Україна – це держава, яка тільки вчиться бути незалежною. І українці створюють зараз свою історію, традиції, нову сучасну культуру і закладають національну самосвідомість. Тому військові паради – це не показуха, наголошує інтернет-видання «Цензор.нет». Це означає, що в День Незалежності українці перш за все налаштовані себе захищати. Що стрижнем їхньої свободи є армія. Що головна шана в суспільстві повинна бути до людей у формі, які захищають державу. Що прикладом служіння Батьківщині є військова служба. Не потрібно економити на параді, наголошує видання. Адже парад – це незамінний засіб військово-патріотичного виховання. Тому редактор сайту закликає українців прийти на парад і взяти участь, бо без них цей парад не стане тим, чим має бути – загальнонаціональним святом Незалежності, днем єднання українців навколо ідеї загальної для всіх свободи. Стаття називається: «Парад-2018: що слід сварити і чим пишатися?».
Досьє на всю військову техніку, яка буде на параді, пропонує інтернет-видання «Главком». Журналісти наголошують, що 24 серпня Київ побачить наймасштабніший за всю історію незалежної України парад. Цього року він проводиться не лише в честь Дня Незалежності України, а й з нагоди 100-річчя української державності, зазначає видання.
В Україні розпочинається передвиборча лихоманка, розгортаються штаби, ведуться закулісні переговори, формуються таємні коаліції, складаються величезні бюджети. Головна виборча стратегія українських політиків – купити рекламу на телебаченні, переконує дописувач сайту «Лівий берег». Адже хто володіє телебаченням – володіє серцями виборців. Автор статті наголошує, що платна політична реклама на телебаченні є раковою пухлиною української політики. І рішення має бути також хірургічне: зруйнувати монополію на політику через обмеження (або повну заборону) платної реклами на телебаченні. Політика повинна бути не конкуренцією виборчих бюджетів, а конкуренцією ідей та рішень, наголошує інтернет-видання.
Спостерігаючи за останніми політичними подіями, дописувач інтернет-видання «Хвиля» виклав відчуття, що в Україні починається і вже наближається до кульмінації політичний карнавал. І якщо в середні віки еліта мирилася з цим феноменом народної культури, дозволяючи випустити пар, то сьогодні політики добровільно надягають ковпаки блазнів і починають виписувати фортелі на площі. Як написано у виданні, високий рівень політичної обізнаності та заангажованості поєднується в українців з низьким рівнем політичної грамотності. Це породжує ситуацію, коли запит на інформацію про політику високий, пропозиція теж жвава, однак фільтрувати та аналізувати цю інформацію люди не навчилися. За такої обстановки всі конструктивні обговорення, всі програми і принципи розвитку тонуть у загальному потоці, – і виділитися на загальному тлі можна лише за допомогою епатажу. Про його можливі наслідки йдеться в статті «Карнавальна ніч: чим небезпечний для України новий політичний сезон».