Українські фахівці відтепер одними з перших у світі дізнаються про радіаційні викиди у різних куточках планети і можуть досить точно спрогнозувати їхнє поширення, наголошують представники ЄС, які дали оцінку запровадженню в Україні загальноєвропейської системи прогнозування, моніторингу наслідків радіаційних аварій та ухвалення рішень RODOS. Українські ж метеорологи і представники зони відчуження та ядерної галузі наголошують, що система охоплює дедалі більше об’єктів та добре інтегрована в низку урядових структур. Між тим, експерти говорять і про деякі проблеми, які системі RODOS в Україні ще доведеться подолати.
Європейська система прогнозування, моніторингу наслідків радіаційних аварій та ухвалення рішень RODOS, яка діє в Україні, за два останні роки неодноразово продемонструвала свою ефективність. Так, вона першою зафіксувала забруднення повітря радіоактивним ізотопом рутеній-106 восени 2017 року, і визначила епіцентр викиду – Південний Урал у Росії. Про це повідомив директор Спільного офісу підтримки проектів ЄС із радіаційної безпеки в Україні Дейв Корбетт, під час конференції, присвяченій розширенню використання системи RODOS в Україні. Тоді, 9 листопада, першими публічно повідомили про радіоактивну хмару рутенію над Європою в Інституті ядерної та радіаційної безпеки Франції (IRSN), однак українські фахівці виявили забруднення раніше і навіть встигли провести консультації з французами, так пояснили перебіг подій в асоціації «Український ядерний форум».
Українська система RODOS інтегрована з європейською, і обмінюється з нею даними щодо поширення радіації, уточнив Дейв Корбетт.
В Україні система RODOS працює не лише на ЧАЕС, а й на всіх чотирьох діючих атомних електростанціях в Україні. Вона виявилася ефективною, коли виявила поширення російського викиду рутеніюДейв Корбетт
«В Україні система RODOS працює не лише на ЧАЕС, а й на всіх чотирьох діючих атомних електростанціях в Україні. Вона виявилася ефективною, коли виявила поширення російського викиду рутенію. Саме українська система RODOS перша виявила, рутеній у повітрі, визначила приблизний епіцентр викиду, а пізніше – повідомила МАГАТЕ. А 5 червня цього року виявила пожежу в зоні відчуження, точно спрогнозувала поширення радіації, оцінила його масштаби (вміст радіонуклідів був значно нижчим за норми, безпечні для населення – ред.). Пізніше цей прогноз підтвердили заміри на місці… За минулі 30 років ЄС надав близько одного мільярда євро на радіаційну безпеку, вони витрачені не лише на новий безпечний конфайнмент (новий саркофаг на ЧАЕС – ред.), на сховище відпрацьованого ядерного палива, а й на систему прогнозування і моніторингу», – визнає європейський посадовець.
За його словами, такі результати роботи системи доводять її ефективність в Україні, і свідчать, що її якісно інтегрували в інші місцеві системи моніторингу та ухвалення рішень.
Під час червневої пожежі у зоні відчуження система спрогнозувала, з урахуванням погоди та напрямку вітру, що максимальна концентрація радіоактивних речовин буде 5 червня, у селі Мила на захід від Києва, однак перевищень допустимих норм радіаційного забруднення не буде. Ці прогнози підтвердила мобільна лабораторія, яка виїхала на місце. Вміст цезію та інших радіоактивних речовин у повітрі був у багато разів нижчим за максимально допустимі, а пожежу невдовзі погасили, тому до евакуації населення чи інших екстрених заходів тоді не вдавалися.
Система реагування на викиди радіації RODOS стала складовою ухвалення безпекових рішень в Україні – експерти
Наразі RODOS використовують всі українські АЕС, метеорологи та ДСНС, а упродовж двох останніх років його запровадили в Чорнобильській зоні відчуження. Ця система інтегрована з іншими урядовими системами ухвалення рішень, вона використовує дані поточної погоди та її прогнозів, пояснює Леонід Табачний, начальник Центру прогнозування наслідків радіаційних аварій Українського гідрометцентру, який є оператором системи RODOS в Україні.
