Перші диверсанти з Росії у 2014-му зайшли саме контрабандними стежками – Слободян

Учасники програми «Ваша Свобода»: Олег Слободян, речник Державної прикордонної служба України; військові експерти Олег Жданов і Сергій Грабський.

Уряд схвалив рішення про створення нового прикордонного загону, який діятиме у Сумській області на кордоні з Росією. Він матиме назву «Шосткинський прикордонний загін».

Ваша Свобода | Україна укріплює кордон

Віктор Портников: Пане Слободян, дійсно вважається, що у нас не вистачало прикордонників на межі з Росією?

​Олег Слободян: Створення і розгортання нового загону – це ще один крок на етапі підвищення щільності наших кордонів. Це тенденція, яка продиктована часом. Суми – небезпечний напрямок з тієї точки зору, що це кордон з Росією. По той бік кордону у нас потенційно ворог, з іншого боку, є інші загрози – незаконна міграція, контрабанда товарів. До агресії Росії проти України, наприклад, Луганський загін охороняв ділянку довжиною майже 750 кілометрів. І перші диверсійні групи з Росії у 2014 році зайшли саме контрабандними стежками на ділянці, в тому числі, Луганського закону.

(Повна версія програми)

Щоб не повторювати помилок, впродовж майже двох років Державна прикордонна служба планово і послідовно реалізовує політику щільності охорони держкордонів. Це важко, фінансово затратно, але мусимо це робити, бо висновки з уроків 2014-го зроблені.

Щоб позначити кордон, до 2014-го не було політичної волі. Демаркація кордону з Росією не проведена. Тільки 6 листопада 2012 року був встановлений один-єдиний прикордонний знак на кордоні з Росією – Чернігівська область, пункт пропуску «Сеньківка». З 2010 року Державна прикордонна служба в односторонньому порядку почала позначати кордон з Росією.

Олег Слободян, речник Державної прикордонної служби України

Росія аргументувала відсутність інженерних робіт зі свого боку відсутністю грошей! Демаркацію ми не могли проводити, бо демаркація – це завжди рух обох країн. На тому етапі навіть хотіли залучити допомогу міжнародних партнерів з Європи, але вони не бачили загроз з боку Росії. Можливо, були ще політичні мотиви. Не виключено, що і тиск з боку Росії. Вони говорили: допоможемо з облаштуванням і з оснащенням західного вашого кордону, але не східного – це ваше питання, займайтеся цим самі.

У нас немає проблем з позначенням кордону з країнами ЄС, із Білоруссю (за винятком локальних проблем, але вони вирішуються), є проблеми тільки з Росією. Причина в небажанні Росії позначати кордон – вона ніколи не сприймала Україну як незалежну державу. 36 раундів переговорів відбулося між Україною і Росією щодо розмежування акваторії Азовського моря і Керченської протоки! Жодну пропозицію української сторони щодо розмежування або за серединними точками, або іншими методами Росія не прийняла. Можливо, вже тоді розуміючи, що це можуть використати в серйозній геополітичній грі.

Розвідувальний корабель «Приазов’я» проекту «864» Чорноморського флоту Росії під час спецоперації ВМС України в Азовському морі

До агресії Росії проблемних зон на кордоні з Росією було досить багато. Це і нафтопроводи, так звані контрабандні шляхи. Зараз стежки перериті, інженерні споруди фактично є на всіх ділянках тією чи іншою мірою, триває процес підвищення щільності охорони кордону. Шосткинський прикордонний загін створюється фактично з нуля і буде охороняти ту ділянку, яку зараз частково охороняє Сумський загін. Зараз під контролем Сумського загону понад 500 кілометрів держкордону, то після створення нового загону ця ділянка буде зменшена фактично удвічі – загони охоронятимуть ділянку приблизно довжиною по 250 кілометрів.

