсолютну впевненість, що вони це зроблять. Якщо ви подивитеся, чого українці досягли разом з нами, працюючи останні 10 років, ви побачите, що вони зробили неймовірні кроки, підтримуючи цей проект. Я цілковито вірю в те, що українці мають всю необхідну компетентність, достатнью основу для того, що вони планують робити далі. Залежно від того, яким буде рівень розбирання конструкції, якісь моменти визначатимуться протягом багатьох-багатьох років. Але що стосується першого етапу цієї роботи – я абсолютно впевнений у моїх українських друзях.

– Як ви оцінюєте рівень українських спеціалістів: чи готові вони використовувати складне високотехнологічне обладнання, яким нашпигований конфайнмент? На будмайданчику ми чули розмови про те, що не всі залучені до проекту українські фахівці наразі готові обслуговувати ті чи інші системи конфайнменту.

– Я вважаю, що це є дуже важливим моментом. Частина контракту зі спорудження НБК передбачає, що концерн Novarka має зобов’язання збудувати всі системи, встановити їх і навчити працівників всього того, що конкретна людина має виконувати. Візьмімо за приклад систему головних кранів. Зараз ми – на етапі, коли завершилася потужна програма навчання українських спеціалістів, які працюватимуть з системою кранів. Щодо інших основних систем, то тренування і навчання завершиться упродовж найближчих кількох місяців. Але це частина зобов’язань концерну Novarka, і ми обумовили те, що зараз відбувається.

– Скільки людей мають обслуговувати конфайнмент?

– Ця цифра варіюється. Для звичайного поточного обслуговування НБК, без робіт з розбирання старого об’єкту «Укриття», потрібно близько ста осіб. Але коли ви вийдете на етап початку розбирання старих конструкцій, буде потрібно дуже велике зростання кількості працівників.

– Йдеться про тисячі?

– Складно сказати. Ідеться про дуже складні процеси. Важливо ось що. Ми створили систему, яка дає змогу робити це все на високому технологічному рівні з мінімальними дозами опромінення та з мінімальними ризиками для персоналу.

– Наскільки дорогим буде обслуговування НБК після того, як його буде здано в експлуатацію?

– На мою думку, ці речі, в принципі, є дуже дорогими. Всі ці системи створювалися як максимально автоматизовані. Отже, об’єкт потребує електроенергії та інших речей для системи вентиляції внутрішнього простору, для вентиляції та кондиціонування простору між зовнішньою та внутрішньою стінками (щоб не було конденсату – ред.), також є низка технічних вимог для функціонування, а також тут є звичні системи електро-водо-газопостачання. Але головна ідея, що все це має величезний експлуатаційний запас на багато-багато років.

Конфайнмент знизив разіацію та... поліпшив інвестиційний клімат

– Яким є нинішній ефект НБК? Наскільки знизилася радіація довкола?

– Ми бачимо з часу насування конфайнменту дуже різке зниження рівня радіації як поруч зі старим об’єктом «Укриття», так і за межами НБК, навколо нього. Це падіння радіаційних рівнів більш ніж у 10 разів. І це демонструє нам, що конфайнмент виконує свою головну задачу: створює безпечне поле для подальшої роботи.

Коли говоримо про радіаційні рівні, ми порівнюємо, скільки часу людина може залишатися на будівельному майданчику до отримання максимально дозволеної (безпечної) дози. Коли ми починали цю роботу, весь цей будмайданчик – це була ділянка з травою. Щоб піти туди, ти повинен був мати повний захисний костюм, респіратор, і міг залишатися там максимум пару годин на день – до отримання максимально допустимої дози. Зараз ця територія тотально очищена, радіоактивні речовини вивезені, й працівник може перебувати тут 15 робочих днів, після чого отримувати 15 вихідних. І це без жодних проблем, без респіраторів. І для нас це показник того, наскільки ефективним виявилося очищення цієї території.

Саймон Еванс розповідає Радіо Свобода про Новий безпечний конфайнмент

– На вашу думку, чи поліпшиться (а може й уже поліпшився) бізнес-клімат у Чорнобильській зоні та біля неї внаслідок побудови та насування конфайнменту? Ми знаємо про окремі проекти, як от спорудження сонячної та вітряної електростанцій у зоні відчуження

– Я вважаю, що бізнес-клімат тут упродовж останніх років був і залишається дуже здоровим. Адже відбулося велике вливання робітників та спеціалістів, які прибули сюди виконувати свою роботу. Чимало з них пройшли навчання, чимало – здобули дуже великий досвід. Те, що ми маємо зараз – це безліч працівників Novarka, частину персоналу перевели до підприємства «Чорнобильська АЕС», вони прийшли туди зі своїми ідеями, і частина з них продовжить роботу в Чорнобильській зоні, зокрема, в обслуговуванні Нового безпечного конфайнменту. Я маю величезні очікування щодо тих перспектив, які згенерував цей проект, і сподіваюся, що ритм цієї роботи збережеться, і ці люди покажуть свої можливості.

– Які ваші враження від України? Від людей, від робочої атмосфери під час спільної праці?

– Ви ставите непросте запитання. Я відчуваю величезну повагу до моїх українських друзів. Однак дехто висловлює про цей проект думку, що мовляв Україна отримала допомогу та інвестиції. Я не оцінюю це так вузько. На мою думку, це міжнародна співпраця заради майбутніх результатів міжнародної ваги та можливостей, які отримає міжнародна спільнота. Україна вклала абсолютно повну свою донорську частку – як клієнт цього проекту з-поміж багатьох інших клієнтів. І мене продовжує вражати цей рівень підтримки, який ми отримуємо в Україні. Україна в останні роки – це унікальна держава у політичному та економічному сенсі. Саме Україна допомогла нам збудувати найбільшу у світі рухому наземну споруду, що накрила реактор, зруйнований найбільшою у світі ядерною катастрофою. Я вважаю, що це є вражаючим досягненням для всіх нас.

У листопаді 2016 року на Чорнобильській АЕС завершили насувати арку Нового безпечного конфайнменту на об’єкт «Укриття» четвертого енергоблоку, що був зруйнований під час ядерної катастрофи 26 квітня 1986 року. Встановлення нового укриття дало змогу перейти до робіт із демонтажу конструкцій, вилучення і подальшої утилізації паливовмісних і радіоактивних матеріалів.

Будівництво арки розпочалося у 2012 році. Її очікувану здачу в експлуатацію переносили з осені на грудень 2018 року, а потім – на березень-квітень 2019 року. Причина – складна робота з налаштування всіх систем і навчання персоналу.