«П’ятиденна війна» в Грузії: репетиція анексії Криму та війни на Донбасі». У статті під таким заголовком дописувач газети «День» стверджує, що без перегляду загальноєвропейської системи безпеки не можна буде вирішити ні придністровську, ні грузинську, ні українську ситуацію.
А в публікації «08.08.08» експерт «Дня» переконує, що війна у Грузії стала початком жахливих подій, які створили враження, що силові методи розв’язання тих чи інших прагнень Росії є цілком можливими. І те, що міжнародна спільнота практично ніяк не відреагувала на порушення територіальної цілісності Грузії, стало фактором, який дав змогу Росії відчувати, що вона може спокійно спробувати анексувати територію України. Звичайно, що ця дата має стати початковим пунктом для того, щоб проаналізувати, яким чином те, що було немислимим до цього, стало прийнятним способом дії Росії на пострадянському просторі та сьогодні ставить під сумнів ті норми, які забезпечували достатню стабільність і зрозумілі правила поведінки держав у період, щонайменше після Гельсінського акта.
Судячи з останніх тенденцій, змін до виборчого законодавства таки не буде, прогнозує газета «Україна молода». Видання пише, що ситуація зі змінами до виборчого законодавства зайшла у глухий кут. Свого часу була ухвалена резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи, в якій йдеться про неможливість змін у законодавстві за рік до виборів. А відтак в українських законотворців лишається тільки вересень та початок жовтня, і якщо відповідний пакет законів не буде ухвалений протягом першої половини осені, відведений на зміни час буде вичерпаний. Адже парламентські вибори в Україні відбудуться в жовтні 2019-го. Видання нагадує, що ще наприкінці листопада 2014 року фракції парламентської більшості зафіксували в Коаліційній угоді, що протягом 1 кварталу 2015-го буде ухвалений новий Закон «Про вибори народних депутатів України» на основі пропорційної системи з відкритими списками. Проте минуло не півроку, а цілих три, й лише в листопаді 2017-го в першому читанні був ухвалений Виборчий кодекс, до якого з того часу було подано близько 4,5 тисячі поправок, що є рекордом у Верховній Раді. Звісно, якщо ухвалювати виборчу реформу подібними темпами, то до другого читання справа дійде ще не скоро. Між тим кардинальні зміни потрібні вже – інакше восени наступного року Україна обиратиме новий парламент за старими правилами, наголошує газета. Про те, які це матиме наслідки, йдеться в матеріалі «Консервуємо» на зиму».
Адвокати Надії Савченко будуть затягувати судовий процес. Савченко вигідно дочекатися президентських виборів. Якщо Петра Порошенка не оберуть, можливо, наступний президент не буде зацікавлений в обвинувальному вироку, зазначає «Газета по-українськи». Видання пише, що Савченко вляпалась у шпигунські ігри. Радо на це повелася. А далі тільки у суді стане ясно, ким вона себе вважала – суперагентом українських спецслужб чи заколотником, який готував переворот. Одне ясно – Савченко бачила себе великою історичною персоною, констатує газета.
Виробництво автомобілів в Україні продовжує падати. За даними асоціації «Укравтопром», за першу половину 2018 року було випущено 3853 одиниці, що на 6,4% менше у порівнянні з першим півріччям 2017 року. У статті «Кінець вітчизняного автопрому? Або – чому закриваються заводи» газета «День» стверджує, що головні причини краху автопрому лежать на поверхні: падіння споживчої спроможності, відсутність доступних кредитів, девальвація валюти тощо. Самі виробники бачать причини не тільки в цьому. Вони нарікають, що українському автопрому заважали розвиватися і часті зміни законодавства. Видання пише, що один із варіантів подальшого існування українського автопрому – великі інвестиції у виробництво електроавтомобілів. У парламенті зареєстровані два законопроекти, які повинні зменшити податковий тиск на імпортерів і виробників електромобілів і деталей до них. А в рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна може експортувати електромобілі в Європу без мита.