Як працює RODOS, пояснив один з розробників цієї системи, керівник групи з надзвичайних ситуацій Технологічного інституту Карлсруе (Німеччина) Вольфганг Раскоб. За його словами, система автоматично отримує різні дані, зокрема – глобальних прогнозів погоди. На основі цього вона генерує мапу майбутнього радіоактивного забруднення, якщо відомі обставини і місце викиду, або визначає це місце, якщо прилади зафіксували забруднення радіонуклідами. Окрім того, RODOS пропонує алгоритм дій на кожному етапі аварії, зокрема визначає, коли і де потрібна евакуація мешканців.
«Розробляючи і вдосконалюючи систему, ми врахували всі етапи аварії. Завдяки цьому зрозумілою є вся послідовність дій у різні етапи аварії, аж до останнього, вже безпечного для людей», – пояснює розробник.
Інший учасник розробки системи RODOS, завідувач відділу інформатики довкілля НАНУ Іван Ковалець, уточнив, що відтепер ця система в Україні може прогнозувати не лише поширення викидів радіації з атомних електростанцій, а й поширення радіонуклідів через транспортування радіоактивних речовин, лісові пожежі, торнадо, повені та затоплення забруднених територій. Зокрема, RODOS вже згенерував мапу можливого забруднення у разі аномального підйому води на річці Прип’ять.
Утім, українські науковці, профільні підрозділи ДСНС та європейські донори зараз працюють над тим, щоб система прогнозування та моніторингу охоплювала всю територію України, і була здатна реагувати на викиди різного типу, які сталися не лише на території держави, а й будь-де у світі. Про це заявила, зокрема, начальник відділу радіаційного захисту «Держатомрегулювання» Тетяна Кутузова:
«Мета системи RODOS - показати звідки, як, в якому напрямку і чому переміщуються радіоактивні речовини. До ЄС вітер віє не лише з України, однак ми часто маємо першими реагувати на це і повідомляти про ситуацію нашим партнерам».
Система прогнозування та ухвалення рішень RODOS в Україні є успішними проектом, визнала у розмові з Радіо Свобода директор з комунікації Асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна.
«Те, що система ефективна, засвідчила рутенієва катастрофа на Південному Уралі. Коли вона сталася, науковці, які розробляли та запроваджували систему в Україні, змогли точно визначити місце і джерело викиду, спираючись на глобальні метеорологічні дані. Адже система підключена до метеопрогнозів провідних світових організацій. Безумовно, цей проект треба було розширювати на Чорнобильську зону (єврокомісія відзвітувала про завершення цієї роботи). Відтепер система RODOS для Чорнобильської зони інтегрована з цією системою для АЕС, і вся інформація з них стікається до Центру прогнозування наслідків радіаційних аварій Українського гідрометцентру. Я була там, і бачила, як це працює», – зізнається експерт.
Однак Ольга Кошарна вказує і на труднощі, пов’язані з низькими зарплатамми та неповністю вкомплектованим штатом Центру прогнозування наслідків радіаційних аварій. Як вихід, вона пропонує налагодити підготовку комерційних прогнозів погодних умов для об’єктів відновлюваної енергетики (вітрових і сонячних електростанцій), а також – вимагати більш адекватного фінансування в уряду, оскільки цей проект «багато в чому є піонером, і не можна допустити його згортання».
Розробка системи, яка би прогнозувала поширення можливих радіаційних викидів у Європі та допомагала ухвалювати рішення, розпочалася у 1991 році. До цієї роботи долучилися спеціалісти з України, Німеччини та з інших європейських держав. Систему RODOS, вже апробовану в ЄС, почали запроваджувати в Україні сім років тому починаючи з атомних електростанцій, і з 2017 року її дія поширилася Чорнобильську зону відчуження.
Чорнобильська катастрофа призвела до одного з найбільших викидів радіації. Це призвело до масового радіаційного забруднення територій, з яких виселили близько 200 тисяч людей. Зони відчуження були створені на території Київської області в Україні, Гомельської та Могилівської областей Білорусі, а також Брянської області Росії.
За даними ліквідатора аварії, еколога, автора наукових та художніх книг про Чорнобиль Сергія Мирного, рівень забруднення у Чорнобильській зоні відчуження, порівняно з 1986 роком, місцями зменшився в тисячу разів.