До складу Шосткинського загону входитиме 4 відділи, які будуть винесені на кордон і охоронятимуть ділянку близько 60 кілометрів. Відділи складатимуться з відділень, які будуть безпосередньо на кордоні. Прикордонник буде на кордоні на протяжності усієї ділянки загону. Таким чином забезпечуємо ефективність охорони цього стратегічно важливого напрямку. Там буде ще створена комендатура швидкого реагування. Це підрозділи, які мають у своєму складі, у тому числі, групову зброю, можуть діяти як бойові підрозділи для відбиття атаки противника. Зараз розвиваємося за двома напрямками: правоохоронна діяльність (пункти пропуску, аеропорти і інше) і військова складова.

Таких проблемних ділянок, як Мілове, де вулиця Дружби народів, а посередині вулиці проходить лінія держкордону на кордоні з Росією, на жаль, багато. І залізниця, яка петляє по лінії кордону, декілька разів заходить на територію однієї або іншої держави, і автомобільні шляхи. У Міловому ми не будували інженерних споруд, щоб не провокувати невдоволення серед місцевого населення, з іншого боку, з українського боку цієї дороги є будинки мешканців – там немає місця для будівництва інженерних споруд.

Український прикордонник після нічного нападу проходить повз уламки ракети, Мілове, Луганська область, 8 серпня 2014 року

Щодо лінії зіткнення на Донбасі. Це ні в якому разі не кордон. Визнання порядку оформлення як на держкордоні, чи КП в’їзду і виїзду як постійних споруд, – це легітимізація угруповань «ДНР» і «ЛНР». І там діє інший порядок. На західному кордоні прикордонники виконують обов’язки і в пунктах пропуску, і за їхніми межами, на так званих «зелених ділянках». На лінії розмежування прикордонники розміщуються тільки на КП в’їзду і виїзду. Це тимчасові споруди, які вже декілька разів переміщувалися в міру просування ЗСУ. Будуть і далі переміщуватися, поки не буде повністю відновлена територіальна цілісність України.

– Пане Грабський, як ви вважаєте, чи достатньо уряд робить для того, щоб посилити можливості прикордонних військ на сході?

Сергій Грабський: Якщо порівнювати з тим, що робилося до того і робиться зараз, безумовно, маємо іншу кількісну і якісну картину. Те, що робиться, – це максимум з того, що ми можемо зробити і що можемо собі дозволити. Треба збільшити видатки, щоб ми забезпечили більш якісну охорону кордону. Все впирається у гроші і у підготовлений персонал.

Сергій Грабський, військовий експерт

І прикордонники, і ЗСУ, й інші військові формування виконують одне завдання – стримування агресії і захист як від зовнішньої, так і від внутрішньої агресії. Тому робити якісь пріоритети в нашій ситуації просто неможливо. Поступово маємо нарощувати потенціал і ЗСУ, і Нацгвардії, і Прикордонної служби.

– Пане Жданов, яке ваше уявлення про те, як укріплювати кордон? Чи достатньо нам зараз цих заходів, які здійснюємо?

​Олег Жадан: Повинна бути державна програма. По-перше, цей кордон треба створити і обладнати його. Те, що він існує сьогодні на папері і частково позначений на місцевості, – це одна справа. Цим має займатися уряд. Той проект «Стіна», який ми починали будували, має бути виконаний у повному обсязі, постійно повинне йти нарощування обороноздатності та технічних засобів щодо унеможливлення перетинання кордону у незаконний спосіб.

Облаштування російсько-українського кордону в Харківській області, Проект «Стіна», 15 червня 2017 року

Якщо підписана угода, що республіки розійшлися в рамках кордонів 1992 року, і було у нас декілька спірних моментів, то ці моменти треба вирішувати включно з залученням міжнародних організацій, а решту кордону треба обладнувати як держкордон незалежної держави з першого ж дня. Тоді сьогодні не мали б проблеми, що у нас кордон існує у більшості своїй уявно.

Олег Жданов, військові експерти

Головна проблема – це політичні рішення, і це повинні бути зусилля в першу чергу президента і МЗС України. Прикордонників головне завдання – забезпечити захист кордону від незаконного перетину. А ЗСУ виглядають як військова сила, яка забезпечує захист кордону у випадку військової агресії проти нашої держави. Тут треба міняти акценти. Це повинна бути державна політика.